Рішення № 57464548, 19.04.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 р. Справа № 909/191/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Ковальчук Р. О.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №10 від 01.02.16),

від відповідача: представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фермерського господарства «Прометей» (вул. Довбуша, 5, с. Перерів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78268)

до відповідача: підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Україна» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України (вул. Д. Галицького, 68, смт. Ворохта, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78595)

про стягнення коштів в сумі 105682,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Прометей» звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Україна» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України про стягнення коштів в сумі 105682,01 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29.03.2016, за результатами якого розгляд справи відкладено на 19.04.2016.

18.04.16 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№5439 /16) про відкладення розгляду справи.

Представником позивача в судовому засіданні 19.04.2016 позовні вимоги підтримано з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу суду від 04.03.2016 надіслано відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.

Ухвалу суду від 29.03.2016 про відкладення розгляду справи на 19.04.2016 вручено представнику відповідача 05.04.2016, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судове засідання вже відкладалося (ухвалою суду від 29.03.2016).

З огляду на вищевикладене, відповідач мав достатньо часу для надання доказів, необхідних на його думкою, для розгляду спору по справі та не позбавлений права направити в судове засідання будь-якого іншого представника.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

01.06.2013 між ФГ "Прометей" (позивач, постачальник) та підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Україна» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (ПОГ НСБ "Україна", відповідач, покупець) укладено договір поставки №37 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти сільськогосподарську, молочну та м'ясну продукцію, а покупець зобов'язався своєчасно приймати їх та в повному обсязі здійснювати оплату рахунків постачальника на умовах даного договору.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч.1,6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2.1 договору покупець оплачує постачальнику вартість поставлених товарів, згідно діючих на момент оплати тарифів на підставі пред'явлених ним рахунків чи накладних.

Згідно з п. 3.1 договору накладні до даного договору сплачуються покупцем в безготівковому порядку протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту поставки згідно із рахунком фактурою і видатковою накладною.

На виконання вимог договору позивачем поставлено на користь відповідача та останнім, в свою чергу, отримано товар на суму 100309,58 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних. Проте, в порушення умов договору відповідачем не виконав взяті на себе за договором зобов'язання та не сплатив вказану суму за отриманий товар, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

З пояснень представника позивача в судовому засіданні випливає, що на неодноразові усні звернення відповідач не реагував жодним чином, в зв'язку з чим позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про сплату боргу. Проте, відповідачем проігноровано претензію також.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні зазначено, що свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару відповідачем на час розгляду справи не виконано належним чином і сума боргу не погашена.

Відповідно до п. 7.3 договору за несвоєчасну оплату пред'явлених постачальником рахунків покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

З тексту позовної заяви та поданого до неї розрахунку вбачається, що до стягнення заявлено кошти в сумі 105682,01 грн., з яких: 100309,58 грн. - сума основного боргу, 191,00 грн. - пеня, 1146,00 грн. - 3%річних та 4035,43 грн. - інфляційні втрати.

Крім того, з поданого позивачем розрахунку випливає, що ним нарахована пеня та 3% річних за період з 09.10.2015 по 24.02.2016, а інфляційні втрати за період з жовтня 2015 по січень 2016, тобто за чотири місяці.

У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС "Законодавство", встановлено те, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3%річних підлягають задоволенню частково, зокрема, інфляційні втрати в розмірі 2298,22 грн. та 3%річних в розмірі 1144,76 грн., а в решті слід відмовити через невірний розрахунок.

На підставі наведених вище норм та наданих письмових доказів, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Україна» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України (вул. Д. Галицького, 68, смт. Ворохта, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78595, код 25597230) на користь фермерського господарства «Прометей» (вул. Довбуша, 5, с. Перерів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78268, код 30344875) кошти в сумі 103943,56 грн. (сто три тисячі дев'ятсот сорок три гривні п'ятдесят шість копійок), з яких: 100309,58 грн. (сто тисяч триста дев'ять гривень п'ятдесят вісім копійок) сума основного боргу, 191,00 грн. (сто дев'яносто одна гривня нуль копійок) - пеня, 1144,76 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні сімдесят шість копійок) - 3% річних, 2298,22 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто вісім гривень двадцять дві копійки) - інфляційні втрати та судовий збір в розмірі 1559,15 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень п'ятнадцять копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрица Ю.І.

Повне рішення складено 29.04.2016.