Рішення № 57464069, 25.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.16р. Справа № 904/1741/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 786,60 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19/6 від 01.01.2016 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2043 від 10.12.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" збитків у сумі 786,60 грн., завданих недостачею вантажу під час його перевезення та судового збору у сумі 1378,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує недостачею 1250 кг. вантажу - вугілля кам'яного, виявленої у вагоні № 56205677, що надійшов на адресу позивача 18.09.2015 року від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Відповідач відзиву на позов не надав. Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на відсутність вини перевізника.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 18.03.2016 року з призначенням розгляду справи у судовому засіданні на 11.04.2016 року, після чого розгляд справи відкладався на 25.04.2016 року.

У судовому засіданні 25.04.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" (далі - Постачальник) було укладено договір № УПр14/31 відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався постачати покупцю вугільну продукцію за марочним складом, цінами і у кількості, зазначеними у відповідних специфікаціях.

14.09.2015 року сторонами цього договору було узгоджено та підписано специфікацію згідно з якою постачальник мав поставити покупцю у власність вугілля кам'яне, Г 0-100 (ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" ТУ У 05.1-00185755-143:2012) у кількості 6800 тонн на загальну суму 9 384 000,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору 17.09.2015 року за залізничною накладною № 48419469 у вагонах №№56995194, 56995178, 53542262, 54999396, 56205677 на адресу позивача зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці до станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було здійснено відправлення вугілля кам'яного г-газового, марки ГО-100, вантажовідправником якого є ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ".

Залізнична накладна містить відмітку про те, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п-4 глави 1 ТУ; маса вантажу, яка визначена відправником 344000 кг.; вантаж завантажений відправником; вантаж маркований вапняком: одна борозна подовжня катка ущільнювача.

19.09.2015 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА № 010554/1976 відповідно до якого на підставі акту загальної форми №11418 від 18.09.2015 року на цій станції комісією здійснена видача вантажу з переважуванням вагону № 56205677 на справних електронних вагах вантажоотримувача №085 (повірка 13.08.2015 року). За документами у вагоні № 56205677 значиться: тара 22400 кг, нетто - 68000 кг. Фактично у вагоні виявилося: вага брутто 89150 кг, тара з документу - 22400 кг, нетто 66750 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1250 кг. У комерційному відношенні завантаження шапкою, вище бортів на 20 см, марковане вапняком. Над 6-7 люками порушено маркування , поглиблення довжиною 300 см, шириною 280 см, глибиною 15 см. У технічному відношенні вагон справний. Двері суцільнометалеві, люки зачинені, протікання вантажу відсутнє. Під час повторного зважування комісією у тому ж складі результат не змінився.

Акт складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855).

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу у сумі 786,60 грн. та просить стягнути її з відповідача, проти чого відповідач заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися також Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 862/5083), норма природної втрати ваги для спірного вантажу становить 1% маси вантажу.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 56205677 засвідчений комерційним актом РА № 010554/1976 від 19.09.2015 року.

Вартість спірного вантажу складає 1380,00 грн. з ПДВ за 1 тонну, що підтверджується копією рахунку постачальника № 1709-2 від 17.09.2015 року, сплаченого позивачем (а.с. 15-16 том 1).

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 786,60 грн. з урахуванням нестачі вантажу у кількості 1250 кг., природної втрати ваги 1% - 680 кг (68000 х 1% = 680), відповідальної недостачі вантажу - 570 кг (1250 - 680 = 570) та вартості 1 тонни вантажу в сумі 1380,00 грн. з ПДВ: 1380,00 грн. х 570 кг = 786,60 грн.

Перевіркою здійсненого розрахунку порушень не встановлено.

За таких обставин позовні вимоги є законними і обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, ідентифікаційний код 00191224) збитки від недостачі вантажу у сумі 786,60 грн., судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.04.2016 року.

Суддя ОСОБА_3