Ухвала суду № 57463759, 26.04.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаМаринченка В.Л.,суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

22 квітня 2016 року ДПІ звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року у цій справі з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 213, 214 КАС .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року ДПІ повернуто залишену без руху касаційну скаргу у зв'язку з неусуненням недоліків скарги та відмовлено при цьому в задоволенні клопотання ДПІ про відстрочення сплати судового збору.

На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2015 року та 27 жовтня 2015 року (справи №№ К/800/47029/15, К/800/45545/15 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

За частиною другою статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Ця норма кореспондується з положенням частини першої статті 88 КАС.

Зі змісту заяви та оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стали недодання документа, що підтверджує сплату судового збору. У рішеннях, наданих для порівняння, суд за підстав, наведених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, які за походженням подібні до зазначених в оскарженій ухвалі, звільнив від сплати судового збору, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.

З наведеного випливає, що суди не тлумачили зміст зазначеної норми закону, а застосовували її залежно від фактичних обставин кожної із справ.

Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах.

З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудресурси» до державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.Л. Маринченко М.І. Гриців О.О. Терлецький