Постанова № 57461216, 25.04.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2016 р. Справа № 924/1938/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016 року у справі № 924/1938/15

за позовом державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України

про стягнення 73369,50 грн.

За участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - не з'явився,

третьої особи (Західного територіального КЕУ) - не з'явився,

третьої особи (Головного КЕУ Збройних сил України) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016 року у справі №924/1938/15 (суддя Виноградова В.В.) відмовлено у позові державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, про стягнення 73369,50 грн. збитків.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведена наявність причинно-наслідкового звязку між діями відповідача та спричиненими збитками, а саме те, що неправомірні дії відповідача призвели до накладення штрафних санкцій на позивача за порушення вимог Статуту залізниць України, які у подальшому стягнуті за рішеннями суду. Не доведено і вину відповідача, адже рішеннями суду у справах №924/481/15, №924/482/15, №924/483/15 було встановлено вину саме ДП "Хмельницького лісомисливського господарства" за неправильне зазначення коду отримувача вантажу, що стало підставою для стягнення штрафних санкцій. Окрім того, при заповненні залізничних накладних позивач не був позбавлений можливості перевірити та переконатись у правильності коду одержувача вантажу, щоб не допустити в подальшому стягнення штрафних санкцій згідно ст. 24, ст. 122 Статуту залізниць України. Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що в листах, на які посилається позивач, зазначений код одержувача, який також вказаний в якості коду одночасно й інших одержувачів, що свідчить про те що, позивач не вчинив усіх дій, спрямованих на запобігання стягнення штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач державне підприємство "Хмельницьке лісомисливське господарство" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016 року у справі №924/1938/15 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт, зокрема зазначає, що втрати зі сплати штрафу були понесені ним у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем коду місця відвантаження товару. Також скаржник стверджує, що про наявність протиправної та винної поведінки відповідача свідчать листи КЕВ м. Хмельницький №3749 від 17.11.2014 року, адресовані ДП "Хмельницьке ЛМГ", в якому, посилаючись на виконання розпоряджень заступника начальника Головного КЕУ (№303/26/910 від 11.11.2014 року), начальника Західного територіального КЕУ (№303/23/4/4185/269 від 14.11.2014 року), КЕВ просив укласти договори купівлі-продажу дров паливних та здійснити відвантаження та поставку за зазначеними в розпорядженнях реквізитами.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016 року у справі №924/1938/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" - без задоволення.

Від відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, 22.04.2016 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про відеоконференцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 74-1 ГПК України таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Враховуючи те, що відповідачем при подачі такого клопотання не було дотримано строків передбачених ч. 2 ст. 74-1 ГПК України, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення такого клопотання.

Також від відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, 22.04.2016 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Колегія суддів з приводу заявленого клопотання вважає за необхідне зазначити, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до абз.1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Водночас, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

17.11.2014 року між державним підприємством "Хмельницьке ЛМГ" (продавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький (покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №1711-2014 (далі договір №1), за умовами якого продавець передає у власність на умовах франко-склад (франко-двір споживача) дрова твердопаливні, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Загальна сума договору 51757,51 грн. (п. 4.2 договору).

Сторони договору №1 узгодили, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Комплект товаросупровідних документів: товаротранспортна (залізнична) накладна; рахунок-фактура; податкова накладна; специфікація; карантинний сертифікат (п. 5.2 договору).

Прийом-передача доставленого товару здійснюється на складі продавця за умови доставки товару залізничним транспортом. Не пізніше ніж за 2 доби до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце поставки.

21.11.2014 року зі станції Деражня, станції Богданівці ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" було здійснено відправку вагонів з деревиною відповідно №67869438 згідно із залізничною накладною №32644486 та №67607051 згідно із залізничною накладною № 32644262.

У залізничних накладних від 21.11.2014 року на вагони №67869438 та №67607051 відправником зазначено ДП "Хмельницьке ЛМГ" (код 4924), одержувачем - КЕВ м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосійська, 13 (код одержувача 3483), станцією та залізницею призначення Новомосковськ-Дніпровський.

24.11.2014 року ті ж сторони уклали аналогічний договір №2414-2014 купівлі-продажу необробленої деревини (договір №2) в кількості 42,801 куб.м. на загальну суму 25466,42 грн. (п. 4.2 договору).

25.11.2014 р. ДП "Хмельницьке ЛМГ" відповідно до залізничної накладної №32644262 було відвантажено вагон №65732141 з деревиною. При цьому у залізничній накладній на вагон №65732141 відправником зазначено ДП "Хмельницьке ЛМГ" (код 4924), одержувачем - КЕВ м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосійська, 13 (код одержувача 3483), станцією та залізницею призначення - Новомосковськ-Дніпровський.

08.12.2014 року ті ж сторони уклали договір №0812-2014 купівлі-продажу необробленої деревини (договір №3) в кількості 42,797 куб.м., на загальну суму 25464,05 грн. (п. 4.2. договору).

У виконання зобовязань за договором №3 ДП "Хмельницьке ЛМГ" 28.11.2014 року зі станції Богданівці Південно-Західної залізниці було здійснено відправку деревини (вагон №65243305) згідно із залізничною накладною №32740326 на станцію Новомосковськ-Дніпровський Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - КЕВ м. Дніпропетровськ, вул. Феодосійська, 13 (код одержувача 3483), станція та залізниця призначення - Новомосковськ-Дніпровський.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.08.2015 року (справа №924/841/15) з державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 16027,50 грн. штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача, 673,50 грн. судових витрат, 1827,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.08.2015 року (справа №924/842/15) з державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 17062,50 грн. штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача, 1827 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.08.2015 року (справа №924/843/15) з державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 34125 грн. штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній код вантажоодержувача, 1827 грн. судового збору.

На виконання рішень суду позивач перерахував ДП "Придніпровська залізниця" згідно з платіжними дорученнями: №2499 від 02.09.2015 р. - 16701 грн. з призначенням платежу "штраф згідно рішення по справі №924/841/15 від 10.08.2015 р."; №2518 від 04.09.2015 р. - 17062,50 грн. з призначенням платежу "штраф згідно рішення по справі №924/842/15 від 10.08.2015 р."; №2518 від 04.09.2015 р. - 34125 грн. з призначенням платежу "штраф згідно рішення по справі №924/843/15 від 11.08.2015 р.". Крім того ДП "Хмельницьким ЛМГ" згідно з платіжними дорученнями №3160, №3161, №3162 від 30.11.2015 р. сплатило ДП "Придніпровська залізниця" по 1827 грн. витрат по сплаті судового збору згідно з рішеннями господарського суду Хмельницької області у справах №924/841/15, №924/842/15, №924/843/15 відповідно.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, зокрема, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата її майна.

Відповідно до ст. 228 ГК України державні підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення збитків у вигляді сплачених у виконання зазначених вище рішень судів штрафу та судових витрат, позивач (апелянт) зазначає, що відповідні втрати були понесені ним у зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем коду місця відвантаження товару. Доводячи наявність протиправної та винної поведінки відповідача, позивач надав суду лист КЕВ м. Хмельницький №3749 від 17.11.2014 року (а.с.82), адресований ДП "Хмельницьке ЛМГ", в якому, посилаючись на виконання розпоряджень заступника начальника Головного КЕУ (№ 303/26/910 від 11.11.2014 року), начальника Західного територіального КЕУ (№ 303/23/4/4185/269 від 14.11.2014 року), КЕВ просив укласти договори купівлі-продажу дров паливних та здійснити відвантаження та поставку за зазначеними в розпорядженнях реквізитами (далі розпорядження).

Здійснюючи оцінку мотивів оскарженого рішення, колегія суддів повністю погоджується із зробленими судом першої інстанції висновками про те, що лист відповідача №3749 від 17.11.2014 року з проханням укласти договори купівлі-продажу дров та здійснити їх відвантаження та поставку за зазначеними в доданих до листа розпорядженнях реквізитами, як і самі розпорядження не є підставами виникнення між сторонами господарських зобовязань, а умовами договорів №1-№3 на відповідача не було покладено обов'язку щодо повідомлення коду отримувача вантажу, порушивши який відповідач завдав би збитків позивачу. Місцевим господарським судом вірно прийнято до уваги, що договори №1-№3 містять умову про повідомлення покупця про дату та місце поставки саме продавцем та не містять посилань на лист №3749 від 17.11.2014 року чи розпорядження, як невідємні частини таких договорів.

Вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що при заповненні залізничних накладних позивач не був позбавлений можливості перевірити правильність коду одержувача вантажу, щоб не допустити в подальшому стягнення штрафних санкцій згідно зі ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений в розпорядженнях код одержувача (3483), був вказаний також в якості коду одночасно й інших одержувачів, що давало підставу позивачу для сумніву у його правильності.

Наведене узгоджується з викладеними у рішеннях висновками господарського суду Хмельницької області у справах №924/481/15, №924/482/15, №924/483/15, якими фактично було встановлено вину саме позивача у неправильному зазначенні коду отримувача вантажу, що стало підставою для стягнення штрафних санкцій.

Повністю врахувавши правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові Пленуму №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", суд першої інстанції дійшов також вірного висновку і про те, що сплачені у виконання рішень суду у справах №924/481/15, №924/482/15, №924/483/15 суми судового збору, як і інші види судових витрат в розумінні ст. 224 ГК України та статті 22 ЦК України не можуть бути віднесені до складу збитків.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2016 року у справі №924/1938/15 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №924/1938/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.