Ухвала суду № 57461202, 27.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"27" квітня 2016 р. Справа № 920/46/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

розглянувши апеляційну скаргу Казенного підприємства “Шосткинський казенний завод “Імпульс”, Сумська область, м. Шостка (вх. №1184/3-12)

на рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2016 р. по справі № 920/46/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,

до Казенного підприємства “Шосткинський казенний завод “Імпульс”, Сумська область, м. Шостка,

про стягнення 249492,98 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.03.2016 р. по справі № 920/46/16 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Казенного підприємства “Шосткинський казенний завод “Імпульс” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 12655,69 грн. - 3% річних, 83064,28 грн. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1435,80 грн. В частині стягнення 125363,75 грн. інфляційних втрат – відмовлено. В частині стягнення 28409,26 грн. 3% річних – відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Казенне підприємство “Шосткинський казенний завод “Імпульс” звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2016 р. по справі № 920/46/16 в частині стягнення 12655,69 грн. - 3% річних, 83064,28 грн. інфляційних втрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, за яким стягнути з відповідача 12065,09 грн. – 3% річних та 83064,28 грн. інфляційних втрат. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін. Судові витрати просив покласти на позивача.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “ Про судовий збір”).

З матеріалів справи вбачається, що за подання до господарського суду першої інстанції позовної заяви, ПАТ НАК “Нафтогаз України” було сплачено судовий збір у розмірі 3742,39 грн., тобто у розмірі, що становить 1,5 відсотки ціни позову, враховуючи майновий характер спору, як то визначено у пункті 2.1. статті 4 Закону України “Про судовий збір”.

В апеляційній скарзі заявник не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 12655,69 грн. - 3% річних, 83064,28 грн. інфляційних втрат та просить в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 12065,09 грн. – 3% річних та 83064,28 грн. інфляційних втрат. В іншій частині оскаржуване рішення просить залишити без змін.

Разом з тим, відповідно до абзацу 2 підпункт 2.15 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

З урахуванням зазначеного, судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2016 р. по справі № 920/46/16 становить: 3742,39 грн. * 110% = 4116,63 грн. Однак, матеріали апеляційної скарги свідчать про те, що скаржником сплачено судовий збір в розмірі 1515,80 грн., що підтверджується доданим до апеляційної скарги платіжним дорученням №1523 від 06.04.2016 року.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом в разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана з порушенням вимог п.3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а саме, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику скарги для усунення зазначених порушень.

Керуючись ст. ст. 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Казенному підприємству “Шосткинський казенний завод “Імпульс”, Сумська область, м. Шостка.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у п. 3 частини 1 ст. 97 ГПК, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Додаток: апеляційна скарга з додатками на 7 арк., в тому числі платіжне доручення №№1523 від 06.04.2016 10107 року, копія чеку «Укрпошти» №4110100584985 від 07.01.2016 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.