Постанова № 57460842, 26.04.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2016 р.Справа № 910/18096/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ярош А.І.,

суддів Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я.,

секретар судового засідання Кіртока Л.В.

за участю представників:

від позивача: не зявився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не зявився, повідомлений належним чином;

від прокуратури: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Фінбанк"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2015р.

у справі №910/18096/15

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву,

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Фінбанк",

про стягнення 2717456,41 грн. та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до публічного акціонерного товариства „Фінбанк про стягнення грошових коштів в загальній сумі 2 717 456,41 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 1 524 576,12 грн., збитків від інфляції сумі 486 671,17 грн., штрафу в сумі 45 737,28 грн. та пені в сумі 194 188,41 грн., а також про зобовязання публічного акціонерного товариства „Фінбанк протягом 3 робочих днів з моменту вступу рішення в законну силу повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву за актом приймання-передачі нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 329,0 кв.м., в тому числі 143,90 кв.м. частина шестиповерхової будівлі, 79,7 кв.м. частина підвалу шестиповерхової будівлі, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, літера А, що перебуває на балансі державного підприємства „Спецагро. Позовні вимоги обґрунтовані фактом наявності у відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4321 від 03.06.2009р., а також відмови останнього повернути орендоване майно після припинення строку дії договору.

В процесі розгляду даної справи позивачем було уточнено заявлені позовні вимоги, в результаті чого, регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства „Фінбанк грошові кошти в загальній сумі 2 717 456,41 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати в розмірі 535 635,15 грн., збитків від інфляції в сумі 179 230,68 грн., пені в сумі 47 481,04 грн. та неустойки в сумі 1 955 109,54 грн., а також виселити його із орендованого державного майна площею 329 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, літ. „А, що перебуває на балансі державного підприємства „Спецагро.

Ухвалою від 14.09.2015р. Господарським судом міста Києва на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України справу № 910/18096/15 було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області. Підставою для передачі справи за підсудністю став той факт, що відповідач має своє місцезнаходження на підсудній Господарському суду Одеської області території, а також висновок про те, що даний спір відповідно до положень ст. 15 ГПК України повинен розглядатись за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою від 22.10.2015р. дана справа була прийнята до розгляду Господарським судом Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року (суддя Желєзна С.П.) матеріали справи № 910/18096/15 за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до публічного акціонерного товариства „Фінбанк про стягнення 2 717 456,41 грн. та виселення передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

При винесенні ухвали суд виходив з того, що позовні вимоги за своїм юридичним змістом направлені на витребування належного державі майна із незаконного володіння та користування відповідача як орендаря, який відмовляється повернути орендоване майно в добровільному порядку, отже справа повинна розглядатись за правилами ч.3 ст.16 ГПК України, за місцезнаходженням майна.

Приймаючи до уваги, що спірне майно, вимоги про виселення відповідача із якого заявлені в межах даної справи, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, літ. „А, тобто на підсудній господарському суду міста Києва території, суд першої інстанції дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності дана справа підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва та, як наслідок, не підсудна Господарському суду Одеської області.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу від 18.12.2015 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що в даному випадку слід застосовувати ст.15 ГПК України, за місцезнаходженням відповідача, а оскільки відповідач зареєстрований у м. Одеса спір повинен бути розглянутий Господарським судом Одеської області.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.01.2016 року матеріали справи №910/18096/15 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області на підставі ч.2 ст.15 ГПК України.

При винесенні ухвали Господарський суд м. Києва виходив з того, що правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобовязань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава, тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності. Суд зазначив, що даний позов ґрунтується на невиконанні відповідачем договірного зобовязання як щодо сплати орендних платежів, так і щодо повернення орендованого майна у звязку із закінченням строку дії договору оренди, тобто метою даного позову ж не захист речового права власника на спірне орендоване нежитлове приміщення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 року (суддя Петров В.С.) справу №910/18096/15 прийнято до свого провадження.

В судове засідання 26.04.2016 року не зявились представники Фонду державного майна України по м. Києву та ОСОБА_2 акціонерного товариства "Фінбанк", хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи обмежений 15-тиденний строк на розгляд апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, ухвалою від 14.09.2015р. Господарським судом міста Києва на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України справу № 910/18096/15 було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області за клопотанням відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2015р. дана справа була прийнята до провадження (суддя Желєзна С.П.), призначена до розгляду в судовому засіданні 11.11.2015р, відкладено на 30.11.2015р., в подальшому відкладено на 18.12.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. матеріали справи № 910/18096/15 передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю з посиланням на те, що справа повинна розглядатись за правилами ч.3 ст.16 ГПК України, за місцезнаходженням майна, оскільки вимоги про виселення відповідача із спірного приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, літ. „А, тобто на підсудній господарському суду міста Києва території. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності дана справа підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва та, як наслідок, не підсудна Господарському суду Одеської області.

Розділом ІІІ ГПК України закріплено перелік справ, які підвідомчі господарським судам та розмежовано компетенцію стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами.

Так, відповідно до ст. ст. 13, 15 цього ж Кодексу підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, закріплена в положеннях ст. 16 ГПК України.

В силу частини 2 статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Так, у частині третій статті 16 ГПК України зазначено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

При цьому, до позовів про права на нерухоме майно в контексті цієї статті відносять позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), тощо.

Разом з тим, правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобов'язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 05 серпня 2015 року у справі № 910/4096/15-г.

З аналізу статті 16 ГПК України вбачається, що позов про повернення нерухомого майна внаслідок закінчення строку дії договору оренди, не є віндикаційним, оскільки підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, тобто факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ґрунтується на невиконанні відповідачем договірного зобов'язання щодо сплати орендних платежів, та неповерненні майна після закінчення строку дії договору оренди, тобто метою даного позову не є захист речового права власника на спірне нежитлове приміщення, як помилково було зазначено судом першої інстанції.

Крім того, відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", розяснено, що у вирішенні питань стосовно визначення підвідомчості і підсудності справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про оренду, необхідно виходити з того, що територіальна підсудність господарському суду справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів оренди (найму) і у спорах про визнання цих договорів недійсними, а також справи у спорах, що виникають при виконанні цих договорів визначається за правилами статті 15 ГПК; що ж до справ у спорах про право власності на орендоване майно або про витребування цього майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, відповідачами в яких виступають інші, крім сторін за договором, особи, то вони розглядаються за місцезнаходженням майна (частина третя статті 16 ГПК).

До того ж, місцевий господарський суд обґрунтовано звернув увагу на положення листа Вищого господарського суду від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", в пункті 16 якого зазначено, що чинним законодавством не передбачено можливості спору між господарськими судами з приводу підсудності справи, а ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути змінено чи скасовано виключно за результатами її перегляду в апеляційному або касаційному порядку.

Тому господарський суд, який одержав справу на підставі винесеної в порядку статті 17 ГПК ухвали, і в разі незгоди з останньою, має розглянути справу по суті, якщо відповідну ухвалу не було змінено чи скасовано.

При цьому, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд невірно застосував положення вищезазначеного пункту Інформаційного листа ВГСУ, оскільки в даному випадку ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2015р. про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області не оскаржувалась, та є чинною, тому Господарський суд Одеської області був зобовязаний прийняти справу до свого провадження без суперечок, що і було зроблено ухвалою від 22.10.2015р. та розглянути її по суті.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про необхідність розгляду даної справи за виключною підсудністю за місцезнаходженням майна, оскільки судова колегія дійшла висновку про те, що справа підлягає до розгляду Господарським судом Одеської області.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі №910/18096/15 підлягає скасуванню, з направленням справи до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.2 ст.103, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Фінбанк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі №910/18096/15 скасувати.

Справу №910/18096/15 направити до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 27.04.2016 р.

Головуючий суддяА.І. Ярош

СуддіТ.Я. Гладишева

ОСОБА_3