Постанова № 57460704, 26.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016 року Справа № 904/8626/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Березкіна О.В. ( доповідач)

суддів: Дармін М.О., Чус О.В.

при секретарі: Логвиненко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 02.03.2016 р., представник;

від відповідача: представник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕКТР-АГРО

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року у справі № 904/8626/15 за заявою Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське"

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (м. Київ)

до Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" (смт. Широке, Широківського району, Дніпропетровської області)

про стягнення суми штрафних санкцій за договором поставки № 193-ДН на умовах товарного кредиту від 07.05.2014 у загальному розмірі 901 815 грн. 31 коп.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року у даній справі (суддя Фещенко Ю.В.) заяву Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 по справі № 904/8626/15 задоволено частково.

Суд розстрочив виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 по справі № 904/8626/15 на п'ять місяці рівними частинами наступним чином:

- до 30.04.2016 - 150 644 грн. 59 коп.;

- до 31.05.2016 - 150 644 грн. 59 коп.;

- до 30.06.2016 - 150 644 грн. 58 коп.;

- до 31.07.2016 - 150 644 грн. 58 коп.;

- до 31.08.2016 - 150 644 грн. 58 коп.

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області повністю, відмовити комунальному підприємству Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зокрема, апелянт посилається на те, що обставини, на які послався суд, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки субєкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір. Самі по собі фінансові труднощі підприємства не свідчать про те, боржник не може виконати рішення суду.

Відсутність у боржника грошових коштів ( за рахунок яких можливо повністю виконати рішення суду) не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», способів виконання рішення суду.

Судом першої інстанції не було враховано, що позивач належить до тієї ж сфери господарювання, що і відповідач, і з вини останнього перебуває у не менш скрутному становищі, адже до цього часу не може отримати своїх коштів, якими розпоряджається відповідач. Судом не досліджено майновий стан боржника ( зокрема наявність власного чи орендованого рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого здійснюється господарська діяльність), та залишено поза увагою ту обставину, що відповідачу вже надавалась розстрочка, сплату якої він здійснював з порушенням строків.

Посилаючись на приписи ст.121 Господарського процесуального кодексу України, Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скаржник вважає, що суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи ( громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування ухвали суду про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 26 квітня 2016 року в режимі відео конференції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, що не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" відсотків за користування товарним кредитом в сумі 857 грн. 64 коп. та стягнуто з Комунального підприємства Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" - 401 244 грн. 32 коп. - інфляційних втрат, 177 215 грн. 12 коп. - 28% річних, 161 249 грн. 11 коп. - пені, 13 514 грн. 37 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року залишено без змін.

24 листопада 2015 року виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року.

10 березня 2016 року Комунальне підприємство Широківської районної ради Дніпропетровської області "Сільськогосподарське підприємство "Широківське" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2015 року по справі № 904/8626/15 терміном до 15 жовтня 2016 року.

Заява обґрунтована тим, що на теперішній час склалась об'єктивна ситуація, при якій виконання судового рішення є неможливим через важкий фінансовий стан підприємства та відсутність достатнього об'єму грошових коштів на банківських рахунках. Заявник у заяві посилається на те, що розрахуватися з позивачем він матиме змогу лише після збору врожаю у 2016 році, оскільки діяльність відповідача має сезонний характер та підлягає врахуванню під час надання відстрочки виконання рішення суду. В письмових поясненнях (вх.суду 17042/16 від 21.03.2016) відповідач також наголошує на тому, що долучена до матеріалів справи фінансова звітність його підприємства за 2015 рік додатково свідчить про наявність підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву частково, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення у звязку із скрутним матеріальним становищем боржника, що підтверджується балансом підприємства, довідками з банків, та з метою реального виконання рішення суду від 11 листопада 2015 року, суд частково задовольнив заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду та розстрочив його виконання на п'ять місяців рівними частинами по 150 644 грн. 59 коп .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

У пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з пунктом 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача є сільськогосподарським, отже, його підприємницька діяльність має сезонний характер, а прибуток вказані підприємства отримують зазвичай після збору врожаю; негайне виконання рішення суду може зірвати посівну 2016 року на переданих підприємству-відповідача у постійне користування Широківською райдержадміністрацією Дніпропетровської області землях; фінансова звітність підприємства-відповідача свідчить, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому стані; можливість виконання рішення суду з урахуванням його розстрочки не поставить підприємство-відповідача на межу банкрутства, внаслідок арешту його майна та зупинки роботи підприємства в процесі примусового виконання рішення суду; подану відповідачем заяву про відстрочку виконання рішення суд розглядає, як таку, що направлена на фактичне та повне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов'язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час вирішення питання про відстрочку врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Разом з тим, позивачем по справі не надано доказів того, що надання судом першої інстанції відповідачу розстрочки виконання судового рішення буде мати негативні наслідки для стягувача.

Колегія суддів вважає обґрунтованими та обєктивними висновки суду першої інстанції, який, надавши правову оцінку вказаним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, врахувавши баланс інтересів сторін, як позивача, так і відповідача, встановив, що строк відстрочення виконання рішення суду до 15 жовтня 2016 року є значно великим, дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України строком на 5 місяців, який є розумним та враховує майновий стан сторін.

При цьому доводи апелянта про те, що відповідач вже порушував строки оплати по розстроченим платежам, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки судом при прийнятті означеного рішення надана оцінка можливості виконання рішення суду про стягнення інших сум, а саме штрафних санкцій, річних та інфляційних за невиконання рішення суду по справі № 904/10050/14, тобто, фактично, у межах іншої справи, що не заборонено законом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним та відхиляються з огляду на те, що вони зводяться до переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕКТР-АГРО - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року у справі № 904/8626/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 квітня 2016 року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

СуддяМ.О.Дармін

СуддяО.В.Чус