Рішення № 57460691, 26.04.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2016 р.Справа № 924/199/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" м. Хмельницький

до комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" м. Хмельницький

про стягнення 3089815,40 грн.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1- довіреність №1 від 05.01.15.

відповідач: ОСОБА_2- довіреність №4412 від 05.11.2015.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 1275560,57 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у січні 2016 року відповідно до договору розподілу природного газу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 12.03.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений типовий договір розподілу природного газу. Даний договір укладений шляхом підписання заяви-приєднання №0942103FOJAT016 від 01.01.2016 року до умов договору розподілу природного газу. Відповідно до договору оператор ГРМ зобовязується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобовязується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеними договором (п.2.1. Договору).

Представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 3089815,40 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить діючому законодавству, не порушує охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб та підписана уповноваженою особою (представником ПАТ "Хмельницькгаз), тому судом прийнята.

Таким чином, предметом спору по справі є стягнення 3089815,40 грн.

Позивач вказує, що відповідачу було надано послуги з розподілу природного газу у січні-березні 2016 року згідно типового договору розподілу природного газу та заяви приєднання споживача №09421003FOJAT016 від 01.01.2016 року на загальну суму 7639406,58 грн.

За даний період відповідачем проведено оплату по договору на суму 4549591,18 грн.

Станом на 12.04.2016р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 3089815,40 грн.

Позивачем в судовому засіданні подано акт звірки, відповідно до якого станом на 25.04.2016р. заборгованість відповідача становить 2499457,34 грн.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2499457,34 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає, надав суду оборотно - сальдову відомість, згідно якої заборгованість перед позивачем складає 2499457,34 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між ПАТ по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз та комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" був укладений типовий договір розподілу природного газу. Даний договір укладений шляхом підписання заяви-приєднання №0942103FOJAT016 від 01.01.2016 року до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.2.1 Договору оператор ГРМ зобовязується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобовязується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеними договором.

Згідно п. 6.1 Договору, оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата)з урахуванням вимог кодексу газорозподільних систем. Тариф згідно п. 6.1. є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення (п.6.2. Договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.3. Договору).

Згідно п. 6.4. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Згідно п. 6.6. Договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформляється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання умов договору постачальник передав, а споживач прийняв природний газ на загальну суму 7639406,58 грн. що підтверджується актами приймання-передачі №ХМ000002356 від 31.01.2016р., №ХМ000004891 від 29.02.2016р, №ХМ000007329 від 31.03.2016р.

За отриманий газ відповідач частково розрахувався. Його заборгованість на час розгляду справи склала 3089815,40 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Після порушення повадження у справі, відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 590358,06 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи позивачем актом звірки взаєморозрахунків від 26.04.2016р. та наданою відповідачем оборото-сальдовою відомістью від 26.04.2016р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі вказаного вище договору за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності зі ст. ст. 901, 902, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості в сумі 3089815,40 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: типовим договором розподілу природного газу від 01.01.2016р., заявою-приєднання №0942103FOJAT016 від 01.01.2016 року до умов договору розподілу природного газу, актами приймання-передачі №ХМ000002356 від 31.01.2016р., №ХМ000004891 від 29.02.2016р, №ХМ000007329 від 31.03.2016р.

Судом встановлено, що станом на 12.04.2016р. борг відповідача складав 3089815,40 грн. Після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено 590358,06 грн. за період з 12.04.2016р. по 25.04.2016р., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 25.04.2016р., оборотно - сальдовою відомістю від 26.04.2016р.

Відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 590358,06 грн. припинити.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 2499457,34 грн., яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.1.1. ст. 80, 82-84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз м. Хмельницький до комунального підприємства „Південно-Західні тепломережі м. Хмельницький про стягнення 3089815,40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з до комунального підприємства „Південно-Західні тепломережі (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 17/1, код 36123019) на публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз (м. Хмельницькийпр. Миру, 41, код 05395598) 2499457,34 грн. (два мільйони чотириста девяносто девять тисяч чотириста пятдесят сім тисяч 34 коп.) основного боргу, 46347,23 грн. (сорок шість тисяч триста сорок сім гривень 23 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 590358,06 грн. припинити.

Повний текст рішення складено 28.04.2016р.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Хмельницький, пр. Миру,41)

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Курчатова,17/1)