Рішення № 57460418, 25.04.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 р. Справа № 917/184/16

За позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область, 38702

про визнання недійсними рішення позачергових зборів ТОВ "Моторсервіс" від 03 червня 2012 року.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державний реєстратор Полтавської райдержадміністрації, вул. Шевченка, 7, м. Полтава, 36011

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Дугін М.В.

від третьої особи: відсутні

У судовому засіданні 31.03.2016 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.04.2015 р. до 09 год. 00 хв.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 03.06.2012 р., що порушують корпоративні права позивача.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та додаткових пояснень до неї.

14.03.2016 р. позивачем подано клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача учасника ТОВ «Моторсервіс» ОСОБА_4 та зобов'язати його надати документи відносно його частки та пояснення як відбувалися збори, за якими документами і взагалі чи був він присутній на цих спірних зборах.(а.с. - 23, вх.. 3141 від 14.03.2016 р.).

Також позивач просить залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача учасника ТОВ «Моторсервіс» ОСОБА_5, яка на цей час не знає про існування позачергових зборів і не була присутня на них 03.06.2012 р. хоч і має значну частку в товаристві. Крім того, за результатами цих спірних зборів її частка зникла, а статутний фонд був безпідставно зменшений та зазначає, що її неприсутність на позачергових зборах 03.06.2012 року підтверджує відсутність кворуму (а.с. - 24, вх.. 3142 від 14.03.2016 р.).

Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін.

Вирішуючи питання про наявність юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

У даному випадку суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні, що не перешкоджає зазначеним особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бути присутніми на відкритому судовому засіданні.

31.03.2016 р. від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача доручення від ОСОБА_6 на її представника ОСОБА_7 та доручення ТОВ «Моторсервіс» на генерального директора Дугіна М.В.

В судовому засіданні 31.03.2016 р. суд дане клопотання прийняв та задовольнив.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву (а.с. - 26, вх.. 3222 від 15.03.2016 р.) та зазначає, що при розгляді справи 917/207/14 було встановлено, що ОСОБА_2 не набув права власності на частки в статутному капіталі ТОВ «Моторсервіс» осіб які вийшли з ТОВ «Моторсервіс» на протязі 2006-2007 р.р., в т.ч. ОСОБА_1

У відзиві на позовну заяву від 15.03.2016 р. відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що станом на 03.06.2012 р. позивача було виключено зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс» відповідно до поданої нею заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «Моторсервіс» від 16.10.2006 р. Відповідач вказує, що оскільки з позовами про визнання недійсними рішень зборів засновників та установчих документів може звертатися лише учасник товариства, а позивач не є таким, то у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

30.03.2016 р. від відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що колегією суддів Господарського суду Полтавської області по справі №917/1137/13 (за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторсервіс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Полтавської районної державної адміністрації, про визнання недійсними рішень позачергових зборів ТОВ «Моторсервіс» від 03.06.2012 року ) було винесено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсними рішень позачергових зборів товариства «Моторсервіс», Вказане рішення залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р.

За даних обставин, відповідач вважає, що провадження у праві №917/184/16 необхідно припинити адже існує рішення господарського суду №917/1137/13, яке вже вирішило даний спір між ТОВ «Моторсервіс» та його учасниками.

Суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви, оскільки згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Отже, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі зазначеної норми за наявності, зокрема, рішення господарського суду, прийнятого у справі між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав. Таким чином, наявність всіх вищевказаних ознак тотожності спорів у справах, тягне за собою припинення провадження у справі.

В даному випадку, у даній справі та у справі №917/1137/13 різні позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно. Тобто спір по справі №917/1137/13 вирішений про той же предмет, але між іншими сторонами. За даних обставин у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

25.04.2015 р. відповідач на виконання вимог суду надав копію доручення ОСОБА_6 та копію оголошення в газеті Зоря Полтавщина" від 04.05.2012 р. з повідомленням про скликання позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс".

Представник третьої в судовому засіданні пояснює, що усі зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача вносилися правомірно та надав для огляду оригінал реєстраційної справи ТОВ «Моторсервіс» та та 22.04.2016 р. надав до суду додаткове пояснення в якому зазначає, що відносно позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс", що були проведені 03.06.2012 р. (протокол №1/12) досліджувались судами на підставі оригіналів реєстраційної справи (справа №917/1137/13) за участю іншого позивача, але з тих же підстав.

28.03.2016 р. від ОСОБА_9 надійшло клопотання про залучення його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с. - 112, вх.. 3810 від 28.03.2016 р.). В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що його незаконно спірним рішенням зборів позбавлено права на частку і участь у товаристві та виконувати всі корпоративні права за статутом (зокрема правом розпоряджатися своєю часткою за власним розсудом). Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки заявник, вважаючи, що рішення учасників загальних зборів ТОВ «Моторсервіс» від 03.06.2012 р. порушують його права, не позбавлений можливості реалізувати належне йому право на судовий захист шляхом звернення до суду з самостійними позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

23.07.1997 року на підставі рішення зборів засновників від 26.09.1997 р., нотаріально посвідченої Установчої угоди від 11.12.1997 року та Розпорядження голови Полтавської Райдержадміністрації №698 від 19.12.1997 року зареєстровано юридичну особу ТОВ «Моторсервіс» (ЄДРПОУ 03757732).

Як зазначає позивач, вона була засновником та учасником ТОВ «Моторсервіс» з часткою 1,18 % загального сумою 2020,00 грн, що підтверджується свідоцтвом на право власності на частку №27 (а.с. - 15).

03.06.2016 р. 03.06.2012 р. відбулися загальні збори учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" з порядком денним:

- про обрання голови та секретаря зборів;

- про обрання лічильної комісії зборів;

- про обрання генерального директору товариства;

- про зменшення розміру статутного капіталу товариства;

- про внесення змін до статуту товариства;

- про затвердження нової редакції статуту товариства;

- про призначення уповноваженої особи по проведенню реєстраційних дій.

Для участі у зборах зареєстровано чотири учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" (частка у статутному капіталі товариства 85 780,00 грн. або 50,25 % - нерозподілена частка), ОСОБА_10 (частка у статутному капіталі 9 560,00 грн. або 5,6 %), ОСОБА_4 (частка у статутному капіталі товариства 44 240,00 грн. або 25,95 %), ОСОБА_6 за дорученням (частка у статутному капіталі товариства 2 250,00 грн. або 1,31 %), що складає 141 183,00 грн., 83,11 % статутного капіталу товариства або 66 % від голосуючих часток. Дана обставина підтверджується протоколом реєстрації учасників від 03.06.2012 р (а.с. - 32, оригінал - у матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс).

Згідно протоколу позачергових загальних зборів учасників № 1/12 від 03.06.2012 р. (а.с. 27-31) на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою "Моторсервіс" були присутні чотири учасники, які володіють 14 183 голосів на 141 183,00 грн. від загального розміру статутного капіталу, що становить 83,11 % від загальної кількості часток товариства та 66 % від кількості голосуючих часток. Дані обставини знайшли відображення також у протоколі лічильної комісії № 1 від 03.06.2012 р. (а.с.34-36).

Згідно зазначеного протоколу позачергових загальних зборів учасників № 1/12 від 03.06.2012 р. на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" були прийняті рішення, зокрема, щодо внесення до порядку денного позачергових зборів учасників питання "Про зменшення розміру статутного капіталу товариства" (зокрема питання порядку денного про зменшення розміру статутного капіталу товариства внесено до порядку денного відповідно до ч. 5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" з огляду на вихід 89 учасників товариства відповідно до поданих нотаріально посвідчених заяв протягом 2006-2009 років, частки яких відійшли до нерозподіленої частки у статутному капіталі товариства в розмірі 50,25 % від статутного капіталу), обрання головою зборів ОСОБА_4, секретарем зборів ОСОБА_10, обрання лічильної комісії зборів у складі Дугін М.В., ОСОБА_7, обрання генеральним директором товариства Дугіна М.В. , зменшення розміру статутного капіталу товариства на 85 780,00 грн. до 84 920,00 грн., розподіл статутного фонду - згідно п. 1 ст. 4 нової редакції статуту товариства, внесення змін до статуту товариства у зв'язку із зменшенням статутного капіталу та збільшенням відсоткового значення часток учасників товариства по відношенню до нового розміру статутного капіталу, затвердження нової редакції статуту товариства та призначення Дугіна М.В. уповноваженою особою по проведенню реєстраційних дій.

25.06.2012 р. було проведено державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" відповідно до рішення позачергових загальних зборів учасників № 1/12 від 03.06.2012 р., номер запису 15771050027006009 (том справи 4, а.с. 91-113).

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 03.06.2012 р., оскільки, цим спірним рішенням зборів його позбавлено права на частку і участь у товаристві та виконувати всі корпоративні права за статутом.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що рішення позачергових зборах учасників ТОВ «Моторсервіс» від 03.06.2016 р. є недійсними з наступних підстав:

- позивача не повідомлено про скликання зборів. Позивач вказує, що на позачергові збори від 03.06.2016 р. її ніхто ніяким чином не повідомив, тому не знаючи про їх скликання вона не змогла взяти участь в цих спірних зборах, являючись учасником товариства з часткою 1,18%.;

- оспрювані збори були скликані неповноважною особою. Позивач зазначає, що Дугін М.В. не являючись засновником чи учасником ТОВ "Моторсервіс" не маючи жодного відношення та являючись сторонньою особою вирішив провести оспрювані збори. Позивач вважає наказ №44 від 14.05.2012 р. згідно якого ОСОБА_10 видаючи себе за генерального директора ТОВ "Моторсервіс" призначив тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора Дугіна М.В. незаконним.

- позивача позбавлено можливості взяти участь у позачергових зборах;

- проведення позачергових зборів відбулося не згідно установчого документу (статуту), а згідно витягу з ЄДР (зміни у витяг були внесені на підставі зборів від 16.08.2010 р., які визнані 07.11.2011 р. недійсними - справа №18/1451/11);

- на загальних зборах 03.06.2012 р. були прийняті рішення з питань не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»);

- прийняття загальними зборами рішень відбувалося за відсутності кворуму для проведення загальних зборів товариства чи прийняття рішення (ст.. 41,42, 56,60 Закону України «Про господарські товариства»;

- на загальних зборах 03.06.2012 р. прийнято рішення про зміну статутного капіталу товариства без дотримання процедури подання учаснику відповідної інформації (ст.. 40,45 Закону України «Про господарські товариства».

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Правові ознаки господарських товариств визначені Законом України "Про господарські товариства", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Господарськими товариствами, згідно зі ст. 79 ГК України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

При вирішенні господарського спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до ст. 88 ГК України, ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII "Про господарські товариства" (зі змінами та доповненнями) учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

У Постанові Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Судом досліджено заяву позивача про вихід зі складу учасників ТОВ «Моторсервіс», датовану 16.10.2006 р (копія в матеріалах справи, а.с.101).

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про вихід з підприємства була належним чином оформлена (нотаріально посвідчена). Судом також оглянуто оригінали реєстраційної справи ТОВ «Моторсервіс» та встановлено наявність у реєстраційній справі заяви позивача про вихід з товариства.

Суд бере до уваги, шо постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 р. по справі №2а-1670/1492/11 встановлено, що станом на час розгляду вказаної адміністративної справи справи залишилось 33 особи, які виявили бажання залишитися учасниками ТОВ «Мотрсервіс». Інші учасники товариства, що підтверджується матеріалами справи, померли або заявили про вихід зі складу товариства.

За приписами ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує встановлена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівними встановлені рішенням адміністративного суду у справі № №2а-1670/1492/11 факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які не потребують додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

Матеріалами реєстраційної справи ТОВ «Моторсервіс» підтверджено, що серед осіб, які подали заяви про вихід з товариства наявна також заява позивача. Таким чином, постановою Полтавського від 05.04.2011 р. по справі №2а-1670/1492/11 встановлено, що станом на час її прийняття позивач подав заяву про вихід зі складу учасників товариства ТОВ «Моторсервіс». Згідно вказаної нотаріально посвідченої заяви позивач у добровільному порядку вийшов зі складу учасників відповідача, претензій в тому числі і фінансових до інших учасників та товариства не має.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що на час проведення оспорюваних зборів корпоративні відносини між позивачем та відповідачем припинилися, і на час їх проведення позивач вже не був учасником ТОВ «Моторсервіс».

Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (п.19) роз'яснив, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

На підставі викладеного, враховуючи вказані положення закону та позицію Верховного Суду України, беручи до уваги нотаріально посвідчену заяву позивача про добровільний вихід позивача зі складу учасників, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням зазначеної заяви позивача, він не був учасником товариства на час проведення спірних загальних зборів, а його позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами, які б свідчили про порушення корпоративних прав ОСОБА_1 на момент прийняття такого рішення.

Про виключення позивача зі складу учасників ТОВ «Моторсервіс», також свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 01.06.2012 р., тобто станом на час прийняття спірних рішень). Згідно вказаного Витягу позивач не значиться серед учасників ТОВ «Мотрсервіс». Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Доказів того, що вказані відомості є недостовірними чи до них вносилися відповідні зміни позивач суду не надав.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справа, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зміст доказування полягає не тільки у поданні доказів, а і у доведенні їх переконливості перед судом, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, суд дійшов до висновку про недоведеність позивачем факту порушення його корпоративних прав, і, відповідно - відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 28.04.2016р.

Суддя Н.Г.Гетя