Ухвала суду № 57460399, 27.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

УХВАЛА

"27" квітня 2016 р.Справа № 916/4392/14

Господарський суд Одеської області у складі: головуючого судді - Волкова Р.В., судді Степанової Л.В. та судді Цісельського О.В., розглянувши справу 916/4392/14

За позовом: заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції України

До відповідачів: державного реєстратора реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни, Одеського міського управління юстиції та ТОВ "Примор'є"

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Представники:

Від прокуратури: Малєєв О.М. за службовим посвідченням №031405

Від ОМР: Штоля А.О. (за довіреністю);

Від департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області: не з'явився.

Від ТОВ "Примор'є": Носенко І.П. (за довіреністю);

Від державного реєстратора РС ОМУЮ Рубан Майї Олександрівни : не з'явився.

Від ОМУЮ: не з'явився.

встановив:

03.11.2014 року заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави, в особі Одеської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до відповідачів: державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014р. №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин загальною площею 147,9 кв.м, розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі;

- зобов'язати ТОВ "Прімор'є" знести самочинно збудований магазин площею 147,9 кв.м., розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі,

- зобов'язати ТОВ "Прімор'є" привести у придатний до використання стан земельну ділянку, на якій розташований самочинно збудований магазин та яка знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 57.

За результатами розгляду справи 17.12.2014 року господарським судом Одеської області було винесено 3 ухвали:

- про заміну неналежного відповідача по справі, - реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на належного відповідача - Одеське міське управління юстиції (а.с. 220-221, т.1, далі Ухвала-1);

- про припинення провадження по справі в частині вимог, заявлених заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (а.с. 222-223, т.1, далі Ухвала-2);

- про припинення провадження по справі № 916/4392/14 в частині вимог, заявлених заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни про скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014р. №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин загальною площею 147,9 кв. м, розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі (а.с. 224-226, т.1, далі Ухвала-3).

Також 17.12.2014 р. господарським судом Одеської області винесено рішення по цій справі, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішення приймалось з урахуванням вищевказаних ухвал та виходячи з набрання ними законної сили на момент прийняття рішення.

В подальшому Ухвала-2, Ухвала-3 та Рішення суду були оскаржені прокурором в апеляційному порядку.

Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 Ухвалу-2 та Ухвалу-3 залишено без змін (а.с.86-92, 102-109 т.2).

Не погодившись з вищевказаними постановами, прокурор оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постановами Вищого господарського суду України від 13.07.2015 р. касаційні скарги були задоволені, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. та ухвали суду першої інстанції від 17.12.2014 р. (Ухвала-2 та Ухвала-3) скасовані, справу направлено до господарського суду Одеської області для розгляду по суті заявлених вимог (а.с. 189-191, 192-195 т.2).

Щодо рішення суду від 17.12.2014, то постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 р. апеляційне провадження з оскарження вказаного рішення зупинено до повернення справи з суду першої інстанції, справу направлено до господарського суду Одеської області відповідно до постанов Вищого господарського суду України від 13.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2015 року справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 18.12.2015 року, прокурор звернувся з клопотанням про заміну первісного неналежного відповідача у справі, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни, на Одеське міське управління юстиції (а. с 80-81 т.3).

Порадившись, судова колегія вважає за необхідне відхилити зазначене клопотання з наступних підстав.

Дійсно, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як вже зазначалось раніше, Ухвалою-1 по справі здійснено заміну неналежного відповідача по справі, - реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на належного відповідача - Одеське міське управління юстиції (а. с. 220-221, т.1). Вказану ухвалу не було оскаржено сторонами та вона набрала законної сили відповідно до чинного процесуального законодавства.

Таким чином, Одеське міське управління юстиції вже виступає відповідачем по справі, а тому відсутні правові підстави для застосування ст. 24 Господарського процесуального кодексу України стосовно заміни первісного відповідача належним відповідачем.

Крім того, в судовому засіданні прокурор пояснив, що на його думку за результатами розгляду справи суд першої інстанції повинен прийняти ще одне рішення, в якому розглянути вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014 р. №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин загальною площею 147,9 кв.м, розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі.

При цьому, місцевим господарським судом 17.12.2014 р. вже винесено рішення за цим позовом. Як вже зазначалось, вказане рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 апеляційне провадження з оскарження вказаного рішення зупинено до повернення справи з суду першої інстанції. На даний момент рішення знаходиться в стадії апеляційного оскарження, воно не скасовано, на новий розгляд суду першої інстанції не направлено, тому у місцевого господарського суду відсутні правові підстави приймати ще одне рішення по тій же самій справі, оскільки можливість винесення господарським судом декількох рішень по одній справі чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Згідно з ч. 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч. 2 вказаної правової норми, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне також зазначити наступне. Вищий господарський суд України в п. 37 інформаційного листа від 29.09.2009 р. N 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" на запитання, чи може суд апеляційної інстанції розглянути позовні вимоги, які було заявлено в суді першої інстанції, але помилково не розглянуті ним, дав таку відповідь. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 84 ГПК резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Якщо в процесі перегляду справи апеляційним судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, неправомірно не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Що ж до положень частини третьої статті 101 ГПК, за якими в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, то вони в даному разі не застосовуються, оскільки залишення певної позовної вимоги чи вимог без розгляду сталося внаслідок порушення судом норми процесуального права.

Суд також не погоджується з доводами Одеського міського управління юстиції про необхідність винесення додаткового рішення в порядку ст. 88 ГПК України, враховуючи наступне.

Згідно з вказаною правовою нормою, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

З п. 1 ч. 1 вказаної статті вбачається, що вона є засобом усунення недоліку судового рішення у разі, коли з мотивувальної частини рішення вбачається, що певна позовна вимога судом розглянута, але в резолютивній частині з цієї вимоги не прийнято рішення.

Утім, позовна вимога щодо скасування рішення державного реєстратора розглянута не у мотивувальній частині рішення, а шляхом винесення Ухвали-3 про припинення провадження по справі в цій частині.

Щодо припинення провадження по справі в частині вимог, заявлених заступником прокурора до державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни (Ухвала 3), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час слухання справи Одеське міське управління юстиції зверталось до суду з клопотанням про припинення провадження від 16.12.2014 р. (а.с.135-136 т.1).

У вказаному клопотанні зазначалось про необхідність припинення провадження по справі в частині скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014 р. за №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин, розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі. В якості обґрунтування зазначалось про публічно-правовий характер спору та віднесення його до адміністративної юрисдикції з посиланням на обставини справи та норми права. Таке ж саме клопотання з посиланням на віднесення спору в цій частині до адміністративної юрисдикції міститься і у відзиві на позовну заяву від ТОВ "Прімор'є" (а.с. 174-177).

Приймаючи Ухвалу-3, господарський суд погодився з доводами Одеського міського управління юстиції та ТОВ "Прімор'є", вказана позиція була підтримана і апеляційною інстанцією.

Разом з цим, скасовуючи ухвалу в касаційному порядку, судова колегія Вищого господарського суду України в своїй постанові від 13.07.2015 р. (а.с. 192-195 т.2) зазначила наступне:

"Колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що суть позову заступника прокурора Одеської області у частині цих вимог зводиться до захисту права власності позивача, тобто до питання набуття, реалізації та припинення права власності, одним з етапів якого є реєстрація права власності на нерухоме майно.

Отже, спір у цій справі є спором про право, який виникає з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, у зв'язку з чим та з урахуванням приписів ст.ст.1, 12 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає неправомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, зважаючи на те, що публічно-правовий спір відсутній."

Відповідно до ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи висновки, викладені у Постанові Вищого господарського суду України від 13.07.2015, у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаних клопотань Одеського міського управління юстиції та ТОВ "Прімор'є" та для припинення провадження по справі в цій частині.

Щодо припинення провадження по справі в частині вимог, заявлених заступником прокурора в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, суд зазначає наступне.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2015 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 та Ухвалу-2 суду першої інстанції від 17.12.2014 р. (а.с. 189-191 т.2) про припинення провадження по справі в частині вимог, заявлених заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак не є юридичною особою та не може бути стороною у спірних правовідносинах. Крім того, припиняючи провадження у справі в частині заявлених заступником прокурора Одеської області вимог в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГПК України не передбачено заміну позивача, тому суд керувався суб'єктним складом учасників відповідно до первісно поданої позовної заяви.

Судова колегія Вищого господарського суду України не погодилась з такими висновками та зазначила, що заступник прокурора 15.12.2014 р. звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, у якій визначив належного позивача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію в Одеській області, структурним підрозділом якої є Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. Саме Державна архітектурно-будівельна інспекція в Одеській області на цей час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, який є її структурним підрозділом, помилково був визначений прокурором у первісній позовній заяві у якості позивача у зв'язку з відсутністю інформації про його юридичний статус.

З посиланням на викладене, судова колегія касаційної інстанції зазначила, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та такими, що зроблені внаслідок неправильної оцінки наявних у справі матеріалів та неправильного застосування норм процесуального права.

Вказані уточнення позовних вимог наявні в матеріалах справи на а.с.109-116 т.1.

З тексту уточнень та постанови ВГСУ вбачається, що визначення належного позивача зроблено шляхом зазначення цього позивача у переліку сторін та посилань у тексті на те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України у теперішній час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Слід зазначити, що в постанові ВГСУ йдеться про Державну архітектурно-будівельну інспекцію в Одеській області, тоді як прокурор у вказаних уточненнях зазначив Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Судова колегія першої інстанції вважає, що йдеться саме про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, оскільки Державна архітектурно-будівельна інспекція в Одеській області не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак не є юридичною особою, не може бути стороною у спірних правовідносинах та не вказана як належний позивач в уточненнях позовних вимог прокурора.

Як вже зазначалось, відповідно до ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Крім того, в якості підстав для скасування Ухвали-2 було зазначено насамперед те, що суди першої та апеляційної інстанції керувалися суб'єктним складом учасників відповідно до первісно поданої позовної заяви без урахування уточнень прокурора.

З урахуванням вказаних обставин, тексту постанови ВГСУ та відповідно до вимог ст.111-12 ГПК України, суд виходить з того, що прокурором в якості належного позивача зазначено саме Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, а тому відсутні підстави для припинення провадження по справі в частині вимог, заявлених заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 12, 24, 86, 88, 101, 111-12 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1) Відмовити у задоволенні клопотання Одеського міського управління юстиції та ТОВ "Прімор'є" про припинення провадження по справі в частині скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014 за №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин, розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі.

2) Прийняти до розгляду позовні вимоги прокурора в редакції уточнень від 15.12.2014 з визначанням в якості одного з позивачів Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

3) Визначити Державну архітектурно-будівельну інспекцію України як позивача по справі та як орган, в особі якого прокурором пред'явлено позов в інтересах держави.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Л.В. Степанова

Суддя О.В. Цісельський