Рішення № 57459404, 26.04.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" квітня 2016 р. Справа № 906/190/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 02.04.2016

від 1-го відповідача: ОСОБА_2 - дов. №762/02-14 від 26.04.2016

від 2-го відповідача: не з'явився

прокурор: Шевчук М.М. - посв. №038611 від 11.01.2016

від Державної екологічної інспекції у Житомирській області: ОСОБА_3 - дов. №2982/11-15 від 29.09.2015

Присутні: ОСОБА_4; ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Громадської організації "Спортивна спілка рибалок" с. Ставище

до 1) Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фішленд Україна"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Прокуратури Житомирської області;

2) Державної екологічної інспекції у Житомирській області

про визнання договору оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013 недійсним

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 07.06.2013 №04/04-12, укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у 1-го відповідача достатніх повноважень на укладення оспорюваного договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає та не заперечує проти визнання договору оренди водного об'єкту від 07.06.2013 №04/04-12 недійсним.

Представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. На підтвердження факту направлення 2-му відповідачу копії ухвали суду від 19.04.2016 судом долучено до матеріалів справи копію реєстру Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 19.04.2016 (а.с. 93-94). Таким чином, суд приходить до висновку, що 2-ий відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Прокурор у засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у письмовому поясненні по суті спору №05/2-1168-16 від 19.04.2016. Зокрема, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, оскільки Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області згідно діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не мала необхідного обсягу повноважень щодо розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення, що є предметом оспорюваного договору.

Представник Державної екологічної інспекції у Житомирській області в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того, подав завірені копії матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Оскільки, про час та місце розгляду справи 2-ий відповідач був належним чином повідомлений, то на підставі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (1-ий відповідач) №103 від 23.05.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фішленд Україна" (2-ий відповідач) передано в користування на умовах оренди водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 110,4246га, розташований на території Ставищенської сільської ради (за межами населеного пункту), терміном на п'ять років (а.с. 63).

Пунктом 2 зазначеного розпорядження зобов'язано юридичний сектор апарату райдержадміністрації та управління агропромислового розвитку райдержадміністрації протягом 5 робочих днів підготувати проект договору оренди водного об'єкту. Також, пунктом 3 цього ж розпорядження рекомендовано ТОВ "Фішленд Україна" погодити договір оренди водного об'єкту в порядку, встановленому чинним законодавством.

07.06.2013 між Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фішленд Україна" (орендар) укладено договір оренди водного об'єкту №04/04-12 (далі - Договір) (а.с. 64-66), за умовами якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 110,4246га з метою риборозведення, розташований на території Ставищенської сільської ради (за межами населеного пункту).

Водний об'єкт загальнодержавного значення, який є предметом спірного договору, був переданий 1-им відповідачем 2-му відповідачу за актом приймання-передачі від 07.06.2013 (а.с. 66, на звороті).

Громадська організація "Спортивна спілка рибалок" с.Ставище (позивач) звернулася до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 07.06.2013 №04/04-12.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; о с о б а, я к а в ч и н я є п р а в о ч и н, п о в и н н а м а т и н е о б х і д н и й о б с я г ц и в і л ь н о ї д і є з д а т н о с т і; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або і н ш а з а і н т е р е с о в а н а о с о б а заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з письмового повідомлення Бердичівського міжрайонного управління водного господарства №02-562 від 26.10.2015, водний об'єкт площею водного дзеркала 110,4246га (на території Ставищенської сільської ради Попільнянського району, за межами населеного пункту) розташований у руслі річки Кам'янка, поверхневі води якої знаходяться та використовуються на території більш як однієї області, тому згідно ст.5 Водного кодексу України вказана водойма належить до водних об'єктів загальнодержавного значення (а.с. 86).

Дійсно, п.3 ч.1 ст.5 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області.

Відповідно до ст.6 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через ОСОБА_6 України, ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим.

Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України (ч.10 ст.51 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно п.2 ст.14 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення належить до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

За змістом ч.5 ст.51 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

При цьому, ч.6 ст.51 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Отже, місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення лише за умови розмежування Кабінетом Міністрів України відповідних повноважень.

Водночас, Кабінетом Міністрів України на момент укладення оспорюваного договору не було визначено чіткий розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення. Тобто, Кабінет Міністрів України не надавав Попільнянській районній державній адміністрації повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення, який є предметом договору оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013.

При цьому, варто зазначити, що ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства 1-ий відповідач не був наділений відповідними повноваженнями розпоряджатися водним об'єктом площею водного дзеркала 110,4246га, розташованим на території Ставищенської сільської ради Попільнянського району (за межами населеного пункту), зокрема, і на укладення спірного договору.

Крім того, за змістом ч.7 ст.51 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Також, п.7.1. договору оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013 передбачено, що орендар зобов'язується приступити до використання водного об'єкту за призначенням після підписання договору оренди та погодження його в установленому законодавством порядку.

Проте, в порушення вищезазначеної законодавчої норми та п.7.1. Договору, спірний договір 2-им відповідачем в установленому порядку не погоджувався, про що свідчать матеріали справи, а саме: письмові повідомлення Бердичівського міжрайонного управління водного господарства №02-562 від 26.10.2015 (а.с. 86) і Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації №1937/2-5/3-4-2016 від 27.10.2015 (а.с. 87).

Окрім того, згідно ст.1 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч.1, ч.2 ст.48 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин)).

При цьому, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ч.1 ст.49 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин)).

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) теж передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Також, п.7.1. договору оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013 визначено, що орендар зобов'язується згідно чинного законодавства оформити дозвіл на спеціальне водокористування.

Разом з тим, як вбачається з письмового повідомлення Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації №1937/2-5/3-4-2016 від 27.10.2015, дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ "Фішленд Україна" для рибогосподарської діяльності на даному водному об'єкті не надано (а.с. 87).

Водночас, як свідчать надані до суду Державною екологічною інспекцією у Житомирській області матеріали перевірки (а.с. 101-108), під час користування водним об'єктом, який є предметом оспорюваного договору, 2-им відповідачем мало місце систематичне порушення останнім норм чинного природоохоронного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 1-ий відповідач не мав необхідного обсягу повноважень щодо розпорядження водним об'єктом площею водного дзеркала 110,4246га, розташованим на території Ставищенської сільської ради Попільнянського району (за межами населеного пункту), а 2-им відповідачем не дотримано ряду обов'язкових вимог, передбачених чинним законодавством.

Тобто, укладений між відповідачами договір оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013 суперечить вимогам чинного законодавства, тому підлягає визнанню недійсними.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

1-ий відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що свідчить відзив на позовну заяву (а.с. 96).

2-ий відповідач позов щодо предмету та підстав не оспорив, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013 обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сплата судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладається на відповідачів у солідарному порядку.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір оренди водного об'єкту №04/04-12 від 07.06.2013, укладений між Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фішленд Україна", недійсним.

3. Стягнути з Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (13500, Житомирська обл., смт Попільня, вул. Б. Хмельницького, 7; ідентифікаційний код 04053648) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фішленд Україна" (02152, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38498427) солідарно на користь Громадської організації "Спортивна спілка рибалок" с. Ставище (13533, Житомирська обл., Попільнянський район, с. Ставище, вул. Шевченка, буд.177; ідентифікаційний код 35825395) 1378,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.04.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3 - ТОВ "Фішленд Україна" (рек. з повід.)

4 - прокуратурі Житомирської обл. (рек. з повід.)