Ухвала суду № 57459141, 25.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25.04.16 Справа № 904/7025/15

За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", м. Дніпропетровськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кант", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 561 115,73 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявника): не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

11 квітня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить відстрочити термін виконання рішення по справі №904/7025/15 до червня 2016 року, щомісячно по 286 025,08 грн., починаючи з травня 2016 року.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення заявник зазначає, що на сьогоднішній день у підприємства відсутня можливість своєчасно одноразово перерахувати кошти товариству з обмеженою відповідальністю "Кант".

04 березня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Першотравенського МУЮ ОСОБА_1 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, зі строком самостійного виконання виконавчого документа до 11 березня 2016 року.

29 березня 2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, була винесена постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження.

Відповідач (заявник) зазначає, що на момент прийняття постанови від 29.03.2016 у товариства була відсутня фінансова можливість вчасно проводити розрахунки, яка обумовлена нестабільною ситуацією в країні та загрозою платоспроможності, оскільки одночасне стягнення з заявника заборгованості на загальну суму 572 050,16 грн. дестабілізує роботу боржника. Зазначені обставини вплинуть не лише на діяльність боржника. Як наслідок, будуть порушені інтереси великої кількості підприємств, що знаходяться в договірних відносинах з товариством та можливе пред'явлення цими підприємствами вимог про сплату штрафних санкцій за порушення виконання заявником взятих на себе зобов'язань по договорам. Наведені обставини призведуть до виникнення нових боргів, зокрема, щодо сплати податків, інших обов'язкових платежів, і в кінцевому результаті до можливого погіршення платоспроможності заявника, що недопустимо з урахуванням складної економічної ситуації в країні та наявних інфляційних процесів у економіці держави.

Крім цього відповідач (заявник) зазначає, що станом на 01 січня 2016 року дебіторська заборгованість перед ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" складає 247 680,00 грн., при цьому наявна і кредиторська заборгованість, яка станом на 01 січня 2016 року складає 237 949,00 грн. Наведене свідчить, що дана ситуація об'єктивно унеможливлює здійснення ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" своєчасного одноразового перерахування коштів позивачу, оскільки всі наведені обставини, в цілому, можуть призвести до виникнення нових боргів, зокрема, щодо сплати податків, інших обов'язкових платежів, і в кінцевому результаті до можливого погіршення платоспроможності заявника та нестабільного стану у місті Першотравенськ, так як ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" є містоутворюючим підприємством.

До заяви про відстрочку виконання рішення додана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення суду за виконавчим провадженням №50412579 від 29 березня 2016 року.

Позивач проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року заперечує та зазначає, що заявник, як доказ, надав лише баланс підприємства (фінансовий звіт) на 31 грудня 2015 року, з якого вбачається, що кредиторська заборгованість (134 403,00 грн.) менша, ніж дебіторська (23 8591,00 грн.), а також нерозподілений прибуток становить 158 920,00 грн. Отже, зазначене не може бути доказом наявної загрози банкрутства заявника, відсутності коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2016 року заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 25 квітня 2016 року.

Позивач у судове засідання призначене для розгляду заяви не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду заяви повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) №4930000226183 міститься в матеріалах справи).

Відповідач (заявник) у судове засідання призначене для розгляду заяви не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду заяви повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) №4930000226191 міститься в матеріалах справи).

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на встановлений статтею 121 Господарського процесуального кодексу України скорочений десятиденний строк розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення, неявка представників сторін у судове засідання 25.04.2016 не перешкоджає судовому розгляду заяви за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кант" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №58095/15 від 07.09.2015, а.с.36-38) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" заборгованість у розмірі 561115,73 грн., з яких: основний борг у розмірі 361 547,34 грн.; інфляційні збитки у розмірі 186 675,73 грн.; 3 % річних у розмірі 9 277,19 грн.; штрафні санкції у розмірі 3 615,47 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" заборгованість за виконані роботи у розмірі 361 547,34грн., втрати від інфляції у сумі 186 675,73грн., три відсотки річних у сумі 8 994,95грн., штраф у розмірі 1% у сумі 3 615,47грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 11 216,67 грн.

02 листопада 2015 року на виконання рішення господарського суду від 20 жовтня 2015 року було видано наказ №904/7025/15.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року залишено без змін.

На підставі заяви стягувача 04.03.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду №904/7025/15 від 02.11.2015, надано боржнику строк для добровільного виконання наказу господарського суду у строк до 11.03.2016.

29 березня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 прийнята поставноа про прийняття до виконання виконавчого провадження.

11 квітня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить відстрочити термін виконання рішення по справі №904/7025/15 до червня 2016 року, щомісячно по 286 025,08 грн., починаючи з травня 2016 року.

Заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до підпункту 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для відстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Так, боржник не прийняв заходів для розкриття суду свого фінансового стану на час розгляду заяви з розгорнутим аналізом активів за всіма видами майна, у тому числі й грошових коштів на усіх своїх банківських рахунках.

Фінансовий звіт боржника за наслідками 2015 року не є актуальним. Інформація про рух грошових коштів на усіх банківських рахунках відсутня. Боржником не наведено доказів прийняття ним заходів щодо зміни способу виконання судового рішення, а також прийняття заходів до погашення заборгованості з використанням інших правових механізмів, у тому числі за участю стягувача. Неможливість боржником погасити заборгованість шляхом залучення банківських кредитів, фінансових активів за рахунок поручителів, гарантів, укладення мирової угоди зі стягувачем на умовах тієї ж відстрочки тощо боржник суду не довів.

Отже, доказів на підтвердження того, що скрутний фінансовий стан боржника утворився внаслідок об'єктивних підстав, а не внаслідок його власної господарської діяльності суду не надано. Посилання боржника на нестабільну ситуацію в країні є загальним для всіх господарюючих суб'єктів підприємницьким ризиком, який не доводить перебування його у винятковому у порівнянні із стягувачем становищі.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд також враховує ту обставину, що боржником під час розгляду заяви про відстрочку, була подана заява про заміну його правонастпуником внаслідок реорганізації шляхом виділення з його складу нової юридичної особи - ТОВ "Павлоградський Гідромашдонбас", до якого начебто перейшли за розподільчим балансом вимоги за наказом господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7025/15. Заява боржника про заміну правонаступником прийнята судом до розгляду, про що винесена відповідна ухвала.

При цьому на цей час фінансовий стан правонаступника - ТОВ "Павлоградський Гідромашдонбас" заявник-боржник жодним доказом не підтверджує, так само як і самого правонаступництва. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону, є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ).

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і розстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами.

Крім того, боржником не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту скрутного матеріального становища боржника чи відсутність надходжень коштів від його контрагентів для подальшого розрахунку перед стягувачем. Сам по собі результат фінансової діяльності підприємства не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 відсутні.

У зв'язку з цим не підлягає задоволенню і заява боржника від 11.04.2016 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення суду за ВП№50412549 від 29.03.2016.

За частиною другою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову.

За змістом статті 66 цього Кодексу забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (частина перша статті 67 ГПК України).

Отже, зупинення виконання судового рішення серед зазначених заходів не передбачено і не є таким, що направлене на забезпечення саме виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження. За змістом цієї статті Закону таке повноваження має державний виконавець.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір, що складає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у 2016 році мінімальна заробітна плата з 1 січня встановлена у місячному розмірі 1378 гривень.

З огляду на викладене судовий збір за подання заяви про забезпечення позову мав бути сплачений заявником у сумі 689,00 грн. (1378,00грн. х 0,5 = 689,00грн.). Приймаючи до уваги відсутність доказів щодо його сплати, судовий збір у сумі 689,00 грн. підлягає стягненню із заявника в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду від 20.10.2015 року у справі № 904/7025/15 - відмовити.

В задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення суду за ВП№50412549 від 29.03.2016 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Леніна, буд. 7, ідентифікаційний код 34245509) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 689,00 грн.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 25.04.2016 та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_3