ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"27" квітня 2016 р. № 903/130/16
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Сердюкова Аліна Олегівна
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача (Іваничівської районної державної адміністрації): н/з
відповідач (фізична-особа підприємець ОСОБА_1): н/з
від прокуратури: Бородчук О.В. (службове посвідчення №036269 від 12.11.2015р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом заступника керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Іваничівської селещної ради до Іваничівської районної державної адміністрації, фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Іваничівської селещної ради до Іваничівської районної державної адміністрації, фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча останній був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Від позивача на адресу суду надійшло клопотання відповідно до якого позивач просить припинити продження у справі у зв'язку з добровільним виконанням підприємцем ОСОБА_1 позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.
Прокурор в судовому зсіданні не заперечила щодо припинення припинення провадження по справі, оскільки спір врегульовано. Крім того, просила вирішити питання розподілу судових витрат.
Від прокуратури на адресу суду через факсимільний апарат надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі, так як спір було вирішено по суті позовних вимог.
Відповідач (фізична-особа підприємець ОСОБА_1) в судове засідання не з'явився, хоча останній був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Представник відповідача (Іваничівської районної державної адміністрації) в судове засідання не з'явився, хоча останній був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Дослідивши письмові докази в справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи між Іваничівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 02.02.2005 р. укладено договір оренди земель водного фонду (а.с.11-12), який посвідчений державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С. за №139.
Відповідно до інформації Відділу Держземагенства в Іваничівському райноні від 17.07.2015 р. даний договір не пройшов державну реєстрацію (а.с.23).
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсни" згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Вомога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. У цьому разі можкть заявлятися лише вимоги передбачені главої 83 книги п'ятої ЦК.
Як встановлено з досліджених матеріалів справи спірна земельна ділянка на момент укладення договору оренди перебувала в межах населеного пункту в адміністративних межах смт. Іваничі, а тому законним володільцем на момент укладення угоди та на даний час залишається Іваничівська селищна рада (15-20).
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 25.044.2016 р. фізична особа-підприємцець ОСОБА_1 повернув у власність територіальної громади селища Іваничі спірну земельну ділянку (а.с.84).
Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 1-1, ч. 1 ст. 80 ГПК України). У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього кодексу.
Статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р.).
Однак, відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та приписів ст. 49 ГПК України в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Варто зазначити те, що відповідач ФОП ОСОБА_1 добровільно повернув земельну ділянку, а в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно належного повідомлення про повернення орендованої ним земельної ділянки до подачі позову до суду. На переконання суду, спір виник внаслідок неправильних дій саме Іваничівської районної державної адміністрації, оскільки остання розпорядилася земельною діялнкою, якою не мала права розпоряджатись, суд вважає, що з підстав ч.2 ст.49 ГПК України, незалежно від резуль-татів вирішення спору - судові витрати за розгляд спору належить покласти на Іваничівську районну державну адміністрацію.
Керуючись ст.ст. 78, п. 1-1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Провадження за позовом заступника керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Іваничівської селещної ради до Іваничівської районної державної адміністрації, фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії припинити.
2. Стягнути з Іваничівської районної державної адміністрації (Волинська обл., Іваничівський р-н., смт. Іваничі, вул. Грушевського, 13, код 37940181, МФО 803014, р/р 31414544700070 ГУДКСУ у Волинській області) на користь прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, р/р 35216072004945 в Державної казаначейської служби України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909915) 5 976,40 грн. сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І. О. Гарбар
Судове рішення № 57459001, Господарський суд Волинської області було прийнято 27.04.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/130/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: