Ухвала суду № 57458876, 25.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2016 року Справа № 905/1502/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г.суддівДобролюбової Т.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.01.16у справі№ 905/1502/15 господарського суду Донецької області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "пророзірвання договору оренди та повернення майна

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод" №7968/355 від 16.03.16 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.16, яка отримана судом 20.04.16, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Як вбачається з касаційних матеріалів, предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.16. Вперше подану касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод" було повернуто без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.16 на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, через неподання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод" 18.03.16 вдруге звернулось з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.16, проте, повторно не додає до неї доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі. Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір". Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484 - VIII від 22.05.15 (який набрав чинності з 01.09.15) було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру до 01 вересня 2015 року становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру до 01 вересня 2015 року становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 грн.). За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Отже, у розумінні вказаних норм у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, пунктом 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимоги про: 1) розірвання договору оренди та 2) повернення цілісного майнового комплексу (вартістю 56740000,6 грн.) За позовною вимогою про повернення майна судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого заявлено вимогу.

Рішенням місцевого господарського суду у цій справі, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позовні вимоги були задоволені. Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод" не погоджується з судовими актами попередніх інстанцій і просить повністю скасувати їх та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Отже, при зверненні з даною касаційною скаргою, скаржник повинен був сплатити 1461,60 грн. - за вимогою немайнового характеру (про розірвання договору оренди) та 87 696 грн. - за вимогу майнового характеру (повернення цілісного майнового комплексу вартістю 56740000,60 грн.). Однак, згідно з платіжним дорученням № 195 від 20.01.16 Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод" за подання касаційної скарги сплачено лише 2923,20 грн. судового збору, що не відповідає вимогам наведених приписів.

Зазначене є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 86, 111 пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.16 у справі № 905/1502/15 повернути скаржникові без розгляду.

Матеріали справи № 905/1502/15 скерувати до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя Т. Гоголь

судді Т. Добролюбова

О. Поляк