Ухвала суду № 57458726, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2016 року м. Київ К/800/11664/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 р.

у справі № 808/8795/15

за позовом Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 р. у справі № 808/8795/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області зазначає, що не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 р. у справі № 808/8795/15 та направити справу до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Однак, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2015 р. у справі № 808/8795/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 р., позов податкового органу було повернуто позивачу, тобто, справа №808/8795/15 по суті не розглядалась, що виключає можливість задоволення вимоги про направлення справи на новий судовий розгляд.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме уточнити вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно ч. 5 ст. 213 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

Також, Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної карги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 р. складена у повному обсязі 03.03.2016 р., тоді як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 20.04.2016 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку матеріали касаційної скарги також не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку та належні докази і обґрунтування неможливості оскарження вказаних судових рішень в межах строку, визначеного ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст.214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 210 – 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви (клопотання) Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

2. Касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без руху.

3. Встановити Бердянській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги – протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова