Ухвала суду № 57458589, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року м. Київ К/800/49884/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі №826/8850/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження відповідача про застосування до Товариства заходу впливу від 03 квітня 2015 року №652 та зобов'язання прийняти рішення про закриття справи про правопорушення, провадження у якій розпочато актом про правопорушення законодавства у сфері ринків фінансових послуг ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» від 05.02.2015 року №61/13-15/13/6.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 03 квітня 2015 року №652 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС». Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» та громадянином ОСОБА_4 було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6685246 від 23.05.2014 року яким забезпечено транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1.

09.09.2014 року на вул. Шевченка у м. Дніпропетровську з вини водія ОСОБА_4, що керував транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль марки «Honda Civic» номерний знак НОМЕР_3, власником якого є громадянка ОСОБА_5, отримав механічні пошкодження.

10.09.2014 року громадянкою ОСОБА_5 на адресу ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» було направлено заяву, разом з необхідними документами, про подію, що має ознаки страхового випадку, а 19.09.2014 року позивач отримав від останньої заяву щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування.

Цього ж дня ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу HondaCivic, номерний знак НОМЕР_3, та складено відповідний акт огляду, а 23.09.2014 року за заявою ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» було проведено дослідження та складено висновок №2258 експертного дослідження автотоварознавця, відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Honda Civic, номерний знак НОМЕР_3, становить 5997, 30 грн. (в т.ч. ПДВ 390, 33 грн. в вартості запасних частин та механізмів).

За результатом розгляду страхової справи позивач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що листом від 02.12.2014 року №2058-11 повідомив громадянку ОСОБА_5. Відмова позивача мотивована тим, що, оскільки, ОСОБА_7 сидів в автомобілі, але не керував ним в момент ДТП, тобто, не був водієм в момент ДТП, тому у нього відсутнє право складати повідомлення встановленого МТСБУ зразка та залишати місце ДТП без виклику підрозділів МВС. Крім цього, було звернуто увагу, що в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду не заповнений п.11 «Видимі пошкодження транспортного засобу А».

Вказана відмова ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» стала підставою для звернення ОСОБА_5 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зі скаргою щодо невиконання позивачем своїх обов'язків за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

14.01.2015 року на адресу ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» від відповідача надійшов запит від 31.12.2014 року №12538/13-8 про надання інформації стосовно виконання зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/6685246 від 09 вересня 2014 року, на який позивач надав свої пояснення листом від 16.01.2015 року №51-11.

05.02.2015 року відповідачем складено акт №61/13-15/13/6 про правопорушення законодавства у сфері ринків фінансових послуг ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», згідно якого позивачем порушено п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст. 32 та/або ст. 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

За результатами розгляду справи про правопорушення, 03.04.2015 року Нацкомісією оформлено розпорядження, яким приписано позивачу усунути порушення законодавства про фінансові послуги у строк до 23 квітня 2015 року.

Оскаржуване розпорядження було виконано ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», проте, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 безпідставно склали повідомлення встановленого МТСБУ зразка «Європротокол», чим позбавили страховика можливості встановити факт ДТП, що і стало правомірною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, суд погодився з доводами позивача, що ОСОБА_7, перебуваючи в нерухомому автомобілі (припаркованому), хоча і на водійському сидінні, мав статус пасажира, а не водія.

Між тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Нацкомісія діяла правомірно, в межах наданих повноважень та з метою, з якою ці повноваження надані, що й було доведено як суб'єктом владних повноважень в силу приписів ст.71 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон №2664) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, серед іншого, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з положеннями ст.39 Закону №2664, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 Закону №2664 визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.

У даному випадку, Нацкомісія прийняла оскаржуване розпорядження за порушення ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС положень п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961), який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 7 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування.

Відповідно до ст.3 Закону №1961 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону №1961 визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону №1961, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Згідно з положеннями ст.34 Закону №1961, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону №1961, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Підставами для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ст.37 Закону №1961).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» було відмовлено у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_5 у зв'язку із тим, що у ОСОБА_7 відсутнє право складати повідомлення встановленого МТСБУ зразка та залишати місце ДТП без виклику підрозділів МВС, оскільки він сидів в автомобілі, але не керував ним в момент ДТП, тобто, не був водієм в момент ДТП. Також, позивачем було вказано про те, що в повідомленні про ДТП не заповнений п.11 «Видимі пошкодження транспортного засобу А» та відсутня фото фіксація місця ДТП, що позбавило можливості позивача встановити факт ДТП та визначити суму матеріальних збитків.

Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості таких доводів позивача, з якими погодився й суд першої інстанції, оскільки зупинка транспортного засобу не впливає на правовий статус особи, яка ним керує, а відсутність фотофіксації пошкоджень транспортного засобу потерпілої особи не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, так як Інструкція щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затверджена Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 р. №274/2011, не передбачає такого обов'язку для учасників ДТП, а лише рекомендує зафіксувати місце події шляхом фотографування.

Крім того, в п.7.9 вказаної Інструкції зазначено, що у п.11 стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу, тобто пошкодження, якщо такі є.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, у п.11 Європротоколу дійсно зазначені лише видимі пошкодження транспортного засобу В, оскільки саме цей транспортний засіб зазнав пошкоджень.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанці про правомірність винесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг розпорядження про застосування до ПрАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» заходу впливу від 03 квітня 2015 року №652.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: