Ухвала суду № 57458352, 07.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Київ К/800/13096/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімалс ЛТД»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2014

у справі № 826/12661/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімалс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дімалс ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Дімалс ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання дій протиправними, визнання зустрічної звірки, яка оформлена актом №334/26-55-22-01/4/37955046 від 16.07.2013 такою, що здійснена з перевищенням службових повноважень та заборону використовувати вказаний акт при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок контрагентів.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.10.2013 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Дімалс ЛТД», що оформлено актом №334/26-55-22-01/4/37955046 від 16.07.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки. Заборонено ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві використовувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки №334/26-55-22-01/4/37955046 від 16.07.2013 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок контрагентів. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2014 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нове в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.06.2013 відповідачем на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, направлено позивачу запит «Про надання інформації» за №927/10 щодо надання ним протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту пояснень та їх документального підтвердження відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АСТОРІОН», формування за ними у квітні 2013 року витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно накладних, актів виконання робіт (послуг), податкових накладних. Зазначений Запит отримано позивачем 02.07.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що листом №10 від 10.07.2013 ним відмовлено відповідачу у задоволенні зазначеного запиту.

15.07.2013 відповідачем, з метою вручення позивачу запиту «Про надання інформації» за №3743/10/26-55-22-04-10 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АСТОРІОН», формування за ними у травні 2013 року витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно накладних, актів виконання робіт (послуг), податкових накладних, здійснено виїзд за адресою Позивача. В зв'язку з відсутністю його за податковою адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2, літера А, відповідачем складено акт «Про незнаходження за місцем реєстрації та фактичною адресою ТОВ «ДІМАЛС ЛТД» №180 від 15.07.2013.

16.07.2013 відповідачем на підставі п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України, складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДІМАЛС ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період квітень, травень 2013 року» №334/26-55-22-01/4/37955046. Проте в акті зустрічної звірки зазначено, що відповідно до матеріалів інформаційних баз даних: АІС «Податковий Блок», АРМ Бест Звіт, встановлено відсутність будь - якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, в зв'язку з чим, зроблено висновок, що правочини, укладені позивачем з його контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків та фактичне здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом - ТОВ «Будівельний Дім «Асторіон» не підтверджено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із протиправності дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення такої перевірки, перелік яких визначений в Податковому кодексі України. Також, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо заборони відповідачу використовувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки №334/26-55-22-01/4/37955046 від 16.07.2013 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок контрагентів, оскільки результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання викладені в відповідному акті можуть бути використані під час перевірок підприємств-контрагентів та підлягають врахуванню в результатах відповідних перевірок.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 03.11.2015 №21-99а15, від 11.11.2015 справа № 21-778а15, від 17.11.2015 справа №21-1852а15, від 17.11.2015 справа № 21-2944а15, від 01.12.2015 №21-3133а15.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у частині задоволення позову про заборону контролюючому органу утриматись від вчинення певних дій, а саме використання іншим органам держаної податкової служби України висновків акту від 16.07.2013 №334/26-55-22-01/4/37955046 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДІМАЛС ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період квітень, травень 2013 року», позаяк за змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути лише фактично вчинені дії суб'єкта владних повноважень або невчинені дії за наявності обов'язку їх вчинення, що безпосередньо вплинуло на права на обов'язки позивача у справі.

Наведене виключає можливість задоволення позовної вимоги про заборону суб'єкту владних повноважень утриматися від вчинення певних дій на майбутнє.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімалс ЛТД» відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош