Ухвала суду № 57458323, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/43705/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльність, виплату грошового забезпечення та зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Львівського державного університету внутрішніх справ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року,

встановив:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Львівського державного університету внутрішніх справ (далі - ЛьвДУВС) про визнання протиправною бездіяльності ЛьвДУВС; стягнення з ЛьвДУВС за період з лютого 2009 року по січень 2011 року на користь ОСОБА_4 щомісячних додаткових видів виплат, а саме: надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 17962,05 грн та премію у розмірі 27152,34 грн; зобов'язання ЛьвДУВС надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення у 2009-2011 роках полковника міліції ОСОБА_4 з урахуванням щомісячних додаткових видів виплат: надбавки за виконання особливо-важливих завдань у розмірі 50% та премії у розмірі 35%.

Позов обґрунтував тим, що у червні - серпні 2009 року позивачу не виплачувалась надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби. В окремі місяці 2009 - 2010 років надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби нараховувалась у розмірах від 50% до 4%. Накази про причини зменшення за несвоєчасне або низькоякісне виконання завдань, які б стали підставою для цього, не видавалися. Вказане, на думку позивача, суперечить пунктам 2.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499. У зазначений період, перебуваючи на посаді вченого секретаря секретаріату Вченої ради університету, позивач виконував роботу, пов'язану з підготовкою документів та вирішенням питань життєдіяльності вищого навчального закладу, атестації науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, вдосконаленням організації наукової роботи, навчального процесу тощо. Жодних зауважень щодо несвоєчасного чи неякісного виконання позивачем поставлених завдань як з боку керівництва ЛьвДУВС, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, так і з боку Міністерства внутрішніх справ України не було. Протягом лютого - серпня, жовтня - грудня 2009 року, січня - червня 2010 року відбулося безпідставне зняття позивачу преміювання повністю. Премії не нараховувались протягом 16 місяців. В інші місяці 2009 - 2011 років відбулося безпідставне зменшення преміювання з 35% (вересень 2009 року) до 5% (липень-серпень 2010 року), у вересні 2010 року премія складала 12%, жовтні - 33%, а протягом листопада-грудня 2010 року, січня 2011 року - зменшилась до 26% (хоча у зазначений період

за сумлінну службу, сумлінне виконання службових обов'язків, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів позивач неодноразово заохочувався правами ректора університету, головою Львівської обласної державної адміністрації). Позивач вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують його права та інтереси та вплинули на розмір грошового забезпечення, яке було враховано для визначення розміру пенсії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Львівського державного університету внутрішніх справ щодо недоплати грошового забезпечення ОСОБА_4; зобов'язано відповідача здійснити донарахування грошового забезпечення позивачу за період з 1 лютого 2009 року по 31 січня 2011 року, встановивши йому надбавку у розмірі 45 % посадового окладу за виконання особливо важливих завдань, а також премії відповідно до особистого вкладу в загальний результат роботи в розмірі 26% від усіх видів нарахувань, виплатити суми донарахувань у розмірі 15333,57 грн та 18032,58 грн, відповідно, в загальному розмірі 33366,15 грн.; зобов'язано Львівській державний університет внутрішніх справ видати ОСОБА_4 довідку про даткові види грошового забезпечення за період з 1 лютого 2009 року по 31 січня 2011 року, встановивши йому надбавку у розмірі 45 % посадового окладу за виконання особливо важливих завдань, а також премії відповідно до особистого вкладу в загальний результат роботи в розмірі 26 % від усіх видів нарахувань.

У касаційній скарзі ЛьвДУВС просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що є бюджетною установою, яка здійснює фактичні видатки на грошове забезпечення, включаючи премії, лише в межах фонду грошового забезпечення. Інструкція про порядок та умови виплати грошового забезпечення не передбачає обов'язку оформляти зниження надбавки спеціальним наказом.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що наказом від 18 січня 2011 року № 33 о/с ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком).

В період проходження публічної служби у ЛьвДУВС позивач здійснював інформаційно-аналітичне забезпечення ЛьвДУВС.

У грошовому атестаті № 8, виданому ЛьвДУВС, зазначено, що грошове забезпечення ОСОБА_4 включає надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 45% (985,73 грн) та премію у розмірі 26% (987,02 грн).

Водночас, з довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 у 2009-2011 роках вбачається, що надбавка за виконання особливо важливих завдань у лютому 2009 року - січні 2011 року не мала сталого розміру і коливалась від 0 до 50% (останні три місяці - 45%), а премія - від 0 до 35% (останні три місяці - 26%). Розмір надбавки та премії встановлювався наказами ЛьвДУВС.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що грошове забезпечення позивача за спірний період нараховувалося з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до його суттєвого зменшення та зменшення розміру пенсії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Кабінетом Міністрів України 07 листопада 2007 року прийнято постанову № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ № 1294).

Пунктом 1 постанови КМУ № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення (надалі - Інструкція № 499).

Пунктом 1.6. Інструкції № 499 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи Міністерства внутрішніх справ на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 5 постанови КМУ № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати:

- надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується (підпункт 1 пункту 5 зазначеної постанови).

- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2).

Такі самі умови виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань встановлено пунктом 2.5 Інструкції № 499.

Згідно з пунктом 2.15.1 Інструкції № 499 преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів (підпункт 2.15.2).

У пункті 2.15.3 Інструкції № 499 зазначено, що зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до Положення про преміювання.

Згідно з пунктом 2.15.5 Інструкції № 499 виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10 числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Із змісту наведених норм слідує, що встановлення розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії є правом, а не обов'язком керівника і її розмір залежить від їх особистого вкладу в загальний результат служби та виплачується у межах фонду преміювання.

Оскільки розмір вказаної надбавки і премії регулювався наказами керівника установи, суди мали перевірити, в якому саме розмірі вони встановлювалися за кожний місяць спірного періоду, та чи оскаржував позивач ці накази з урахуванням передбаченого законом строку звернення в суд.

Суди обох інстанцій не навели переконливих мотивів з приводу того, чому відсоток надбавки і премії за останні три місяці служби необхідно застосувати за період з лютого 2009 року, оскільки розмір цих виплат є змінною величиною.

Крім того, посилаючись на Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу, яке затверджене наказом від 30 грудня 2009 року № 362 і яке почало діяти з 1 січня 2010 року, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що спірні правовідносини виникли до його прийняття, а саме з 01 лютого 2009 року.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки без з'ясування вказаних обставин неможливо перевірити правомірність виплати позивачу оскаржуваних надбавок та премії.

Порушення судами обох інстанцій норм матеріального права і неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.