Ухвала суду № 57458088, 29.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" лютого 2016 р. м. Київ К/800/27340/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайло О.М.СуддівЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року

у справі №813/4122/13-а (876/13230/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медокс»

до Львівської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медокс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року №3. Також стягнуто з Держаного бюджету України на користь позивача 2 294,00 грн. сплаченого судового збору.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівники контролюючого органу провели невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за вантажними митними деклараціями від 08 лютого 2011 року №209000009/2011/003022, від 14 грудня 2010 року №209000009/2010/037704, від 11 листопада 2010 року №209000009/2010/033897, від 21 жовтня 2010 року №209000009/2010/031257, від 14 липня 2010 року №209000009/2010/018681, від 07 травня 2010 року №209000009/2010/011006, від 09 квітня 2010 року №209000009/2010/008081, від 29 березня 2010 року №209000009/2010/006983, за результатами якої складено акт від 02 січня 2013 року №01/13/209000009/0031729394, яким встановлено порушення позивачем вимог статей 16, 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», статей 11, 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф», що призвело, на переконання відповідача, до невиконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року №АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україні шприців походження в Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки».

За результатами проведеної перевірки митний орган прийняв повідомлення-рішення від 24 січня 2003 року №3, яким визначив позивачу суму грошового зобов'язання з антидемпінгового мита у розмірі 1 222 048,28 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичною підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про здійснення позивачем митного оформлення товару - шприців ін'єкційних пластмасових одноразового застосування BD DISCARDIT, об'ємом 5 мл та 10 мл, країна походження - Королівство Іспанія, на підставі вантажно-митних декларацій, без сплати антидемпінгового мита за ставкою 10,54% (для шприців об'ємом 5 мл) та ставкою 196,38% (для шприців об'ємом 10 мл), передбачених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року №АД-216/2009/4402-37.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначив митну вартість товару та пропустив товар на митну територію України, а відтак застосуванню підлягає пункт 54.5 статті 54 Податкового кодексу України та позивача не може бути притягнуто до відповідальності у формі додаткових донарахувань зі сплати антидемпінгового мита, передбаченого статтею 11 «Про Єдиний митний тариф».

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може в повній мірі погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Так, за висновками митного органу, викладеними в акті перевірки, позивачем порушено вимоги пункту 2.4 рішення №АД-216/2009/4402-37, у результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати антидемпінгового мита на загальну суму 1 222 048,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при ввезенні та територію України відповідного товару не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито у зв'язку із зупиненням дії рішення Міжвідомчої комісії «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україні шприців походження в Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки».

Так, зокрема, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010 року (скасована ухвалою від 15 вересня 2010 року) та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року (скасована ухвалою від 25 листопада 2010 року) дія рішення комісії № АД-216/2009/4402-37 зупинялась в порядку забезпечення адміністративного позову в рамках розгляду справи № 2а-3851/10/2670 за позовом ТОВ «Фогт Медікал Логістік», ТОВ «Медік-О-Планет» та ТОВ «Альянс Фарм» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство економіки України, ВАТ «Гемопласт», ЗАТ «Тюмень-Медіко-Сміла» про визнання протиправним та скасування рішення № АД-216/2009/4402-37.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670 у задоволенні позову ТОВ «Фогт Медікал Логістік», ТОВ «Медік-О-Планет» та ТОВ «Альянс Фарм» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство економіки України, ВАТ «Гемопласт», ЗАТ «Тюмень-Медіко-Сміла» про визнання протиправним та скасування рішення № АД-216/2009/4402-37 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року скасовано, а рішення комісії № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року в адміністративній справі № 2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року.

Таким чином, дію рішення комісії № АД-216/2009/4402-37 було зупинено у період з 12 березня 2010 року по 15 вересня 2010 року та з 01 листопада 2010 року по 25 листопада 2010 року, а в період з 25 листопада 2010 року по 16 березня 2011 року воно було скасовано та не діяло.

Відповідно до положень частини 3 статті 117 КАС України, суд, у порядку забезпечення адміністративного позову, може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Згідно вимог частини 8 статті 171 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Таким чином, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою відповідно до статті 117 КАС України зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Натомість, якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.

Таким чином, у даному випадку судами необхідно було з'ясувати правомірність нарахування митним органом антидемпінгового мита після скасування судом заходів забезпечення адміністративного позову за період, коли дію зазначеного рішення було зупинено, відповідно до вантажно-митних декларацій.

Зазначене не було взято до уваги судами попередніх інстанцій, що призвело до завчасного скасування спірного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Так, судами не враховано що, товар ввезений на митну територію України на підставі вантажно-митних декларацій від 11 листопада 2010 року №209000009/2010/033897, від 21 жовтня 2010 року №209000009/2010/031257, від 14 липня 2010 року №209000009/2010/018681, від 07 травня 2010 року №209000009/2010/011006, від 09 квітня 2010 року №209000009/2010/008081, від 29 березня 2010 року №209000009/2010/006983 у період дії рішення комісії № АД-216/2009/4402-37, а відтак у позивач наявний обов'язок зі сплати антидемпінгового мита.

При цьому, антидемпінгове мито не повинно сплачуватися позивачем за вантажно-митними деклараціями від 08 лютого 2011 року №209000009/2011/003022, від 14 грудня 2010 року №209000009/2010/037704, оскільки рішення суду апеляційної інстанції про визнання протиправним та скасування спірного рішення Міжвідомчої комісії у період з 25 листопада 2010 року по 16 березня 2011 року було чинним.

Враховуючи те, що у спірному податковому повідомленні-рішенні не визначено конкретних сум сплати податкового зобов'язання по кожній конкретній вантажно-митній декларації, та те, що вказане питання не було предметом дослідження під час розгляду справи судами, що позбавляє суд касаційної інстанції ухвалити остаточне рішення у справі, оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням КАС України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року №3 та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі №813/4122/13-а (876/13230/13) скасувати.

Справу №813/4122/13-а (876/13230/13) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.