Ухвала суду № 57458044, 25.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 р.Справа № 816/1490/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Перцової Т.С. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2016 по справі № 816/1490/14

за позовом Державного підприємства "Полтавське лісове господарство"

до Державної екологічної інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування припису в частині,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2016 задоволено частково позов Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Полтавське лісове господарство") до Державної екологічної інспекції у Полтавській області ( далі - відповідач, Державна екологічна інспекція у Полтавській обл).

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2016 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що в ході перевірки було встановлено використання позивачем водної свердловини, розташованої на території базового лісового розсадника у кв. 78 вид.5 Борівського лісництва, для потреб лісового господарства, що підтверджується актом перевірки, нарядами-актами виконаних робіт щодо використання надр (підземні води для лісорозсадника), а тому виключає можливість використання підземних вод без отримання спеціального дозволу на надра.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується письмовими доказами у справі.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з 14.10.2013 по 01.11.2013 відповідачем проведено перевірку дотримання ДП "Полтавський лісгосп" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 01.11.2013 року № 596/01-01-14/2 (далі - Акт).

На підставі вказаного Акту відповідачем було винесено припис від 07.11.2013 № 07-21-53, пунктом 20 якого з посиланням на ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, зобов'язано позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) на водну свердловину, розташовану на території базового лісового розсадника у кв.78 вид.5 Борівського лісництва та складено претензію № 185/01-14/07-15 від 20.01.2014 про відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) та дозволу на спеціальне водокористування в сумі 130104,60 грн.

В основу розрахунку були застосовані дані довідки ДП "Полтавський лісгосп" щодо кількості видобутої підземної води в 2012-2013 роках, згідно якої кількість видобутої підземної води за 2012 рік становила 1950 м3, та за 2013 рік - 1520 м3.

Не погоджуючись зі вказаною претензією, у зв'язку з виявленням арифметичної помилки в частині визначення кількості видобутої підземної води, ДП "Полтавський лісгосп", листом від 12.02.2014 №294 відповідачу було надіслано довідку з уточненими даними, згідно якої кількість видобутої підземної води за 2012 році становила 195 м3, та за 2013 рік - 152 м3.

Проте відповідачем не було переглянуто заявлену до відшкодування суму збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) та не було змінено вимоги, визначені претензією від 20.01.2014 №185/01-14/07-15.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 35236916 від 20.03.2015 за ДП "Полтавський лісгосп" зареєстрована на праві постійного користування земельна ділянка для ведення лісового господарства і пов'язаних з цим послуг площею 52,0050 га, кадастровий номер: 5322283000:00:003:0276 за адресою: Милорадівська сільська рада, Котелевський район, Полтавська область (а.с. 205).

За інформацією позивача, на балансі ДП "Полтавський лісгосп" обліковується водна свердловина, рік введення в експлуатацію 09.07.2007, балансова вартість складає 1374,90 грн, інвентарний № 103030152, а також водяна башня, рік введення в експлуатацію 01.12.2007 рік, балансова вартість складає 5830,19 грн, інвентарний № 10303161 (а.с. 220).

Як встановлено актом перевірки, видами діяльності ДП "Полтавський лісгосп" за КВЕД є: 02.40 - надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, 02.10 - лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, 02.20 - лісозаготівлі, 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво, 41.20 - будівництво житлових та нежитлових будівель, 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного припису стали висновки відповідача про здійснення позивачем забору підземної води із свердловини для виробничих потреб без отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Положеннями ст. 1 Водного кодексу України встановлено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

Згідно ст. 48 вказаного Кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно ст. 23 Кодексу, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Зі змісту наведених норм слідує, що землевласники і землекористувачі мають право без спеціального дозволу використовувати підземну воду для власних господарсько - побутових потреб до 300 м3 на добу.

Згідно претензії Державної екологічної інспекції у Полтавській обл. № 185/01-14/07-15 від 20.01.2014 розрахунок збитків був обрахований контролюючим органом на підставі довідки до акту перевірки про кількість видобутої підземної води у 2012 - 2013 року, де вказано, що ДП "Полтавський лісгосп" у 2012 році було видобуто 1950 м3, а в 2013 році - 1520 м3.

Проте, судовим розглядом встановлено, що 12.02.2014 Держекоінспекції у Полтавській області направлено лист № 294, яким пояснено, що при складанні наданої до перевірки довідки щодо наявності водних свердловин та кількості видобутої води за 2012 - 2013 роки спеціалістом допущено арифметичні помилки, що призвело до відображення невірної інформації. За змістом листа винну особу притягнено до відповідальності. До листа додано довідку з виправленою інформацією щодо об'ємів водокористування за 2012 рік в кількості 195 м3, а в 2013 році - 152 м3 , та копію наказу про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про здійснення позивачем забору води для діяльності, яка потребує отримання спеціального дозволу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач здійснює забір води з свердловини, розташованої на території Борівського лісництва та базового лісового розсадника у кв. 78 вид. 5 в обсязі, що не перевищує 300 м3 , що підтверджується уточнюючою довідкою ДП "Полтавський лісгосп".

Крім того, згідно пояснень представника позивача під час судового розгляду в суді першої інстанції, підприємство не здійснює виробничу діяльність, а лише веде лісове господарство - проводить санітарну виробку, проріджування дерев, при цьому використовує підземні води виключно для господарсько-побутових потреб як-то полив розсадника молодих дерев в засушливі періоди, прибирання контори та виробничих приміщень, на підтвердження чого надала наряди-акти на виконання робіт за 2012-2013 роки (а.с. 152-175), при цьому уточнила, що під виробничими приміщеннями розуміється контора лісництва, гараж, склад для зберігання інвентаря, склад для зберігання ГСМ, дровник, туалет. Видобування води підприємством здійснюється за допомогою електронасоса БЦ-1.1-18-У 1.1 м. ("Ворскла"). Зазначила, що електронасос має невелику потужність, згідно паспорта об'єм подачі води становить 1,1*10-3 м/с (4 м3/год), що в свою чергу навіть при цілодобовому споживанні (24 год. на добу) об'єм використаної води не перевищує 300 м3 (24*4=96 м3), а отже підприємство використовує об'єми води в межах норм, встановлених ст. 23 Кодексу України про надра. Вищевказане свідчить, що потужність означеного електронасоса об'єктивно не може видобувати води на добу більше ніж 96 м3.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 cічня 2016 року по справі № 816/1490/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді Т.С. Перцова О.І. СіренкоПовний текст ухвали виготовлений 28.04.2016.