Ухвала суду № 57457876, 25.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 р.Справа № 524/7508/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.10.2015р. по справі № 524/7508/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області

про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якому просив: визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 438 від 24 липня 2015 року щодо відмови позивачу у наданні дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд; зобов'язати Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області розглянути питання ОСОБА_1 дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 06.10.2015 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.07.2015 року за № 438 «Про відмову в наданні дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд у м. Кременчуці»; зобов'язано виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на переведення жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 06.10.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Житлового кодексу України, КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири серії НОМЕР_1 від 03.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Н.В. та копією Витягу про державну реєстрацію прав № 29415180 від 24.03.2011 року.

Позивач звернувся до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з заявою про надання дозволу на переведення вищевказаної квартири із житлового фонду в нежитловий для використання її для підприємницької діяльності.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.07.2015 року за № 438 «Про відмову в наданні дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд у м. Кременчуці» відмовлено фізичній особі та власнику квартири ОСОБА_1 в наданні дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд у м. Кременчуці з метою реконструкції під стоматологічний кабінет, оскільки заявником не надані документи, що свідчили б про непридатність квартири для проживання та зазначено, що необхідність її переведення в нежитловий фонд не обумовлюється винятковістю, крайньою необхідністю чи іншими надзвичайними обставинами. Бажання заявника змінити статус житлових приміщень на приміщення для підприємницької діяльності не є винятковим випадком у розумінні ст. 8 Житлового кодексу Української РСР.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення необґрунтоване, та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим підлягає задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 4 Житлового кодексу Української РСР, житловий фонд включає в тому числі жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд).

Відповідно до положень статті 8 Житлового кодексу Української РСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу. Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських організацій. Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належать колгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених. Переведення жилих будинків житлово-будівельних кооперативів у нежилі не допускається.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово - комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування громадського харчування транспорту і зв'язку. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово - комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 317 Цивільного Кодексу України визначено зміст права власності, зокрема, ним є право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 320 цього Кодексу встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 Цивільного Кодексу України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 320 Цивільного Кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 379 Цивільного Кодексу України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об'єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

Відповідно до ст. 383 Цивільного Кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Пуктом 2.1. Порядку переведення житлових приміщень (квартир, будинків), що належать на праві власності юридичним або фізичним особам, у нежитлові в м. Кременчуці, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 31.08.2010 року, визначено, що для вирішення питання переведення житлового приміщення (квартири, будинку) у нежитлове власник або уповноважена за дорученням особа з додаванням копії доручення, засвідченого нотаріально, звертається із заявою на ім'я міського голови із зазначенням цільового призначення приміщення до Єдиного дозвільного офісу. До заяви власник жилого приміщення (квартири, будинку) додає: копію документа, який посвідчує право власності на житлове приміщення з реєстрацією КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»; копію технічного паспорта житлового приміщення, виданого КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», давність якого не перевищує один рік; витяг із державного реєстру суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної чи фізичної особи); копію паспорта громадянина; технічний висновок про стан будівельних конструкцій житлового приміщення (квартири, будинку) та можливість реконструкції приміщення під певний об'єкт підприємницької діяльності, розроблений спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію на обстеження та проектування; акт з висновками про обстеження стану житлового приміщення (квартири, будинку) комісією з обстеження стану житлових будинків і жилих приміщень в м. Кременчуці; довідку від балансоутримувача про те, що у житловому приміщенні (квартирі, будинку) ніхто не зареєстрований і не проживає; документи, що підтверджують забезпечення власника житлом для постійного проживання; довідки відповідних підприємств, які надають мешканцям міста послуги з постачання води, газу, теплової та електричної енергії, обслуговування жилих будинків та прибудинкових територій, про відсутність заборгованості з оплати цих послуг по житловому приміщенню (квартирі, будинку); письмову згоду балансоутримувача та мешканців суміжних квартир 1-го та 2-го поверхів з квартирою, яка зазначена в заяві, щодо подальшого використання її за певним призначенням. У разі їх немотивованої або безпідставної відмови щодо подальшого використання житлового приміщення за певним призначенням - комісійно (у складі представників управління житлово-комунального господарства, балансоутримувача будинку та мешканців інших квартир) укладається відповідний акт, який ураховується при підготовці рішення виконкому міської ради. Для житлових приміщень у будинках житлово-будівельних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків - виписка з протоколу рішення загальних зборів членів кооперативу.

У вищезазначеному переліку документів, які надаються власником уповноваженому органу для вирішення питання переведення житлового приміщення у нежитлове відсутні документи, що підтверджують непридатність квартири для проживання або виняткової чи надзвичайної обставини, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 24.07.2015 року № 438 Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою захисту інтересів позивача необхідно зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на переведення жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 із житлового в нежитловий фонд.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.10.2015р. по справі № 524/7508/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2016 р.