Ухвала суду № 57457853, 26.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 р.Справа № 816/211/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Коршунова Ю.А.

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. по справі № 816/211/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Полтавського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Полтавського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням наданих уточнень, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області;

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

- визнати протиправним наказ УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 № 625 о/с "По особовому складу" щодо звільнення у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) майора міліції Будігая О.О., старшого слідчого слідчого відділення Полтавського районного відділу (тимчасово, на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3) та таким, що підлягає скасуванню;

- зобов'язати УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області вчинити дії;

- зобов'язати Полтавський РВ УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області вчинити дії;

- зобов' язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області вчинити дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. було залишено позовну заяву без розгляду, в зв'язку з пропуском строку для звернення з позовом до адміністративного суду .

ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р., а справу направити справу до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідачі надали заяви про розгляд даної справи без їх участі та просили суд апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позов подано після закінчення строків, установлених законом, доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем надано не було, та не наведено будь-яких ґрунтовних обставин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, що підставою для звернення з даним позовом стала незгода позивача з його звільненням із органів внутрішніх справ, де він працював на посаді старшого слідчого слідчого відділення Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області, на підставі наказу УМВС України у Полтавській області від 06.11.2015 № 625 о/с через скорочення штатів. Усі інші позовні вимоги є похідними від цієї підстави.

Частиною 3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу звільнення позивача з публічної служби.

Як було встановлено у суді першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивач був ознайомлений з наказом про звільнення 09.11.2015 року, про що свідчить розписка про ознайомлення з наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 № 625 о/с про звільнення позивача та отримання витягу з нього разом із трудовою книжкою, військовим квитком та приписом для постановки на військовий облік.

Отже, перебіг строку звернення до суду про оскарження свого звільнення розпочався для позивача з 10.11.2015 та закінчився 10.12.2015, але позивач звернувся до суду лише 22.02.2016 р.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт посилається на те, що строк на оскарження було пропущено з поважних причин, оскільки він 20.11.2015 р. звертався до начальника УКЗ ГУНП в Полтавській області про усунення виявлених "недоліків" щодо звільнення апелянта та внесення відомостей до оскаржуваного наказу, на яке листом 30.11.2015 р. було надано відповідь . Також 28.11.2015 р. позивач звертався до Міністерства юстиції України, на звернення отримав відповідь 21.12.2015 р. Після цього він був зайнятий доглядом за двома малолітніми дітьми, оскільки через його звільнення дружина була вимушена перервати відпустку по догляду за дитиною до трьох років та вийти на роботу.

Однак вказане твердження апелянта не знайшло своє підтвердження, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивач на момент звільнення не перебував у відпустці по догляду за дитиною, у такій відпустці перебувала його дружина, яка перервала цю відпустку виходом на роботу на посаду начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з 01.12.2015, що підтверджується довідкою від 02.02.2016 № 05-15/673 (а.с. 39).

Разом з цим, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства перебіг строку починається саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто саме з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом почав перебігати строк звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія судів зазначає, матеріали справи свідчать про те, що з моменту, коли боржнику стало відомо про існування оскаржуваного наказу до моменту подачі позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду (22.02.2016) сплинув місячний строк на оскарження, передбачений п. 3 ст. 99 КАС України.

Апелянтом ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не було надано жодних доказів для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Вищезазначені обставини не можуть бути визнанні належними доказами поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. по справі № 816/211/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2016 р.