Ухвала суду № 57457808, 27.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 р. Справа № 876/8009/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техномагнат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техномагнат» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномагнат» (далі - ТзОВ «Техномагнат») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Калуської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2014 року №0002592201, №0002602201 та від 03.12.2014 року №0002632201.

Вважає, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, і є такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті за межами десятиденного строку, передбаченого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач - ТзОВ «Техномагнат» оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позов.

В апеляційній скарзі зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення за межами десятиденного строку є порушенням пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та виключає право контролюючого органу на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що податковим органом були порушені вимоги щодо оформлення акта перевірки.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.10.2014 року по 05.11.2014 року та 01.12.2014 Калуською ОДПІ здійснювались позапланові виїзні перевірки ТзОВ «Техномагнат» з питань дотримання вимог валютного законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 10.08.2013 року по 29.10.2014 року та за період з 30.10.2014 року по 01.12.2014 року по контрактах №10/08/2013 від 10.08.2013 року, №17/09/2013/1 від 17.09.2013 року та №12/06 від 12.06.2014 року.

За результатами перевірок складені акти перевірки №3758/22-01/37824079 від 12.11.2014 року та №4010/22-01/37824079 від 03.12.2014 року, якими встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, ненадходження валютної виручки від нерезидента компанії Handlowo-Uslugowa TOMALO TRANS (Республіка Польща) в розмірі 600 євро, в результаті чого виникла прострочена дебіторська заборгованість; ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме надходження товару з порушенням терміну від нерезидента компанії P.U.H Roll-Car (Республіка Польща), в результаті чого виникла заборгованість по договорах поставки №10/08/2013 від 10.08.2013 року станом на 14.11.2013 року в розмірі 12 000 євро, яка станом на 30.04.2014 року погашена, № 17/09/2013/1 від 17.09.2013 року станом на 06.01.2014 в розмірі 33000 євро, яка станом на 13.05.2014 року погашена; п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме, встановлено неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2014 року та станом на 01.04.2014 року.

На підставі актів перевірок Калуською ОДПІ прийняті податкові повідомлення- рішення: №0002592201 від 25.11.2014 року - про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на 206242,47 грн; № 0002602201 від 25.11.2014 року - про збільшення ТзОВ «Техномагнат» суми грошового зобов'язання за платежем: штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на 340 грн; №0002632201 від 03.12.2014 року - про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на 421,10 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що порушення порядку проведення перевірки не може бути безумовною підставою для скасування рішень відповідача, прийнятих за наслідками її проведення, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами правління Національного банку України (№475 від 16.11.2012, № 163 від 14.05.2013, №453 від 14.11.2013, № 270 від 12.05.2014) було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як встановлено судом першої інстанції, в усіх випадках неповернення валютної виручки (товару) чи повернення її з порушенням строків був відсутній висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку на перевищення строків розрахунків по укладених контрактах, а також відсутній факт звернення до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, що суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, апеляційний суд зазначає, що встановлені актом податкової перевірки строки поступлення валютної виручки та повернення товару підтверджується інформацією, наданою фінансовими установами.

Дані обставини визнаються позивачем, оскільки оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, позивачем не спростовувались порушення, висвітлені в актах перевірки та інформації фінансових установ.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановивши факти несвоєчасного повернення валютної виручки та товарів за експортними та імпортними операціями, податковим органом правомірно здійснено нарахування грошових зобов'язань за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі, визначеному у оскаржуваних повідомленнях рішеннях.

Щодо посилань апелянта на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Калуською ОДПІ за межами десятиденного строку, передбаченого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки №3758/22-01/37824079 від 12.11.2014 року Калуською ОДПІ 25.11.2014 року винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002592201, №0002602201, тобто в межах встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України строку - протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, що, відповідно, спростовує доводи апелянта в цій частині.

Доводи апелянта про порушення податковим органом вимог щодо оформлення актів перевірки, не взяті апеляційним судом до уваги, оскільки вони не спростовують порушень, викладених в акті перевірки, та не можуть бути підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техномагнат» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі № 809/2182/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Р.Б. Хобор

Ухвала складена в повному обсязі 28.04.2016 року