Ухвала суду № 57457794, 26.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 р.Справа № 818/60/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. по справі № 818/60/16

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач, ТУ ДСА України в Сумській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати дії ТУ ДСА України в Сумській області незаконними;

- зобов'язати зробити перерахунок відпускних і стягнути з ТУ ДСА України в Сумській області на користь позивача недоплачену суму за відпустку 4090 грн. 26 коп. та недоплачену компенсацію відпускних за 90 днів в сумі 38149 грн. 48 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права. Апелянт надіслала на адресу суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність.

Відповідач надіслав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 р. - без змін. Відповідач проси суд апеляційної інстанції розглядати справу без участі його представника.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 26.04.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2015 р. Тростянецьким районним судом Сумської області прийнято наказ №3/1 про надання ОСОБА_1 невикористаної частини щорічної основної відпустки тривалістю 18 календарних днів з 03 по 21 квітня 2015р. (а. с. 9).

05.08.2015 р. Тростянецьким районним судом Сумської області прийнято наказ № 5 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді (а. с. 10).

Позивач зазначає, що у 2013-2015 роках не використала частину основних та додаткових відпусток, які їй належали, у зв'язку із чим їй повинна була бути виплачена компенсація при звільненні.

Позивач вважає, що в 2015 році їй було неправильно розраховано та, як наслідок, недоплачено суму відпускних за 12 днів, а також при звільненні неправильно розраховано та недоплачено суму компенсації за невикористану відпустку.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТУ ДСА України в Сумській області, як орган державної влади, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зауважити на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 134 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Питання грошової компенсації за невикористану відпустку врегульовано Законом України "Про відпустки".

Так, ст. 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі по тексту - Порядок).

Зазначений Порядок застосовується, зокрема у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Так, відповідно до наказу № 5 Тростянецького районного суду Сумської області позивача з посади судді було звільнено 05.08.2015 р.

Відповідно до довідки відділу планової планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління ДСА України в Сумській області від 22.02.2016р. № 04-319/16 (а.с. 29-30) вбачається, що заробіток позивача за період з серпня 2014 року по липень 2015 року склав 140641,62 грн. Середній денний заробіток позивача склав 496, 9668551 грн.

Також, зі змісту наказу від 05.08.2015 р. №5 встановлено, що позивачем не було використано 90 днів щорічної та додаткових відпусток.

З огляду на викладене, відповідачем вірно нарахована компенсація невикористаної відпустки в розмірі 44 727,02 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що ТУ ДСА України в Сумській області, як орган державної влади, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що оскільки вона мала право отримати відпустку протягом 2013-2015 років, то, відповідно, сума компенсації за невикористані відпустки повинна визначатися саме згідно законодавства, яке діяло протягом 2013-2015 рр., виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що виплата компенсації за невикористані відпустки здійснюється саме із розрахунку за останні 12 календарних місяців роботи, а не за 12 місяців 2014р.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено 05.08.2015 р.

Також, відповідно до розрахунку компенсації за невикористані відпустки, складеної ТУ ДСА в Сумській області, розрахунок компенсації складено з серпня 2014 року по серпень 2015, а саме за останні 12 календарних місяців роботи.

Отже, відповідачем правомірно розраховано розмір сум за відпустку та компенсації відпускних за 90 днів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. по справі № 818/60/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2016 р.