Ухвала суду № 57457712, 27.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6508/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року по справі за позовом приватного підприємства «Атаман-Фрут» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року ПП «Атаман-Фрут» (надалі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000029/1 від 25.08.2015 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00056 від 25.08.2015 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджували заявлену митну вартість товару. Правомірність застосування резервного методу визначення митної вартості відповідачем не доведена, оскільки, всі порушення, визначені в рішенні про коригування митної вартості товарів є не обґрунтованими, не впливають на ціноутворення та не спростовують заявлену вартість товару, розбіжності в документах, поданих для розмитнення товару відсутні, що підтверджується наданими доказами у справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Між ПП «Атаман-Фрут» та Компанією ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) 03.07.2015 року укладений зовнішньоекономічний контракт №106/MD, за яким Компанія ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) зобов'язалася поставляти, а ПП «Атаман-Фрут» приймати та оплачувати товар, вказаний в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту (а.с.20-27).

В межах зазначеного контракту Компанія ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) зобов'язалася поставити, а ПП «Атаман-Фрут» прийняти та оплатити товар відповідно до Специфікації №19 від 14.08.2015 року та Інвойсу №А19 від 14.08.2015 року, зокрема, виноград свіжий, столовий, сорт «Кодрянка» (код товару 08061010) у кількості: вага брутто - 18260 кг, вага нетто - 15190 кг, на загальну суму 9417,80 доларів США (0,62 долара США за 1 кг), умови поставки FCA склад постачальника село Дойна, район Кагул, р. Молдова (а.с.28-29).

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС подана електронна митна декларація №500060006/2015/006692, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №106/MD від 03.07.2015 року та складає 0,67 доларів США за 1 кг товару (0,62 долара США - вартість 1 кг товару, 0,05 доларів США - транспортні витрати за 1 кг товару) та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, Контракт №106/MD від 03.07.2015 року, Специфікацію №19 від 14.08.2015 року, Інвойс №А19 від 14.08.2015 року, лист про транспортні витрати від 28.07.2015 року, проформа - рахунок №2/А 19 від 14.08.2015 року, копія митної декларації країни відправлення №3378 від 14.08.2015 року, Сертифікат про походження товару форми СТ-1 №063517 від 14.08.2015 року, тощо (а.с.14-15, 20-32).

З матеріалів справи вбачається, що митним органом визначено як розбіжності в документах відсутність в Інвойсі даних про передоплату, не надання довідки про передоплату та відсутність у довідці про транспортні витрати номерів транспортного засобу, яким перевезений товар, а тому Митниця вимагала від позивача надати додаткові документи, що підтверджують вартість товару.

На вимогу Митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів ПП «Атаман-Фрут» надані виписки з бухгалтерської документації у вигляді заявки на купівлю іноземної валюти №220 від 12.08.2015 року, платіжне доручення №221 від 17.08.2015 року, прас-лист виробника б/н від 01.08.2015 року, довідка Одеської регіональної ТПП: СИО-а №000537 від 13.08.2015 року (а.с.33-37).

Однак, Митниця не прийняла до уваги додаткові документи, посилаючись на те, що в платіжному дорученні відсутня печатка банку, а ціна, зазначена в довідці Одеської регіональної ТПП відмінна від ціни, заявленої декларантом.

Отже, оскільки на думку Митниці, подані позивачем разом з електронною митною декларацією №500060006/2015/006692 документи містили зазначені вище розбіжності, Митницею 25.08.2015 року було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00056 та того ж дня, 25.08.2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000029/1 за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості, в якому міститься посилання на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документів та дані бази ЄАІС щодо розмитнення аналогічного (подібного) товару за ціною 1,33 долара США за 1 кг нетто по митній декларації №100270001/2015/220491 від 12.08.2015 року (а.с.16-19).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості спірного товару є не обґрунтованим, оскільки надані ПП «Атаман-Фрут» документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною контракту).

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.49, 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ст.54, 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Відповідно до положень ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вже зазначалося вище, Митниця встановивши розбіжності в документах, відсутність в Інвойсі даних про передоплату, не надання позивачем довідки про передоплату та відсутність у довідці про транспортні витрати номерів транспортного засобу, яким перевезений товар, вимагала від позивача надати додаткові документи, що підтверджують вартість товару, але надані позивачем додаткові документи не прийняла до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, зокрема, контракт №106/MD від 03.07.2015 року, в якому зазначені ціна та повна вартість контракту, порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, специфікацію №19 від 14.08.2015 року, в якій зазначені всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, Інвойс №А19 від 14.08.2015 року, якій також містить всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, транспортних засобів, якими здійснюється перевезення товару, тощо, лист про транспортні витрати від 28.07.2015 року, в якому містяться дані щодо перевізника (LAKESTONE TRADING S. A.), щодо реквізитів договору (№107-Т від 10.07.2015 року), ціни транспортування (0,05 доларів США за 1 кг нетто), маршрут, тощо, митна декларація країни відправлення №3378 від 14.08.2015 року, в якій дані щодо ціни товару співпадають з інвойсом та із заявленою митною вартість позивачем, заявка на купівлю іноземної валюти №220 від 12.08.2015 року та платіжне доручення №221 від 17.08.2015 року, які підтверджують перерахування грошових коштів Компанії ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) за контрактом №106/MD від 03.07.2015 року, прас-лист виробника б/н від 01.08.2015 року, за яким ціна товару співпадає із заявленою митною вартістю позивачем, довідка Одеської регіональної ТПП: СИО-а №000537 від 13.08.2015 року, за якою ціна на виноград «Кодрянка» знаходиться в межах 0,68-0,70 доларів США, сертифікат походження товару, в якому є посилання на інвойс №А19 від 14.08.2015 року.

Також позивачем було долучено до матеріалів справи додаткові докази які підтверджують вартість товару, зокрема, переписка з Компанією ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) щодо зниження вартості винограду з 0,65 доларів США за 1 кг до 0,60 доларів США за 1 кг для позивача, як оптового покупця, та часткове задоволення прохання і зниження ціни до 0,62 долари США за 1 кг (аркуші справи 39-40), контракт з перевізником товару (аркуші справи 41-50), акт звірки розрахунків між Компанією ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) та ПП «Атаман-Фрут», з якого вбачається здійснення оплати за товар, розмитнений за ВМД №500060006/2015006754 після коригування митної вартості та не прийняття митної декларації №500060006/2015/006692 в розмірі визначеної позивачем митної вартості (а.с.150-152).

Отже, враховуючи надані позивачем докази та додаткові документи, які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, колегія суддів приходить до висновку, що Митниця необґрунтовано застосувала резервний метод визначення митної вартості спірного товару, оскільки надані позивачем докази та додаткові документи є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною контракту).

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилання Митниці на відсутність в інвойсі даних про передоплату, як на наявність розбіжностей в документах, оскільки строк оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації не може свідчити про заниження митної вартості товару, умови оплати визначені в контракті, на який є посилання в інвойсі, а інвойс є наслідком контракту та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, до того ж, в інвойсі №А19 від 14.08.2015 року міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару.

Також є неповажними посилання Митниці на відсутність довідки про передоплату, оскільки в матеріалах справи містяться всі документи, які підтверджують митну вартість товару, його оплату в сумі, визначеній декларантом, відсутність будь-яких розбіжностей, які б не давали можливість визначити митну вартість товару, тощо.

Посилання Митниці, як на розбіжність в документах, на відсутність номерів транспортних засобів в довідці про транспортні витрати, є не обґрунтованим, оскільки ця інформація не впливає на числове значення митної вартості товарів, не впливає на митну вартість та не спростовує факту перевезення товару, встановлена форма довідки про транспортні витрати відсутня та така довідка видана позивачу перевізником LAKESTONE TRADING S. A., з яким позивачем укладений контракт №107-Т від 10.07.2015 року, наявний в матеріалах справи.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що посилання Митниці на відсутність в платіжному дорученні №221 від 17.08.2015 року печатки банку, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься зазначене платіжне доручення з печаткою банку та підписом, а відсутність печатки в копії, яка була надана митному органу не змінює числового значення митної вартості.

Щодо відмінності ціни товару заявленої декларантом та зазначеної в довідці Одеської регіональної ТПП, позивачем були надані докази, які підтверджують надання Компанією ООО «Ceteronis ST» (р. Молдова) позивачу знижки в розмірі 0,03 долара США за 1 кг товару враховуючи оптове придбання винограду, своєчасне виконання умов контракту та планів збільшення об'ємів закупок.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною контракту та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський