Ухвала суду № 57457452, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14098/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області, прокуратура м.Києва про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області, прокуратура м.Києва про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що прокуратурою м.Києва не було призначене службове розслідування, передбачене Порядком організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2003 року №1561-12, на підставі висновків якого приймається відповідне рішення, а при застосування звільнення, як дисциплінарного стягнення, у позивача не відбирались пояснення щодо вчинення дисциплінарного проступку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора України від 11 грудня 2012 року №1901-К ОСОБА_2 працював на посаді прокурора Шевченківського району м.Києва з 11 грудня 2012 року.

Наказом Генерального прокурора України від 14 липня 2014 року №1024к «Про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Шевченківського району м.Києва» звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_2 з посади прокурора Шевченківського району м.Києва у зв'язку з виявленою невідповідністю його займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок скасування допуску до державної таємниці (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку щодо правомірності наказу Генеральної прокуратури України від 14 липня 2014 року №1024к, а посилання позивача на відсутність підстав для скасування допуску до державної таємниці, що, у свою чергу, потягло за собою звільнення з посади, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про прокуратуру» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), Законом України «Про державну таємницю».

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст.15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України, серед іншого, призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів; відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;

В силу ч.1 ст.462 вищезазначеного Закону прокурори і слідчі можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст.37 Закону України «Про державну таємницю», який поширюється, в тому числі, і на органи прокуратури України, керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Державні органи, яким рішенням державного експерта з питань таємниць було надано право вирішувати питання про доступ державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до конкретної секретної інформації, зобов'язані контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують роботи, пов'язані з відповідною державною таємницею, або зберігають матеріальні носії зазначеної секретної інформації. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

У відповідності до ст.1 вищезазначеного Закону допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Згідно ст.22 Закону України «Про державну таємницю» залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років. Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до номенклатури посад працівників прокуратури Шевченківського району м.Києва, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, №280 від 13 грудня 2013 року, затвердженої прокурором Шевченківського району м.Києва ОСОБА_2 15 грудня 2013 року та погодженої начальником Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області Щеголєвим О.Ю. 13 грудня 2013 року, посада прокурора Шевченківського району м.Києва передбачає допуск до державної таємниці за формою 2.

Згідно ст.26 Закону України «Про державну таємницю» скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Повідомлення про скасування громадянину допуску до державної таємниці з посиланням на відповідні положення статті 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, де такий громадянин провадить діяльність, пов'язану з державною таємницею. Громадянин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємниці в порядку, встановленому законом.

Громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.

Як вбачається з оскаржуваного наказу №1024к від 14 липня 2014 року та інших матеріалів справи, розпорядженням начальника Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області №59Д/дск/д від 21 травня 2014 року прокурору Шевченківського району м.Києва ОСОБА_2 скасовано допуск до державної таємниці, на підставі чого прокурором м.Києва видано наказ №101дск від 21 травня 2014 року про припинення ОСОБА_2 доступу до державної таємниці.

Згідно подання прокурора м.Києва від 21 травня 2014 року №528/1вих14, направленого на ім'я в.о.Генерального прокурора України Махницького О.І., позивач підлягає звільненню з посади прокурора Шевченківського району м.Києва у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок скасування допуску до державної таємниці, оскільки виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України).

21 травня 2014 року прокуратурою м.Києва на адресу ОСОБА_2 направлено попередження щодо звільнення з посади прокурора Шевченківського району м.Києва у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок скасування допуску до державної таємниці, оскільки виконання покладених на позивача обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України), та одночасно запропоновано вакантні посади, зайняття яких відповідно до номенклатури посад працівників прокуратури м.Києва не потребують оформлення допуску до державної таємниці (25 посад). Зазначене попередження було надіслано на адресу позивача рекомендованим листом 23 травня 2014 року.

Натомість, згоди на переведення на вакантні посади, зайняття яких не потребує оформлення допуску до державної таємниці, позивачем надано не було.

Відповідно до протоколу №5 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету органів прокуратури м.Києва від 14 липня 2014 року було розглянуто подання прокурора м.Києва про надання згоди на звільнення прокурора Шевченківського району м.Києва ОСОБА_2 відповідно до ст.43 КЗпП України та вирішено за результатами розгляду подання прокурора м.Києва надати згоду на звільнення позивача з посади прокурора Шевченківського району м.Києва у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок скасування допуску до державної таємниці, оскільки виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України).

З урахуванням вищенаведеного наказом Генерального прокурора України від 14 липня 2014 року №1024к «Про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Шевченківського району м.Києва» звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_2 з посади прокурора Шевченківського району м.Києва у зв'язку з виявленою невідповідністю його займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок скасування допуску до державної таємниці (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України).

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність наказу прокуратури м.Києва №101дск від 21 травня 2014 року та розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області №59Д/дск/д від 21 травня 2014 року. Однак, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 листопада 2014 року у справі №826/15729/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року та набрала законної сили, відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області, прокуратури м.Києва про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області №59Д/дск/д від 21 травня 2014 року, визнання протиправним та скасування наказу прокуратури м.Києва №101дск від 21 травня 2014 року, а також визнання протиправною бездіяльності Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області та прокурора м.Києва щодо поновлення допуску позивача до державної таємниці, а також поновлення такого допуску до державної таємниці.

В силу вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи встановлення судовим рішенням, що набрало законної сили, правомірність розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області №59Д/дск/д від 21 травня 2014 року, яким ОСОБА_2 скасовано допуск до державної таємниці, а також правомірність наказу прокуратури м.Києва №101дск від 21 травня 2014 року, згідно якого припинено ОСОБА_2 доступ до державної таємниці, та приймаючи до уваги, що у відповідності до номенклатури посад працівників прокуратури Шевченківського району м.Києва, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, №280 від 13 грудня 2013 року посада прокурора Шевченківського району м.Києва передбачає допуск до державної таємниці, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має бути звільнений з займаної посади у відповідності до п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на порушення прокуратурою м.Києва Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2003 року №1561-12, в частині необхідності проведення службового розслідування за фактом порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, оскільки проведення такого службового розслідування та встановлення факту порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці не є предметом даного позову. Розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області №59Д/дск/д від 21 травня 2014 року, яким ОСОБА_2 скасовано допуск до державної таємниці, та наказ прокуратури м.Києва №101дск від 21 травня 2014 року, згідно якого припинено ОСОБА_2 доступ до державної таємниці, які визнані судом у справі №826/15729/14 правомірними та прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства, стали підставою для прийняття оспорюваного позивачем наказу №1024к від 14 липня 2014 року про звільнення.

При цьому, підставою для прийняття оскаржуваного наказу у відповідності до ст.26 Закону України «Про державну таємницю» є скасування раніше наданого допуску до державної таємниці, що здійснюється органами Служби безпеки України, та повідомлення про скасування допуску до державної таємниці, яке надсилає орган Служби безпеки України до державного органу, де особа, якій скасовано наданий допуск, провадить діяльність, пов'язану з державною таємницею.

Твердження апелянта щодо недотримання вимог законодавства стосовно порядку застосування дисциплінарного стягнення відповідно до вимог ст.ст.147, 149 КЗпП України є безпідставним, оскільки передбачена п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України підстава для звільнення не являється дисциплінарним стягненням. За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори несуть відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України 06 листопада 1991 року №1796-XII.

Положеннями Закону України «Про державну таємницю» не передбачено процедури поновлення особі допуску до державної таємниці, а визначено надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці, поновлення прокуратурі Шевченківського району м.Києва спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, що передбачено ст.20 Закону України «Про державну таємницю», не пов'язано з наданням позивачу допуску до державної таємниці та на його підставі доступу до державної таємниці та не спростовує виявлені Головним управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області порушення, допущені позивачем, а тому твердження апелянта щодо обов'язку прокуратури м.Києва ініціювати поновлення допуску позивача до державної таємниці є безпідставним.

За таких обставин, враховуючи скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці згідно розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області №59Д/дск/д від 21 травня 2014 року, що визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, приймаючи до уваги, що посада прокурора Шевченківського району м.Києва передбачає допуск до державної таємниці, а також з огляду на виконання прокуратурою м.Києва обов'язку, передбаченого ч.2 ст.40 КЗпП України, та здійснення позивачу пропозиції щодо вакантних посад, які не потребують оформлення допуску до державної таємниці, та ненадання позивачем згоди щодо переведення його на іншу роботу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості наказу Генеральної прокуратури України від 14 липня 2014 року №1024к, згідно якого позивача звільнено з посади прокурора Шевченківського району м.Києва на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю його займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок скасування допуску до державної таємниці, який прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи встановлення правомірності наказу Генеральної прокуратури України від 14 липня 2014 року №1024к про звільнення позивача, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_2 на роботі у відповідності до ст.235 КЗпП України, стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання недійсним запису про звільнення ОСОБА_2 з роботи (посади) на підставі вищенаведеного наказу.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 28 квітня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.