Ухвала суду № 57457301, 28.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 754/3172/16-а

У Х В А Л А

28 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва (далі - Відповідач, Управління) про:

- визнання протиправною відмови Управління від 26.02.2016 року №924/09/Т-142 щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов'язання Відповідача провести перерахунок основного розміру призначеної Позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до вимог п. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% суми місячного заробітку з урахування поданої довідки від 23.02.2016 року про новий посадовий оклад і виплату у розмірі 90% проводити постійно, починаючи з 26.02.2016 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2016 року позов задоволено частково - визнано протиправною відмову Управління щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано Відповідача провести перерахунок основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми місячного заробітку з урахуванням довідки від 23.02.2016 року, починаючи з 26.02.2016 року з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове. Крім того, Апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що оскільки до 01.09.2015 року органи ПФ України від сплати судового збору були звільнені, кошти у 2015 році на його сплату передбачені не були.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту довідки Вищого адміністративного суду України, складеної за результатами аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Деснянського районного суду м. Києва становить 606,32 (1378 * 0,4 * 110%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або обґрунтованого клопотання про наявність підстав для зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення.

Оцінюючи клопотання Відповідача про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що кошторисом Управління на 2015 рік не передбачено кошти для сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Разом з тим, посилаючись на те, що у кошторисі ПФ України на 2015 рік не було передбачено коштів на сплату судового збору, Відповідачем не врахував, що, по-перше, апеляційна скарга подається у квітні 2016 року, тобто у межах 2016 бюджетного року, по-друге, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача. забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Відповідачу строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк