Ухвала суду № 57457132, 27.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2016 рокусправа № 808/6302/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 р. в справі № 808/6302/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Запорізькій області (далі - ДФІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня» про стягнення в дохід бюджету м. Токмака 78256,58 грн. В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача встановлено порушення, які полягали у не перерахуванні відповідачем отриманих коштів від винної особи за стаціонарне лікування хворої, що потерпіла від злочинних діянь, до бюджету м. Токмака у сумі 78256,58 грн., що призвело до недоотримання місцевим бюджетом доходів в зазначеній сумі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету коштів не відповідає чинному законодавству. Зокрема, відносини щодо використання стягнутих з винних осіб витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння врегульоване ст. 1206 Цивільного кодексу України та Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545, які мають вищу силу, ніж рішення міської ради. Стягнуті у встановленому порядку кошти на відшкодування витрат на лікування потерпілого у відповідача підлягають направленню виключно до міського бюджету, є доходом такого бюджету. Лише після включення відповідних видатків до бюджету на відповідний період виникають підстави для використання отриманих коштів. Тому кошти в сумі 78256,58 грн., отримані відповідачем як відшкодування витрат на лікування потерпілих, у зв'язку з неперахуванням до міського бюджету повинні бути стягнуті за рішенням суду.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДФІ проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня» за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2015 р., за результатами якої складено акт від 12.06.2015 р. № 004-21/2. Ревізією повноти перерахування до бюджету належних відповідачу коштів, проведеною суцільним порядком шляхом дослідження даних меморіальних ордерів №2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків), меморіальних ордерів № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)», розробіткових відомостей до виписок з особових рахунків, казначейських виписок за лютий-грудень 2011 р., 2012-2014 роки та січень-березень 2015 р., встановлено, що до КУ «Токмацька ЦРЛ» на загальний реєстраційний рахунок №35421301028899 протягом періоду, який перевірявся, надійшло коштів за стаціонарне лікування хворих, які потерпіли від злочинних діянь, в загальній сумі 78256,58 грн., з якої у лютому-грудні 2011 р. - 8299,65 грн., у 2012 р. - 15340,92 грн., у 2013 р. - 21139,54 грн., у 2014 р. - 31908,86 грн., у січні-березні 2015 р. - 1567,61 грн.

Ревізією встановлено, що в порушення п. 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545 (далі- Порядок № 545) та ч. 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України, кошти, отримані від винної особи за стаціонарне лікування хворої, що потерпіла від злочинних діянь, КУ «Токмацька ЦРЛ» не перераховувались до бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я, а використовувались відповідно до затверджених кошторисами видатків, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом доходів у сумі 78256,58 грн.

Зазначене порушення призвело до завищення надходжень у Звітах форми № 4-2м «Звіт про надходження і виконання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень» по КТКВК 080101 «Лікарні» по коду рядка 010 на загальну суму 78256,58 грн., з якої у 2011 р. - 8299,65 грн., у 2012 р. - 15340,92 грн., у 2013 р. - 21139,54 грн., у 2014 р. - 31308,86 грн., у січні-березні 2015 р. - 1567,61 грн., чим порушено розділ 1 п. п. 2, 4 п. 1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.01.2011 р. № 2, п. 1.2 Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 р. № 44, п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» в частині того, що фінансова звітність повинна бути достовірною, тобто не містити помилок та перекручень.

Листом Токмацької об'єднаної державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 26.06.2015 р. № 004-14/180 КУ «Токмацька ЦРЛ» направлена вимога щодо усунення порушень, виявлених ревізією. Для усунення порушень, встановлених актом ревізії від 12.06.2015 р. № 004-21/2, запропоновано відповідачу отримані від винних осіб за стаціонарне лікування хворої, що потерпіла від злочинних діянь, кошти в сумі 78256,58 грн. перерахувати до загального фонду місцевого бюджету за кодом доходів 21080500 терміном до 27.07.2015 р.

10.07.2015 р. відповідачем листом № 03/1690 повідомлено про прийняття наказу від 09.07.2015 р. № 233 «Про усунення порушень за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності», згідно із яким розроблено план заходів щодо усунення виявлених порушень. Зазначено, що на підставі наказу від 09.07.2015 р. № 233 винних працівників лікарні притягнуто до дисциплінарної відповідальності та вказано на недоліки. Разом з тим, відповідачем повідомлено про подання позову до Запорізького окружного адміністративного суду на визнання дій Державної фінансової інспекції в Запорізькій області неправомірними, визнання протиправними та скасування вимоги.

КУ «Токмацька центральна районна лікарня» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, діє на підставі статуту в новій редакції від 24.03.2015 р., затвердженого рішенням Токмацької міської ради від 19.03.2015 р. № 15, відповідно до п. 8.1 якого лікарня утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Матеріалами справи встановлено, що у лікарні при надходженні коштів за стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння упродовж року вносились зміни до спеціальною кошторису за власними надходженнями, на підставі довідки про зміни до кошторису, яка затверджувалась керівником установи та головним розпорядником коштів - виконавчим комітетом Токмацької міської ради.

Наказом КУ «Токмацька ЦРЛ» від 01.12.2011 р. № 440 затверджене Положення про порядок надходження та використання коштів спеціального фонду КУ «Токмацької ЦРЛ» (далі - Положення № 440), розділом 4 якого передбачено, що на рахунок «сум за дорученнями» зараховуються кошти за лікування потерпілих від злочинного діяння та використовуються на придбання медичних препаратів та матеріалів для потреб відділень установи.

З метою вирішення питання залишення та використання коштів у КУ «Токмацька ЦРЛ» за стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння відповідачем направлені листи Токмацькому міському голові від 24.04.2015 р. № 03/1027 та від 13.05.2015 р. № 3/1143.

Рішенням Токмацької міської ради від 21.05.2015 р. № 8 «Про використання коштів КУ Токмацькою ЦРЛ за стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння» надано дозвіл КУ «Токмацька центральна районна лікарня» в подальшому на залишення коштів за стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння в розпорядженні установи та дозволено не перераховувати до бюджету кошти, отримані та вже витрачені на придбання лікарських препаратів за період з червня 2011 р. по 01.03.2015 р., в сумі 78256,58 грн.

Отже, головним розпорядником коштів надано дозвіл на використання коштів за стаціонарне лікування потерпілих від злочинних діянь.

Позивачем здійснено звернення до прокуратури Запорізької області з листом щодо вирішення питання про звернення прокуратури області до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Токмацької міської ради від 21.05.2015 р. № 8 «Про використання коштів КУ «Токмацька ЦРЛ» за стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння».

Токмацькою міжрайонною прокуратурою листом від 14.12.2015 р. № 50-2354 повідомлено ДФІ про наступне.

Рішення Токмацької міської ради від 21.05.2015 р. № 8 «Про використання коштів КУ «Токмацька ЦРЛ» за стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння» не відповідає вимогам ч. 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України та п. 4 Порядку № 545 та формально містить порушення вимог законодавства в частині не зарахування коштів за лікування потерпілих до місцевого бюджету. Проте, враховуючи, що КУ «Токмацька ЦРЛ» фінансується за рахунок, у тому числі, місцевого бюджету м. Токмака, зокрема для забезпечення лікарні медичними засобами та препаратами, забезпечення жителів міста та району медичною допомогою, несе фактичні витрати, пов'язані із лікуванням потерпілих від злочинних діянь, тому надання Токмацькою міською радою дозволу на залишення вищевказаних коштів в розпорядженні лікарні не призводить до порушень інтересів держави чи територіальної громади чи загрози таких порушень.

Враховуючи, що фінансування КУ «Токмацька ЦРЛ» здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, лікарські засоби закуповуються за рахунок коштів місцевого бюджету, Токмацька міська рада прийняттям рішення від 21.05.2015 р. № 8 усунула формальну необхідність у перерахуванні коштів за стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння до місцевого бюджету та подальшого перерахування цих же коштів до КУ «Токмацька ЦРЛ», що, в свою чергу, усуває тяганину, яка може призвести до несвоєчасного забезпечення лікарні необхідними лікарськими засобами.

Таким чином, опрацюванням наданих матеріалів факту порушень інтересів держави чи територіальної громади або їх загрози не встановлено, тому підстав для представництва прокурором інтересів держави та оскарження рішення Токмацької міської ради від 21.05.2015 р. № 8 відсутні.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що неперахуванням коштів на лікування осіб, потерпілих від злочинних діянь, відповідачем завдано шкоди (збитків) бюджету м. Токмака у сумі 78256,58 грн., тому відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Підставою для висновку контролюючого органу про недоотримання місцевим бюджетом доходів у сумі 78256,58 грн. стало встановлення в ході ревізії, що кошти, отримані від винної особи за стаціонарне лікування хворої, що потерпіла від злочинних діянь, відповідачем не перераховувались до бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я, а використовувались відповідно до затверджених кошторисами видатків.

Дійсно, статтею 1206 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Зазначені приписи кореспондуються з вимогами п. 4 Порядку № 545, відповідно до якого стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування).

Отже, є правильним встановлення судом першої інстанції, що в даному випадку наявне формальне порушення зазначених норм законодавства, що призвело до того, що кошти, отримані від винної особи за стаціонарне лікування хворої, що потерпіла від злочинних діянь, в 2011-2015 роках відповідачем не перераховувались до бюджету, а використовувались відповідно до затверджених кошторисами видатків.

Разом з тим, рішенням Токмацької міської ради від 21.05.2015 р. № 8 «Про використання коштів КУ Токмацькою ЦРЛ за стаціонарне лікування потерпілих від злочинного діяння» надано дозвіл КУ «Токмацька центральна районна лікарня» в подальшому на залишення коштів за стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння в розпорядженні установи та дозволено не перераховувати до бюджету кошти, отримані та вже витрачені на придбання лікарських препаратів за період з червня 2011 р. по 01.03.2015 р. в сумі 78256,58 грн.

Відповідач є комунальною установою, яка фінансується за рахунок, у тому числі, місцевого бюджету м. Токмака, зокрема для забезпечення лікарні медичними засобами та препаратами, забезпечення жителів міста та району медичною допомогою, несе фактичні витрати, пов'язані із лікуванням потерпілих від злочинних діянь, відповідно, неперерахування коштів до місцевого бюджету не призвело до порушень інтересів держави чи територіальної громади чи загрози таких порушень, а прийняттям рішення № 8 від 21.05.2015 р. Токмацькою міською радою усунуті формальні підстави для перерахування коштів за стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння до місцевого бюджету та подальшого перерахування цих же коштів до КУ «Токмацька ЦРЛ».

З урахуванням встановлення відсутності факту недоотримання місцевим бюджетом доходів у сумі 78256,58 грн., колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення вказаних коштів з відповідача на користь місцевого бюджету.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 р. в справі № 808/6302/15 скаргу залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2016 р. в справі № 808/6302/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня» про стягнення коштів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко