Постанова № 57456579, 14.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/314/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрукович Ю.О.,

представника позивача - Сіромахи М.А.,

представника відповідача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп"до відповідача Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській областіпро зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" (надалі - ТОВ "Фавор Бізнес Групп") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про зобов'язання вчинити дії (з урахуванням уточнення позовних вимог у судовому засіданні 14.04.2016) про визнання податкової накладної №5 від 27.01.2016 такою, що подана до контролюючого органу вчасно, у день її фактичного отримання - 05.02.2016.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на те, що підстави для розірвання договору №05022162 від 05.02.2016 про визнання електронних документів відсутні, оскільки позивач не змінював місця реєстрації; такі дії відповідача перешкоджають виконанню обов'язків платника податків щодо реєстрації податкових зобов'язань.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях /а.с. 36-40/, зокрема, посилаючись на несвоєчасне подання декларації з ПДВ за листопад, грудень 2015 року, сумнівне різке збільшення податкових зобов'язань позивача, встановлення придбання та реалізацію товарів (послуг) різних товарних позицій, неподання позивачем інформації про наявність або відсутність персоналу, а також відсутність позивача за місцезнаходженням. Відповідач зазначив, що ці обставини стали підставою для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фавор Бізнес Групп" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 39916412 та перебуває на обліку платників податків у Кременчуцькій ОДПІ; зареєстроване платником податку на додану вартість.

21.01.2016 між ТОВ "Фавор Бізнес Групп" та Кременчуцькою ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів №21011161, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу /а.с. 13-15/.

05.02.2016 позивачем на підставі зазначеного договору направлено в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 27.01.2016 /а.с. 16, 17/.

Як підтверджено квитанцією №1, зазначену податкову накладну доставлено до центрального рівня ДФС України 05.02.2016 об 10:33:13, однак, не прийнято для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з виявленням помилки - "можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності" /а.с. 16/.

05.02.2016 між ТОВ "Фавор Бізнес Групп" та Кременчуцькою ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів №05022162, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу /а.с. 19-21/.

05.02.2016 позивачем надіслано до контролюючого органу вказаний договір, проте, згідно з квитанцією №1 "договір не прийнято, діє договір про визнання електронних документів від 21.01.2016 №21011161" /а.с. 18/.

Вважаючи відмову в прийнятті податкової накладної від 27.01.2016 №5 необґрунтованою, позивач звернувся з позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 зазначеної статті податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, визначений пунктом 9 Порядку перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

Відповідачем не надано суду належних у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів наявності визначених Порядком підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 27.01.2016 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вище зазначено, із квитанції №1 вбачається, що податкову накладну доставлено до центрального рівня ДФС України 05.02.2016 об 10:33:13, підставою неприйняття для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено "можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності" /а.с. 16/.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що договір про визнання електронних документів від 21.01.2016 №21011161, укладений між ТОВ "Фавор Бізнес Групп" та Кременчуцькою ОДПІ, розірвано в односторонньому порядку, зокрема у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням підприємства позивача, на підтвердження чого надано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, рішення про доцільність/недоцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.№18-ОПП /а.с. 41-44/.

У пункті 4 розділу 6 договору від 21.01.2016 №21011161 зазначено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У договорі від 21.01.2016 №21011161 зазначено адресу позивача: вул. Шевченка, 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 /а.с. 15/.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 05.02.2016 місцезнаходження позивача у встановленому законом порядку зареєстровано за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 /а.с. 23-24/.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.02.2016 статус відомостей про юридичну особу ТОВ "Фавор Бізнес Групп" - відомості підтверджено /а.с. 23-24/.

З огляду на вищезазначене, зміни щодо місцезнаходження ТОВ "Фавор Бізнес Групп" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились. Отже, місцезнаходження позивача не змінювалось, а відповідачем не доведено факту зміни місця реєстрації позивача. Інших підстав для розірвання договору про визнання електронних документів від 21.01.2016 №21011161 відповідачем не наведено.

З урахуванням викладеного, зазначені відповідачем підстави неприйняття податкової накладної, а саме: несвоєчасне подання декларації з ПДВ за листопад, грудень 2015 року, сумнівне різке збільшення податкових зобов'язань позивача, встановлення придбання та реалізацію товарів (послуг) різних товарних позицій, неподання позивачем інформації про наявність або відсутність персоналу, є безпідставними та неправомірними, оскільки ці обставини не визначені Порядком та/або договором від 21.01.2016 №21011161 як підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати, що податкова накладна №5 від 27.01.2016 подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" (ідентифікаційний код 39816412) до контролюючого органу у день її фактичного отримання - 05.02.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор Бізнес Групп" (ідентифікаційний код 39816412) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2016 року.

Суддя Т.С. Канигіна