Постанова № 57456370, 25.04.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/353/16

25 квітня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

за участю за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Коцюби Н. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - Фонд) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (надалі по тексту - Кадиров В.В.) про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015 р. № 813 в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту) № 023-19553-250215 від 25.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 - нікчемним правочином та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельтабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №023-19553-250215 від 25 лютого 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вкладником ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" від 25.02.2015 р. №023-19553-250215 на суму 2927,00 доларів США, проте, відповідачем протиправно та необґрунтовано винесено рішення про визнання зазначеного договору нікчемним, також необґрунтовано не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у адміністративному позові та додатково пояснив, що кошти на його депозитний рахунок поступили не з іншого депозитного рахунку, а з поточного рахунку, а підставою такого перерахування був договір доручення, тому, саме він є вкладником і саме на нього розповсюджуються встановлені законом гарантії щодо відшкодування коштів вкладу за рахунок коштів фонду. Враховуючи викладене, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому позов розглянутий за його відсутності. Проте від Фонду через представника надійшло заперечення на адміністративний позов, яке обгрунтовується тим, що на час перерахування грошових коштів позивачу від ОСОБА_4, постановою Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року ПАТ "Дельта Банк", яка доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015 року, було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тому позивач безпідставно вважає себе вкладником Банку на підставі Договору банківського вкладу, який за прямими приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Цивільного кодексу України є нікчемним правочином. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник відповідача 2 - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, з мотивів наведених у письмових запереченнях. Додатково пояснила, що укладений договір банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку. Зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Однак, кошти вносилися третьою особою, що є порушенням умов Договору та Правил банківського вкладу. Зазначена операція здійснена після віднесення банку до категорії проблемних. Також зазначила, що правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок. Отже, Договір, який є предметом даного судового розгляду, був правомірно визнаний нікчемним, як таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла у відповідності з приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду.

З врахуванням вищевикладеного, представник відповідача 2 просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача 2, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року ПАТ "Дельта Банк", яка доведена до керівників структурних підрозділів банку 15.01.2015 року, віднесено до категорії проблемних банків та йому було заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. за № 150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 р. тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 р. по 02.09.2015 р.

Рішенням виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015р. строк на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк продовжено по 02.10.2015 р.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 р. № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 р. № 181 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.

25.02.2015 р. між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір № 023-19553-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" відповідно до якого Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок та приймає від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим договором, грошові кошти в сумі 2927,00 доларів США з нарахуванням 5,5% річних. Відповідно до п. 1.8 зазначеного договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або депозитного рахунку вкладника, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Банку (а.с. 8).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач доручив розмістити належні йому кошти на депозит у АТ "Дельта Банк" в сумі 2927,00 дол. США ОСОБА_4 відповідно до укладеного договору доручення від 25.02.2015 р. (а.с. 10).

Депозитний рахунок, відкритий за договором банківського вкладу №023-19553-250215 був поповнений на 2927,00 доларів США 25.02.2015 р. шляхом переказу коштів з рахунку ОСОБА_4, згідно платіжного доручення № 46469788 від 25.02.2015 р. (а.с. 9).

23.09.2015 р. Уповноваженою особою Фонду направлено ОСОБА_1 повідомлення №8821/2244 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 023-19553-250215 від 25.02.2015 р., відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Таким чином, інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені та регулюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 26, 27 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 4452-УІ визначено, що уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, з метою дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк".

Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк", відповідно до протоколу від 15.09.2015 р.

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами.

Щодо нікчемності договору суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для визнання договору нікчемним містяться як у Цивільному кодексі України, так і в Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемним є правочин (у тому числі договір), недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, зазначених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, відповідно до пункту 7 частини 3 ст. 38 вказаного Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема з підстав, коли банк уклав правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Пункти 4 та 5 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" також вказують, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Суд приходить до переконання, що позивач безпідставно вважає себе вкладником Банку на підставі Договору банківського вкладу, який за прямими приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ЦК України є нікчемним правочином, а тому Уповноважена особа Фонду мала право приймати рішення про визнання договору нікчемним в силу Закону, тому що визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень статті 1062 Цивільного кодексу України п. 10.12. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. №492 на рахунок за банківським вкладом можуть зараховуватися грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

При цьому, відповідно до застереження згідно п.1.8. Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у дол. США від 23.02.2015 р. грошові кошти на депозитний вклад вносяться особисто вкладником шляхом внесення готівки або шляхом перерахування коштів з власного поточного рахунку.

Згідно п. 10.7. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12,11.2003 р. № 492, фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу за умови пред'явлення особою, яка відкриває рахунок, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Якщо ця особа є резидентом, вона додатково має пред'явити документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує її реєстрацію в Державному реєстрі фізичний осіб - платників податків. На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію фізичної особи, яка відкриває рахунок. В такому випадку, договір банківського вкладу на користь третьої особи укладається між банком та особою, яка вносить кошти, а в договорі банківського вкладу зазначається на користь кого укладений договір.

Судом встановлено, що зазначені операції по договору здійснювалися шляхом перерахування грошових коштів в іноземній валюті з поточних рахунків одних фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" (далі - "Постанова"). Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Укладений Договір банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку. Більш того, відповідно до пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", затверджених Рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" Протоколом №14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із платіжного доручення № 46469788 від 25.02.2015 р. (а.с.9) кошти не вносилися на рахунок, а це був переказ коштів, які здійснювалися ОСОБА_4, згідно договору доручення від 25 лютого 2015 р. (а. с. 10).

Таким чином, суд приходить до висновку, що фактично кошти вносилися третіми особами, що є порушенням умов Договору та Правил, що підтверджується Витягом з реєстру операцій про переказ коштів від третьої особи ОСОБА_4 на рахунок позивача ОСОБА_1.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що з Правилами обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" позивач був ознайомлений та один примірник Правил отримав, що підтверджується п. 2.2. та 2.3. Договору банківського вкладу, який ним підписано.

Відповідно до вищенаведеного, укладання договору банківського вкладу було вчинено не у відповідності до вимог положень статті 1062 Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

Крім того, порядок залучення вкладів банками України від фізичних осіб врегульовані Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174 та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Згідно з п. 10.1 Інструкції № 492 закріплено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 174. банк (філія, відділення) зобов'язані видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для підтвердження права власності на зазначені кошти по договору банківського вкладу, який є предметом даного судового розгляду та права на відшкодування коштів за вкладом має бути наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів або платіжного доручення про перерахування коштів на депозитний рахунок.

При цьому слід зазначити, що позивачем підтвердження про внесення ним особисто вкладу не надано, що і не заперечувалося в судовому засіданні ОСОБА_1 При цьому, долучено платіжне доручення про переказ коштів на депозитний рахунок позивача з власного поточного рахунку ОСОБА_4 Отже, власником даних коштів є не позивач, а третя особа ОСОБА_4 Підтвердженням того, що власником даних коштів є ОСОБА_4 є ще і той факт що сума коштів в розмірі 2927 дол. США є частиною вкладу ОСОБА_4 на загальну суму 19000 дол. США, який їй було повернуто 23.02.2015 р. на її поточний рахунок по закінченню терміну дії депозитного договору.

Крім того, третьою особою ОСОБА_4, яка здійснювала переказ коштів з власного поточного рахунку на рахунок позивача 15.10.2015 р. заявлена до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" кредиторська вимога, отже, кошти фактично належать і належали не позивачу, а третій особі, яка здійснювала переказ у іноземній валюті.

Відповідно твердження позивача, що кошти сумі 2927 дол. США є його власністю і він доручив їх, як особисті кошти по договору доручення перерахувати на свій депозитний рахунок судом не приймається до уваги, оскільки є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і нічим не підтверджується.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно постанови правління НБУ від 16.09.2013 р. № 365 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" заборонений переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, що також є підтвердженням протиправності вищевказаної операцій.

На підставі викладено, суд приходить до переконання, що договір укладений 25.02.2015 р. між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 за № 023-19553-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у дол. США визнаний нікчемним уповноваженим ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадировим В. В. відповідно до пункту 7 частини 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб" правомірно.

Наказом тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" № 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" від 16.09. 2015 р. було вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими було здійснено перерахування коштів на вклади третіми особами та повернути кошти третім особам, згідно якого вбачається застосування наслідків нікчемності, а саме повернення коштів третім особам - повернення коштів ОСОБА_4.

Таким чином, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" було вчинено належні відповідні дії, на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельтабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) №023-19553-250215 від 25 лютого 2015 року, оскільки виплати за вкладами, які мають фінансові привілеї від банку відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не відшкодовуються.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх вимог, а тому приходить до переконання про відмову в задоволенні позову.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова складена 27.04.2016р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.