Постанова № 57456231, 19.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7089/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просила, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 28.03.2016р., визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС при проведенні службового розслідування відносно головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури ОСОБА_1, виражені у невиконанні вимог Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 13.08.2010р. № 918, а саме: перевищення службових повноважень через порушення презумпції невинуватості суб'єкта службового розслідування (п.5.6); проведення службового розслідування без відібрання особистих пояснень суб'єкта службового розслідування (п.5.10); подання акта службового розслідування на розгляд керівництва без ознайомлення з ним суб'єкта службового розслідування з порушенням права останньої на надання зауважень (п. 6.3) та просила скасувати наказ Одеської митниці ДФС від 10.04.2015р. №377- о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу матеріально - технічного забезпечення управління інфраструктури за угодою сторін і поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу матеріально - технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС, 27.02.2015р. старшим слідчим Другого СВ СУ прокуратури Одеської області Кожухарем К.1. було повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч.3 ст.368 КК України, у зв'язку з чим наказом Одеської митниці ДФС від 13.03.2015р. № 135 було вирішено провести службове розслідування. Представник позивача зазначала, що у висновку акта №08-2015 службового розслідування від 21.04.2015р. зазначено, що головний державний інспектор відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури ОСОБА_1 порушила вимоги статті 10 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723- XII, пункт 2.6, 2.13, 2.23, 2.24 посадової інструкції головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС, затвердженої виконуючим обов'язки Одеської митниці ДФС від 10.12.2014р., відповідно до якої несе відповідальність у тому числі за: порушення Присяги державного службовця; невиконання, неналежне виконання своїх службових обов'язків; неналежну організацію контролю за виконанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, актів ДФС, митниці відповідно до компетенції; прийняття неправомірних рішень, вчинення неправомірних дій або бездіяльність у тому числі, в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб та запропоновано звільнити зі служби за порушення Присяги державного службовця, дискримінацію митних органів ДФС, створення приводу та підстав для отримання винагороди під час виконання службових обов'язків. У зв'язку із цим, як вважає представник позивача, зазначеним актом у відсутності обвинувального вироку суду запропоновано звільнити позивача, не враховуючи принцип презумпції невинуватості. Позивачем зазначено, що наказом Одеської митниці ДФС від 10.04.2015р. №377-о ОСОБА_1 була звільнена з посади головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури за угодою сторін у відповідності до п. 1 ст. 36 КЗпП України, що не є звільненням за ініціативою працівника, а було вимушеною дією, вчиненою під тиском роботодавця. Позивачем наголошено, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.11.2015р. у справі №11-кп/785/1468/15 було залишено без змін ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 28.09.2015р. про повернення прокурору обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Також, представник позивача зазначала, що вказане службове розслідування мало формальний характер, а акт службового розслідування складений без дотримання відповідної процедури.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явися.

Відповідно до письмових заперечень Одеської митниці ДФС від 29.01.2016р. відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, зазначивши що акт службового розслідування №08-2015 складений 21.04.2015р. а трудовий договір між позивачем та Одеською митницею ДФС був припинений за угодою сторін 10.04.2015р. За таких обставин, на думку представника відповідача, трудовий договір між Одеською митницею ДФС та ОСОБА_1 був припинений до визначення результатів службового розслідування, і тому не відповідає твердженням позивача про те, що її звільнення було наслідком вищезазначеного службового розлідування. Представник відповідача зазначав, що вважає звільнення позивача із займаної посади правомірним, підстави для її поновлення на попередній посаді відсутні, а тому він вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді. Крім того, представником відповідача зазначено, що акт службового розслідування не створює для особи, щодо якої проведено це розслідування, безпосередніх правових наслідків, викладені у ньому висновки є суб'єктивною думкою членів комісії, які його проводили, і особа не позбавлена права спростувати ці висновки під час оскарження прийнятого за результатами службового розслідування рішення.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до записів, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивач з 04.08.2003р. перебувала на державній службі працюючи у митних органах України та з 28.01.2015р. працювала на посаді головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС.( а.с.32-37)

Наказом виконуючого обов'язки начальника Одеської митниці ДФС ПередерійВ.В. від 10.04.2015р. №377-0 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.98-99).

Також судом встановлено, що відповідно до наданого до суду акту службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р. (а.с.16-31) у період з 16.03.2015р. по 15.05.2015р. комісією Одеської митниці ДФС проведене службове розслідування, з метою встановлення обставин правопорушення викладеного у листі ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2010р. №1376/9/15-32-08-01-06.

Відповідно до висновків вказаного акту службового розслідування, зазначених у п.8.3, головний державний інспектор відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури ОСОБА_1 порушила вимоги статті 10 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723- XII, пунктів 2.6, 2.13, 2.23, 2.24 посадової інструкції головного державного інспектора відділу експлуатації та господарського забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС, затвердженої в.о. начальника Одеської митниці ДФС від 10.12.2014р., відповідно до якої несе відповідальність в тому числі за: порушення Присяги державного службовця; невиконання, неналежне або несумлінне виконання своїх службових обов'язків; неналежну організацію контролю за виконанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, актів ДФС, митниці відповідно до компетенції; прийняття неправомірних рішень, вчинення неправомірних дій або бездіяльність у тому числі, в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб.

Згідно п.п.9.3 п.9 акту службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р. «Пропозиції», за порушення Присяги державного службовця, дискримінацію митних органів ДФС, створення приводу та підстав для отримання винагороди під час виконання службових обов'язків з урахуванням вимог ст.38 Закону України «Про державну службу», статті 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», комісією, яка здійснювала службове розслідування, зазначено, що головний державний інспектор відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 заслуговує на звільнення з займаної посади, але враховуючи, що ОСОБА_1 звільнена 10.04.2015р. з займаної посади відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, запропоновано обмежитись вжитими заходами.

Закон України "Про державну службу" регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст.ст.1-2 Закону, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно із статтею 14 Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Приводи, підстави та порядок призначення і проведення службового розслідування у митних органах регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби України №918 від 13.08.2010р. (далі - Інструкція №918).

Так, відповідно до п.1.1. Інструкції №918 ця Інструкція визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з п.1.2 Інструкції №918 акт службового розслідування - службовий документ, який складається за результатами службового розслідування та засвідчує виявлені факти й обставини, містить правову оцінку цих фактів, дій чи бездіяльності посадових осіб, висновки та пропозиції.

Пунктом 5.6. зазначеної Інструкції встановлено, що члени комісії зобов'язані: суворо дотримуватися принципів законності, повноти, всебічності, об'єктивності та достовірності результатів службового розслідування; діяти у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, нормативно-правовими актами Держмитслужби та цією Інструкцією; проводити службове розслідування відповідно до плану проведення службового розслідування, доручень керівника, що призначив службове розслідування, посадової особи, якій доручено контроль за його проведенням, та голови комісії; доповідати голові комісії про виявлені факти (ознаки) порушень, обставини та причини їх скоєння для відображення їх в акті службового розслідування; приймати від суб'єктів службового розслідування подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення, що стосуються службового розслідування, та враховувати їх під час службового розслідування.

Разом з тим, п.5.10 Інструкції №918 передбачено, що письмові пояснення надаються членам комісії на ім'я особи, яка призначила службове розслідування. Письмові пояснення власноручно підписуються особою, яка їх надала, на кожному аркуші у нижньому правому куті із зазначенням прізвища, ініціалів та дати. Усні пояснення осіб, які обізнані чи причетні до фактів або діянь, що стали підставою для призначення службового розслідування, надаються ними під час бесіди з членами комісії (опитування) і можуть за письмовою згодою з цими особами фіксуватися технічними засобами. Про початок запису особа повідомляється додатково. Факт відібрання пояснень із застосуванням технічних засобів оформлюється в письмовому вигляді та підписується опитуваним. Документ, яким було зафіксовано факт відібрання пояснень, разом з відповідним матеріальним носієм інформації долучаються до матеріалів службового розслідування.

Згідно п. 5.11 Інструкції №918 у разі відмови посадової особи від надання пояснень, інформації, матеріалів, що стосуються службового розслідування, а також від виконання законних вимог членів комісії про це відображається в акті службового розслідування й фіксується шляхом складання акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог.

З аналізу норм п.5.10 та п.5.11 Інструкції №918 вбачається, що надання пояснень посадовою особою, відносно якої проводиться службове розслідування носить обов'язковий характер.

Відповідно до п.6.3 Інструкції №918 перед поданням акта службового розслідування на розгляд Голові Держмитслужби або посадовій особі, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник митного органу, в якому він працює. У разі призначення службового розслідування керівником митного органу або посадовою особою, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник підрозділу, у якому він працює. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Процедура ознайомлення проводиться комісією або одним із її членів.

Згідно з п.6.4. зазначеної Інструкції особи, зазначені у пункті 6.3 цього розділу, під час ознайомлення з актом службового розслідування можуть висловити свої зауваження, про що власноручно роблять відповідний запис в акті службового розслідування. Зауваження викладаються ними в письмовій формі на ім'я керівника, який призначив розслідування, та додаються до матеріалів службового розслідування. Якщо під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені письмові зауваження або зазначені особи не прибули у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомили комісії у день ознайомлення про причини своєї відсутності, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень. У разі відмови зазначеними особами від ознайомлення під підпис з актом службового розслідування або неприбуття ними у визначений для ознайомлення час без поважних причин та неповідомлення комісії у день ознайомлення про причини своєї відсутності членами комісії складається акт про відмову від підписання акта службового розслідування або ознайомлення з актом службового розслідування. Посадова особа може надати письмові пояснення щодо мотивів своєї відмови від підписання акта службового розслідування, які додаються до матеріалів службового розслідування.

Як свідчать матеріали справи, підставою для призначення службового розслідування став лист ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2010р. №1376/9/15-32-08-01-06. Відповідачем вказаний лист до суду надано не було. При цьому, відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2015р. по справі №815/3973/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016р., судом було встановлено, що 10.03.2015 року, на адресу в.о. начальника Управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби в Одеській області полковника податкової міліції Тараненка І.В. надійшов лист-доручення старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Одеської області Сікорського Д.В. з вимогою проведення службового розслідування щодо законності дій головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, начальника управління матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці Іваха І.І. та інших посадових осіб Одеської митниці ДФС в Одеській області, які причетні до скоєння кримінального правопорушення за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками Одеської митниці ДФС при виконанні своїх службових обов'язків по кримінальному провадженню №42015160000000024.

Відповідно до зазначеного листа прокуратури, досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку лютого 2015 року ОСОБА_1 - головний державний інспектор відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури Одеської митниці ДФС, якій було доручено розгляд та прийняття рішення щодо листа ТОВ "Євро Форвард" №729 від 29.01.2015р. стосовно можливості митного оформлення контейнера APHU7080344, строк тимчасового зберігання під митним контролем якого закінчився, при зустрічі з представником ТОВ "Євро Форвард" експедитором ОСОБА_7, біля адміністративної будівлі Одеської митниці ДФС, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, висунула вимогу щодо передачі їй неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за не перешкоджання під час оформлення вантажу та підготовку "Службової записки" до відділу митного оформлення, в зоні відповідальності якого знаходиться вантаж, про закінчення терміну тимчасового зберігання вантажу та не заперечення щодо подальшого митного оформлення зазначеного вантажу з метою його розблокування по базі, що унеможливлює його подальше оформлення у митному відношенні. 26 лютого 2015 року близько о 08 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля адміністративної будівлі Одеської митниці ДФС, розташованої за адресою: м. Одеса, вул.Гайдара, 21а, одержала від ОСОБА_7 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, що станом на 26.02.2015 року склало 14020,00 грн., після чого, о 17:40 була затримана працівниками Служби безпеки України, Прокуратури Одеської області та співробітниками УВБ ГУ ДФС в Одеській області в службовому кабінеті та з її особистої сумки було вилучено грошові кошти у сумі 300 доларів США.

Наказом Одеської митниці ДФС від 13.03.2015р., на підставі листа Головного управління ДФС України в Одеській області від 10.03.2015 року №1376/9/15-32-08-01-06 призначено службове розслідування з метою встановлення обставин правопорушення, викладеного у наведеному листі управління щодо надісланого на адресу УВБ ГУ ДФС в Одеській області доручення старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Одеської області по кримінальному провадженню №42015160000000024 за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками Одеської митниці ДФС при виконанні своїх службових обов'язків.

При цьому, суд погоджується з посиланням представника позивача на порушення комісією, що здійснювала службове розслідування, принципу презумпції невинуватості суб'єкта службового розслідування у зв'язку із зазначенням у п.п.9.3 п.9 акту службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р. висновку про те, що головний державний інспектор відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури ОСОБА_1 заслуговує на звільнення з займаної посади за створення приводу та підстав для отримання винагороди під час виконання службових обов'язків.

Відповідно до акту службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р. такий висновок зроблено комісією у зв'язку із тим, що листом прокуратури Одеської області від 10.03.2015р. №17/1/2-12526-15 було повідомлено, що другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015160000000024, зареєстрованому за фактом вимагання неправомірної вигоди працівником митниці ОСОБА_1 при виконанні своїх службових обов'язків та наказом Одеської митниці ДФС від 11.03.2015р. №264-о ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси Кушніренко Ю.С. від 05.03.2015р. у справі №522/4096/15-к.

Статтею 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості та зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також, принцип презумпції невинуватості закріплено і у ст.11 Загальна декларація прав людини, відповідно до якої кожна людина, що обвинувачується у скоєнні злочину має право вважатися невинуватою до тих пір, поки її винуватість не буде встановлена законним порядком шляхом гласного судового розгляду.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Разом з тим суд вважає, що зазначений висновок зроблено комісією без дотримання вказаного принципу та достатніх підстав для цього, оскільки за такі дії передбачена кримінальна відповідальність, але, як свідчать матеріали справи, вироку суду яким би була встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні такого правопорушення не існувало на час проведення службового розслідування та не існує його і на час розгляду вказаної справи судом. Крім того, не зазначено у акті службового розслідування і обставин у зв'язку з якими комісія дійшла такого висновку. При цьому, отримання повідомлення від правоохоронних органів про порушення кримінального провадження само по собі, без обвинувального вироку суду, не може беззаперечно свідчити про винуватість особи, щодо якої проводиться розслідування у вчинення такого правопорушення з урахуванням принципу презумпції невинуватості.

Також, суд вважає обґрунтованими посилання представника позивача на порушення відповідачем порядку проведення зазначеного службового розслідування без відібрання особистих пояснень ОСОБА_1, щодо якої воно проводилось та подання акта службового розслідування на розгляд керівництва без ознайомлення з ним суб'єкта службового розслідування ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що доказів дотримання зазначених вимог Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України відповідачем не надано, не має будь - яких посилань на це і у акті службового розслідування

Враховуючи викладене, суд вважає протиправними дії відповідача Одеської митниці ДФС щодо головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування, за наслідками якого складено акт службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р., у зв'язку з порушенням процедури проведення службового розслідування щодо дотримання принципу презумпції невинуватості, відібрання пояснень суб'єкта службового розслідування та ознайомлення із актом службового розслідування до подання його на розгляд керівництва.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу Одеської митниці ДФС від 10.04.2015р. №377-0 та поновлення на посаді задоволенню не підлягають з огляду на те, що відповідно до оскаржуваного наказу позивач була звільнена за п.1 ст.36 КЗпП за угодою сторін, відповідних належних та допустимих доказів вимушеного укладання такої угоди ОСОБА_1 до суду надано не було. Посилання представника позивача на акт службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р., як на підставу для її звільнення за угодою сторін, суд вважає необґрунтованим оскільки, як свідчать матеріали справи, він складений через 11 днів після звільнення позивача.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування, за наслідками якого складено акт службового розслідування №08-2015 від 21.04.2015р., у зв'язку з порушенням процедури проведення службового розслідування щодо дотримання принципу презумпції невинуватості, відібрання пояснень суб'єкта службового розслідування та ознайомлення із актом службового розслідування до подання його на розгляд керівництва.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Танцюра