Постанова № 57456135, 26.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/727/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову від 16.03.2016 року, просило про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002162202 від 06.10.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 6507532 грн. та за штрафними санкціями на 3253766 грн., та № 0002172202 від 06.10.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6860308 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" по взаємовідносинам з ТОВ "Чарівна Лоза" за період з 01.04.2015 року по 30.06.2015 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт від 28.09.2015 року № 2058/15-54-22-02/20005502, в якому встановлені порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України та у зв'язку з чим були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За результатом адміністративного оскарження до ГУ ДФС в Одеській області та до ДФС України зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Також позивач зазначив, що здійснення господарських операцій між ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та ТОВ "Чарівна Лоза" за перевіряємий період підтверджено первинними документами: договорами поставки, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та картками-рахунками. Також позивач зазначає, що підстав для визнання угод між ним та ТОВ " Чарівна Лоза" нікчемними не було, оскільки в силу положень ч.3 ст.228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішуються виключно судом. Крім того, як зазначає позивач не існує вироку суду у відношенні будь-кого - позивача чи контрагента позивача - ТОВ "Чарівна Лоза" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним контрагентом до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними. Крім того, позивач наголошує на тому, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, що підтверджено самим податковим органом у листі Міністерства доходів і зборів України № 11569/9/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 року, а також ухвалами Вищого адміністративного суду України від 16.02.2013 року № К/9991/64514/11, від 16.04.2013 року № К/800/9087/13, від 18.08.2015 року № К/800/29695/15.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що перевіркою ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" по взаємовідносинам з ТОВ "Чарівна Лоза" за період з 01.04.2015 року по 30.06.2015 року встановлені порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України. Як зазначає відповідач, пунктами навантаження, згідно наданих до перевірки ТТН, є майже 300 населених пунктів України, скоріш за все, міста розташування фермерських господарств, складів, елеваторів - тобто адреси зберігання насіння соняшника врожаю 2014 року, до квітня 2015 року - періоду коли відбулась закупка. Також відповідач зазначає, що аналіз 407 наданих до перевірки ТТН підтверджує висновки податкової інформації, отриманої від Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, щодо спростування інформації, що нібито ТОВ "Чарівна Лоза" - сільгоспвиробник, оскільки наявні у користуванні ТОВ "Чарівна Лоза" землі не обробляються. Крім того, перевіркою встановлено, що кожна з ТТН підписана нібито директором ТОВ "Чарівна Лоза" ОСОБА_1 в графі "Відпуск дозволів", проте відповідачу не зрозуміло, яким чином одна людина протягом одного дня могла бути в різних регіонах країни та дозволити відпуск 34 завантажених автомобілів з причепами, що відбувалося кожного дня протягом трьох місяців. На думку відповідача, всі надані до перевірки ТТН складені з порушеннями, а саме: на зворотній стороні ТТН в графі "Вантажоодержувач" стоїть підпис представника ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" замість підпису представника ТОВ "Відродження". Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надано до перевірки документів, що підтверджують факт перевезення - поставки насіння соняшника від ТОВ "Чарівна Лоза". Крім того, перевіркою повноти визначення та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаним контрагентом за квітень-червень 2015 року встановлено завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) у сумі 6860308 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Суд встановив, що на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11.09.2015 року № 614, направлення від 11.09.2015 № 276/15-54-22-02, з 15.09.2015 року по 21.09.2015 року уповноваженою посадовою особою ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (код ЄДРПОУ 20005502) за період з 01.04.2015 по 30.06.2015 року по взаємовідносинам з постачальником - ТОВ "Чарівна Лоза" (код ЄДРПОУ 34506182.)

За результатами перевірки був складений акт від 28.09.2015 року №2058/15-54-22-02/20005502, згідно з висновками якого встановлені порушення ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, а саме:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) у сумі 6860308 грн., у тому числі по періодам: квітень 2015 року завищено у сумі 758317 грн. та червень 2015 року завищено у сумі 6101991 грн.;

- заниження податку на додану вартість, з урахуванням даних рядку 20.1 податкової Декларації з ПДВ за квітень 2015 року (20.1 - значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду - 985 935 грн.), у сумі 6507532 грн., у тому числі по періодам: квітень 2015 року занижено, з урахуванням даних рядку 20.1 податкової Декларації з ПДВ, у сумі 4242683 грн., травень 2015 року занижено у сумі 866840 грн. та червень 2015 року занижено (ряд.25) у сумі 1398009 грн.

На підставі акту від 28.09.2015 року №2058/15-54-22-02/20005502 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернешнл", код за ЄДРПОУ 20005502 по взаємовідносинам з ТОВ "Чарівна Лоза", код за ЄДРПОУ 34506182 за період 01.04.2015 по 30.06.2015 року." (далі за текстом - Акт) відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002162202 від 06.10.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 6507532 грн. та за штрафними санкціями на 3253766 грн.;

- № 0002172202 від 06.10.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітні періоди квітень та червень 2015 року, всього на 6860308 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" оскаржило їх в адміністративному порядку, проте рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 09.11.2016 року № 2875/10/15-38-10-02-07 та рішенням ДФС України від 16.01.2016 року № 712/6/99/991001-04-25 вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області залишені без змін.

Судом також встановлено, що 25.03.2015 року між ТОВ "Чарівна Лоза" (Постачальник) та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (Покупець) укладено попередній договір, згідно з пунктами 1.1. та 1.2. якого Сторони зобов'язуються не пізніше одного місяця з дати підписання цього Договору укласти Договір поставки (далі Основний договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію - соняшник врожаю 2014 року. Загальна кількість сільськогосподарської продукції, яка поставляється по Основному Договору, орієнтовно буде складати 4000 тон.

У зв'язку з наміром укладання договорів з сільгоспвиробниками на постачання насіння соняшника, який підлягає подальшій переробці на потужностях ТОВ "Відродження", ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" звернулося з листом від 26.03.2015 року № 02/21-в до ТОВ "Відродження" з проханням організувати приймання на зберігання та перевірку якості насіння.

ТОВ "Чарівна Лоза" звернулося до ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" з листом № 18 від 30.03.2015 року, в якому зазначило, що у зв'язку з ритмічністю зазначених поставок насіння соняшника на адресу ТОВ "Відродження" - м.Голованівськ, Кіровоградська область, вул. Матросова, 40, видаткові та податкові накладні будуть складені наприкінці місяця.

15.04.2015 року між ТОВ "Чарівна Лоза" (Постачальник) та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (Покупець) укладено договір поставки № 15/04/15, згідно з пунктами 1.1. та 1.2. якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати, а Покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Для цілей цього Договору під сільськогосподарською продукцією розуміється соняшник врожаю 2014 року.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору № 15/04/15 встановлено, що ціна однієї залікової тони складає 10002 грн. з ПДВ. Загальна вартість Договору орієнтовано складає 40008000 грн. (+/-5%) з ПДВ.

Виконання умов договору № 15/04/15 від 15.04.2015 року підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними № 30 від 30.04.2015 року, № 29 від 29.04.2015 року, № 28 від 29.04.2015 року, № 27 від 29.04.2015 року, № 31 від 30.04.2015 року, № 3002 від 31.05.2015 року, № 3001 від 31.05.2015 року, № 3004 від 31.05.2015 року та № 3003 від 31.05.2015 року; податковими накладними № 3001/2 від 31.05.2015 року, № 3004/2 від 31.05.2015 року, № 3003/2 від 31.05.2015 року, № 3002/2 від 31.05.2015 року, № 31/2 від 30.04.2015 року, № 30/2 від 30.04.2015 року, № 29/2 від 29.04.2015 року, № 28/2 від 29.04.2015 року, № 27/2 від 29.04.2015 року, а також товарно-транспортними накладними.

На підтвердження оплати придбаного ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" товару у ТОВ "Чарівна Лоза" за договором поставки № 15/04/15 від 15.04.2015 року позивачем надано до суду платіжні доручення № 1121 від 15.05.2015 року на суму 900180 грн. та № 1429 від 23.06.2015 року на суму 156031,20 грн.

01.06.2015 року між ТОВ "Чарівна Лоза" (Постачальник) та ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" (Покупець) укладено договір поставки № 01/06/15, згідно з пунктами 1.1. та 1.2. якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати, а Покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Для цілей цього Договору під сільськогосподарською продукцією розуміється соняшник врожаю 2014 року.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору № 01/06/15 встановлено, що ціна однієї залікової тони складає 9000 грн. з ПДВ. Загальна вартість Договору орієнтовано складає 45000000 грн. (+/-5%) з ПДВ.

Виконання умов договору № 01/06/15 від 01.06.2015 року підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними: № 33 від 15.06.2015 року, № 34 від 16.06.2015 року, № 35 від 17.06.2015 року, № 36 від 18.06.2015 року, № 37 від 19.06.2015 року, № 38 від 20.06.2015 року, № 39 від 21.06.2015 року, № 40 від 22.06.2015 року, № 41 від 23.06.2015 року, № 42 від 24.06.2015 року; податковими накладними № 42/2 від 24.06.2015 року, № 40/2 від 22.06.2015 року, № 38/2 від 20.06.2015 року, № 36/2 від 18.06.2015 року, № 41/2 від 23.06.2015 року, № 39/2 від 21.06.2015 року, № 35/2 від 17.06.2015 року, № 34/2 від 16.06.2015 року,№ 37/2 від 19.06.2015 року, № 33/2 від 15.06.2015 року, товарно-транспортними накладними.

Також судом встановлено, що 30 квітня 2015 року ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (Замовник) та ТОВ "Відродження" (Виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № 024Д15, предметом якого є проведення Виконавцем робіт з приймання і переробки сировини, що поставляється Замовником, в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції за дорученням Замовника на умовах даного Договору.

Пунктом 1.3 Договору № 024Д15 від 30.04.2015 року встановлено, що вивантаження, зберігання, навантаження насіння та/або кінцевої продукції здійснює Виконавець, якщо з замовником про це не домовлено про інше.

Виконання умов договору № 024Д15 від 30.04.2015 року підтверджуються актами прийняття сировини на зберігання та переробку № ВЗ-0000121 від 30.04.2015 року, № ВЗ-0000130 від 31.05.2015 року та № ВЗ-0000130 від 31.05.2015 року, а також платіжними дорученнями № 43 від 08.07.2015 року на суму 100000 грн. та № 44 від 09.07.2015 року на суму 2981485,47 грн.

Подальша реалізація позивачем переробленого товару, придбаного за договорами поставки № 15/04/15 від 15.04.2015 року та № 01/06/15 від 01.06.2015 року, підтверджується Електронними митними деклараціями № 500060703/2015/009658 та № 508040001/2015/001053 про відправлення на експорт олії соняшникової та макухи з насіння соняшнику врожаю 2014 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами зазначених господарських операцій на підставі наявних первинних документів позивачем відповідні податкові накладні, виписані контрагентом - ТОВ "Чарівна Лоза", вносилися до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість, дані щодо якого вносилися до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Доводи відповідача на невідповідність кількості податкових накладних кількості ТТН суд не бере до уваги, оскільки спростовуються умовами складання зведених податкових накладних, які визначено п.201.4 ст.201 ПК України. Відповідно до вказаної норми закону платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Посилання відповідача на неможливість керівника ТОВ "Чарівна Лоза" в один день підписувати ТТН на відвантаження товару з різних регіонів України суд не бере до уваги, оскільки дане твердження спростовується листом ДФС України від 04.09.2015 року № 18936/5/99-99-10-03-02-15 Про надання роз'яснень, згідно якого є можливим використання факсимільного відтворення підпису при оформленні товарно-транспортних накладних.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ "Чарівна Лоза" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо посилань відповідача неправильність оформлення наданих ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" до перевірки товарно-транспортних накладних, то згідно листа Міністерства доходів і зборів України №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 року, товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, які визначають право на формування податкового кредиту.

Слід звернути увагу, що оскільки доставка товару відбувалась на замовлення та за рахунок Продавця - ТОВ "Чарівна лоза", наявність у позивача товарно-транспортних накладних не є обов'язковою умовою підтвердження отримання товару. Зокрема, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, передбачено обов'язковість ТТН для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. При цьому, такий обов'язок не поширюється на позивача, оскільки перевезення товару здійснювалось його контрагентом, позивачем же не укладалось жодного договору перевезення. Крім того, наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не є підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Посилання відповідача на недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних суд не бере до уваги, оскільки товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким є позивач. Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Зазначена позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 року по справі № 2-а-4340/11/2170 (рішення № 48888465).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "Чарівна Лоза" з посиланням на інформацію, отриману відповідачем з листа - податкової інформації Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2015 року № 19/15-05-22-01-18 по ТОВ "Чарівна Лоза" (код за ЄДРПОУ 34506182) за січень - грудень 2014 року, січень-травень 2015 року "Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Чарівна Лоза" у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням: Довідка ОУ Білгород-Дністровського ГУ ДФС в Одеській області про незнаходження за податковою адресою підприємства та його посадових осіб (№ 318/15-05-07-03-14 від 03.07.2014 року)".

Відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Частиною 14 цієї норми законодавства визначено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідач не надав суду доказів того, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Чарівна Лоза", цей контрагент був відсутній за своїм місцезнаходженням або не було підтверджено відомості про вказану юридичну особу.

Разом з тим, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 22.02.2016 року, не вбачається, що ТОВ "Чарівна Лоза" відсутнє за своїм місцезнаходженням.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Чарівна Лоза" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які перелічено судом вище, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, доводи відповідача про те, що на момент перевірки позивача вказане підприємство було відсутнє за місцем знаходження, суд не бере до уваги, оскільки доказів того, що вказане підприємство перебувало у зазначених станах на момент господарських операцій з позивачем - відповідач суду не надав.

В свою чергу, статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Більш того, відсутність платника податків за своїм місцезнаходженням не свідчить про ненабуття такою юридичною особою цивільної правоздатності та не надає всім правочинам, які вчинялись такою особою, характеру нереальних (фіктивних). Тому суд вважає безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ ТОВ "Чарівна Лоза" в силу його відсутності за своїм місцезнаходженням.

Таким чином, суд вважає неналежним доказом у справі вищезгадану податкову інформацію Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "Чарівна Лоза".

Також суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на лист Білгород-Дністровської райдержадміністрації № 01-19/2313 від 05.05.2015 року, згідно якого земельні ділянки, що знаходяться в користуванні ТОВ "Чарівна Лоза", не обробляються - оскільки даний лист складений з виїздом на місцевість у травні 2015 року, в той час як предметом договорів поставки позивача з ТОВ "Чарівна Лоза" був соняшник урожаю 2014 року. Тому даний лист від 05.05.2015 року не є доказом того, що контрагент позивача не вирощував соняшник у 2014 році.

Суд також звертає увагу, що відповідно до положень пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені правом звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданного на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 228 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Висновками, зазначеними в Акті перевірки позивача, не доведено, яким саме чином угоди між позивачем та контрагентом були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним з боку позивача.

З аналізу письмових доказів вбачається, що в ході перевірки контролюючим органом не був встановлений умисел на порушення чинного законодавства України будь-якою із сторін правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Чарівна Лоза".

Відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Проте, в судовому порядку правочини між позивачем та ТОВ "Чарівна Лоза" недійсними не визнавалися.

Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, згідно з положеннями ст.234 Цивільного кодексу України є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, відсутність реального характеру господарських операцій лише є можливим приводом для звернення контролюючим органом до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним, однак, відповідачем не підтверджено недійсність правочинів позивача з контрагентом відповідним судовим рішенням, у зв'язку з чим збільшення податкових зобов'язань платнику податків з цих підстав є необґрунтованим.

Поряд з цим, чинним законодавством право формувати податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться у залежність від факту дотримання податкового законодавства контрагентами платників податків, в тому числі з питань належного зберігання первинних документів, належного декларування та сплати податкових зобов'язань тощо. Сам по собі факт порушення вимог податкового законодавства контрагентом платника податку не може виступати доказом порушення таким платником податків вимог чинного законодавства, а є лише підставою для з'ясування наявності у нього законних підстав для формування відповідних показників податкової звітності. Проте, наявні у справі докази свідчать про правомірне формування позивачем відповідного показника у податковій звітності з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах, тоді як посилання на порушення законодавства його контрагентами не може виступати підставою для притягнення до відповідальності позивача.

Зазначене підтверджується також практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні. Так, у справі "Булвес АД" проти Болгарії Європейський суд з прав людини постановою від 22.01.2009 року № 3991/03 визначив, що з урахуванням своєчасного і повного виконання компанією своїх обов'язків щодо подачі звітності з податку на додану вартість, неможливості для неї забезпечити дотримання постачальником його обов'язків з подачі звітності з податку на додану вартість і того факту, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія знала або могла знати, не вчинялось, компанія не повинна нести наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного подання звітності з податку на додану вартість та, в результаті, сплачувати податок на додану вартість вдруге. Європейський суд визнав, що такі вимоги з'явилися надмірним тягарем для компанії, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та захисту права власності.

Оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, зважаючи на наявність належним чином оформлених первинних документів, відсутність будь-яких обґрунтованих та підтверджених належними доказами свідчень про відсутність реального характеру господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентом ТОВ "Чарівна Лоза", суд вважає обґрунтованими доводи позивача про протиправність висновків ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, викладених в акті перевірки від 28.09.2015 року №2058/15-54-22-02/20005502, стосовно заниження ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" податку на додану вартість за період, що перевірявся, по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у звітних податкових періодах квітень та червень 2015 року, всього на 6860308 грн.

Враховуючи всі вищевикладені встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення відповідача № 0002162202 від 06.10.2015 року та податкове повідомлення рішення № 0002172202 від 06.10.2015 року є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" - задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0002162202 від 06.10.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 6507532 грн. та за штрафними санкціями на 3253766 грн., та № 0002172202 від 06.10.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6860308 грн. - скасувати.

Стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 146419,74 грн. (сто сорок шість тисяч чотириста дев'ятнадцять гривень 74 копійки) з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136, адреса: 65069, м.Одеса, вул. Академіка Заболотного, 38-А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (код ЄДРПОУ 20005502, адреса: 65003, м.Одеса, вул.Отамана Головатого, буд.67/69).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлений 26.04.2016 року.

Суддя: В.В.Андрухів

.