Постанова № 57456004, 26.04.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/223/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Шембелян В.С.

при секретарі: Ларіній П.Є.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федорової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління поліції охорони в Луганській області, Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області про встановлення наявності компетенції суб'єкта владних повноважень та стягнення одноразової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому позивач просить суд встановити наявність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень -Управління поліції охорони в Луганській області є правонаступником Управління Державної служби охорони при УМВСУ в Луганській області та стягнути з Управління поліції охорони в Луганській області на користь ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 14968,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.04.1996 він проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом №40 о/с від 06.11.2015 року був звільнений у запас за власним бажанням (п.63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України). Вислуга років на день звільнення становить 21 рік 02 місяці. В грошовому атестаті N12 від 06.11.2015року, позивачу була нарахована грошова допомога при звільненні у розмірі 14 968,80грн. Однак позивач так і не отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік вислуги. Звернення до відповідача з заявами про виконання зобов'язання про виплату одноразової грошової допомогу у сумі 14 968,80грн, ніяких результатів не дали. Вважає, що відмова задовольнити його вимоги по виплаті одноразової грошової допомоги не відповідає діючому законодавству, а саме - Постанові Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», Постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідачів позов не визнала, пояснила, що відповідно до наказу МВС України від 07.11.2015 року № 1399 «Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ» прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області (код ЄДРПОУ 08596831). Розпочато процедуру ліквідації юридичної особи відповідно до вимог ст.ст. 104, 105, 110, 111, 112 Цивільного кодексу України. Внесений відповідний запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Рішення про припинення юридичної особи оприлюднене на офіційному веб - сайті Державного реєстратора (Бюлетень Державної реєстрації) 19.11.2015 року. Крім того, відповідне оголошення було опубліковане в газеті «Сєвєродонецькі вісті» № 47 від 20.11.2015. Ліквідаційною комісією Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області був встановлений двомісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

24.12.2015 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Управління Державної

служби охорони при ГУМВС України у Луганській області із зверненням щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Ліквідаційною комісією було прийнято рішення про задоволення кредиторських вимог в сумі 14968,80 грн.

На даний час Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області не ліквідовано, знаходиться в стані припинення, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому Управління поліції охорони в Луганській області не є компетентним суб'єктом владних повноважень, яке зобов'язано виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 24-26,79-80).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та підтверджено даними трудової книжки НОМЕР_2, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з наказом № 19о/с від 08.05.1996 прийнято на службу до органів внутрішніх справ Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області. 06.11.2015 позивача звільнено з посади міліціонера-водія спеціального взводу груп затримання Сєвєродонецького міжрайонного відділу УДСО при ГУМВС України у Луганській області, відповідно до наказу №40 о/с від 06.11.2015 року у запас за власним бажанням (п.63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України) (а.с. 6-8).

Згідно з наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1399 «Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ» прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1139 від 25.12.2015 (яка набула чинності 05.01.2016) внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 року № 834, в якій зазначено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку. Процедуру ліквідації юридичної особи розпочато відповідно до вимог статей 104, 105, 110, 111, 112 Цивільного кодексу України тобто в установленому законом порядку.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21816414 станом на 28.03.2016 Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області з 16.11.2015 знаходиться в стані припинення, за рішенням засновників. Також в графі дані про юридичних осіб-правонаступників, відомості відсутні. Запис № 13831100028003640 про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, внесений державним реєстратором 16.11.2015, в судовому порядку не оскаржувався та не скасовувався.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Так відповідно до пункту 4 частини другої підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: інші юридичні факти.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Статтею 81 Цивільного кодексу України передбачено види юридичних осіб. Так юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно частини першої статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом

Відповідно до частини першої та третьої статі 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно частини першої та другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також статтею 33 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.

Тобто, на даний час Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області знаходиться в стані припинення та не ліквідовано, функціонує як самостійна юридична особа публічного права, а тому в даному випадку факту переходу прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого не відбулось.

Враховуючи те, що на час звернення позивача до суду з вимогою про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень -Управління поліції охорони в Луганській області як правонаступника Управління Державної служби охорони при УМВСУ в Луганській області, факту правонаступництва не відбулось, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області не ліквідовано, а тому суд вважає передчасним звернення позивача з вимогою про встановлення правонаступництва.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень -Управління поліції охорони в Луганській області як правонаступника Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області, є необґрунтованими та заявленими передчасно.

Стосовно вимог позивача про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 14968,80 грн належним відповідачем у справі є Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області, відповідно до вимог статті 111 Цивільного кодексу України, та вона визнала вимоги позивача в сумі 14968,80грн, що підтверджено графіком погашення заборгованості.

Статтею 19 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" встановлено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно із вимогами статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Суд при розгляді справи керується правовою позицією зазначеною у пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013, згідно з яким під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Тотожна правова Позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України у справі № 21-398а14 від 07.10.2014.

На підставі викладеного, сума одноразової винагороди при звільнені, встановлена пунктом 10 Постанови № 393 входить до структури заробітної плати.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення).

Відповідно до приписів пункту 63 Положення Особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Наказом № 40 о/с позивача звільнено з органів МВС в запас з 06.11.2015 за пунктом 63 "ж" (за власним бажанням), вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 21 рік 02 місяців 00 днів (а.с. 7).

Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги. Даний факт також підтверджується грошовим атестатом № 12 виданого управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Луганській області, в якому зазначено, що прапорщик міліції ОСОБА_1 задоволений такими видами грошового забезпечення: в тому числі і грошовою допомогою при звільнені у сумі 14968,80 грн. (а.с. 9).

З метою отримання одноразової грошової допомоги, позивач 14.12.2015 звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області із заявою про включення суми одноразової допомоги при звільнені до реєстру кредиторів(а.с. 11).

Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони в Луганській області, листами від 24.02.2016 № 14/1-43/гс/лк визнала вимоги ОСОБА_1, в сумі 14968, 80 грн(а.с. 14).

Позивач 26.02.2016 звернуся до Управління поліції охорони в Луганській області з вимогою перерахування коштів в сумі 14968,80 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1,(а.с.16).

09.03.2016 Управління поліції охорони в Луганській області, надано відповідь на адресу позивача, в якій підтверджено, що Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони в Луганській області визнано заборгованість в сумі 14968,80 грн. та вказана сума буде виплачуватись у другу чергу(а.с.17).

До того ж Ліквідаційною комісією Управління Державної служби охорони в Луганській області надано графік погашення заборгованості кредиторам другої черги, який затверджено Головою ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області, відповідно до якого сума заборгованості в розмірі 14968,80 грн ОСОБА_1 буде виплачуватись з червня 2016 по травень 2017рр.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, щодо стягнення одноразової грошової допомоги в сумі 14968,80 грн.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, сплачений позивачем судовий збір не підлягає поверненню.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області (ЄДРПОУ 08596831, адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 27) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1), одноразову грошову допомогу при звільнені у розмірі 14968,80 грн.

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27 квітня 2016 року.

Суддя В.С. Шембелян