Постанова № 57455758, 21.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року № 813/5344/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.,

представника позивача - Чижевського М.В.,

представник відповідача - Семиренка П.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" про стягнення коштів з рахунків у банках,

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" (далі - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО"), у якому просить суд стягнути на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі1700537,99 грн з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог, покликається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом в розмірі 1700537,99 грн, яка виникла внаслідок несплати у передбачений законом строк узгоджених зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб - 70848,30 грн та з орендної плати з юридичних осіб 1629689,69 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашена, просить стягнути таку в судовому порядку.

Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання від 18.04.2016 (вх. № 9382), у якому зазначає, що у зв'язку з частковим погашенням податкової заборгованості в розмірі 1700537,99 грн позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" грошові кошти у розмірі 70848,30 грн (земельний податок з юридичних осіб) з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Представники позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 № Н-876/9448/14, задоволено заяву ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 в адміністративній справі № 813/4309/14 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Також, стверджує, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" не є платником земельного податку з юридичних осіб, а податкову декларацію з плати за землю від 20.02.2015 подано помилково.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 31.08.2015 № 1513041401039 ТОВ "Науково-виробниче підприємство"ІМВО" узяте на облік як платник податків у ДПІ у Галицькому районі м. Львова 24.02.1993 № 794.

Відповідно до довідки від 31.08.2015 № 13587/13-07-20-0020 податковий борг відповідача за період з 01.06.2015 по 31.08.2015 становить:

- земельний податок з юридичних осіб - 70848,30 грн;

- орендна плата з юридичних осіб - 1629689,69 грн.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 12.05.2014 № 341/22-01/19177304, на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення рішення від 27.06.2014 № 0002562201/7817, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1539092 грн (1231274грн - основний платіж, 307818 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Враховуючи суму переплати, часткову сплату та пеню, що обліковувалися по особовому рахунку платника податку з орендної плати з юридичних осіб, сума податкового боргу становить 1629689,69 грн.

Заборгованість відповідача перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 70848,30 грн виникла в результаті несплати сум згідно самостійно задекларованої суми податкових зобов'язань по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2015 за 2015 рік.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ДПІ у Шевченківському районі 11.06.2015 винесено податкову вимогу форми "Ю" № 1143-23 на суму 1696764,59 грн, яку вручено платникові податків.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 у справі № 813/4309/14 за позовом ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до ДПІ в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення позов задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 № 0002562201/7817.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 у справі № 876/9448/14 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 у адміністративній справі № 813/4309/14 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до ДПІ в Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2015 у справі № К/800/349/15 касаційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 у справі № 813/4309/14 (876/9448/14) без змін.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі № Н-876/9448/14, задоволено заяву ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 та прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 в адміністративній справі № 813/4309/14 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 41.1, 41.2 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст.288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Щодо несплати ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" орендної плати з юридичних осіб 1629689,69 грн суд зазначає наступне.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі № Н-876/9448/14, задоволено заяву ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 № 0002562201/7817.

Так, згідно ч. 3 та 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, станом на момент розгляду даної справи судом, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 № 0002562201/7817 скасовано у судовому порядку, а тому у суду не має підстав для стягнення з відповідача орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1629689,69 грн за вказаним рішенням.

Щодо несплати ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" земельного податку з юридичних осіб - 70848,30 грн судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності теж є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" обліковується податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою самостійно задекларованої суми податкових зобов'язань по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2015 за 2015 рік.

Згідно даних державного земельного кадастру у приватній власності ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" не має земельних ділянок на території м. Львова, м. Винники, смт. Брюховичі та смт. Рудно, що не заперечується позивачем.

Крім того, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" 22.02.2016 звернулось з листом № 56 до ДПІ у Шевченківському районі, у якому просило податкову декларацію з плати за землю реєстр. № 9019812875 від 20.02.2015, вважати такою, що помилково подана.

Відділом Дергеокадастру у м. Львові Львівської області листом від 01.04.2016 № 19-1323-0.2-1559/2-16 повідомлено, що згідно даних державного земельного кадастру відсутня інформація щодо наявності у приватній власності ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" земельних ділянок у м. Львові, м. Винники, смт. Брюховичі та смт. Рудно.

Відділом Дергеокадастру у м. Львові Львівської області листом від 20.04.2016 № 19-1323-0.2-2026/2-16 повідомлено, що відповідно до даних державного земельного кадастру, в оренді ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" знаходилась земельна ділянка на вул. Т.Шевченка, 337, площею 4,8174 га (кадастровий номер: 4610137500:12:003:0001) для будівницва та обслуговування виробничих приміщень відповідно до договору оренди землі терміном на 10 років до 23.12.2013 за № 04:04:438:00212 в кн.записів 04-4. Термін дії договору оренди землі закінчився. Інформація про наявність інших земельних ділянок в користуванні ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО", відповідно до зареєстрованих правовстановлюючих документів на землекористування, у м. Львові, м. Винники, смт. Рудно та смт. Брюховичі відсутня.

На підтвердження того, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" є платником орендної плати з юридичних осіб до матеріалів справи долучено податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, з якої вбачається, що позивач сплачує орендну плату за земельну ділянку за кадастровим номером: 4610137500:12:003:0001 (вул. Т.Шевченка, 337, площею 4,8174 га).

Щодо подадання ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2015 за 2015 рік, то судом встановлено, що таку подано ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" помилково.

Оскільки, у приватній власності відповідача не має земельних ділянок та земельних часток (паїв), відповідно у нього не має обов'язку щодо сплати земельного податку з юридичних осіб, а отже у суду не має підстав для висновків, щодо обов'язку платника податку сплачувати дану плату.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.