Постанова № 57455675, 25.04.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Житомир справа № 806/114/16

категорія 7

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Аскольд Сервіс-Транзит" до Державної екологічної інспекції в Житомирській області про визнання дій протиправними,-

встановив:

Приватне підприємство "Аскольд Сервіс-Транзит" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо призначення перевірки. В обгрунтування позову зазначає, що відповідачем призначено до Плану заходів державного нагляду за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Житомирській області на І квартал 2016 року проведення комплексної перевірки за дотриманням вимог природоохоронного законодавства ПП "Аскольд Сервіс-Транзит", як суб"єкта господарювання з середнім ступенем ризику. Вважає, що підприємство є суб"єктом господарювання з незначним ступенем ризику і періодичність планових перевірок має бути не частіше одного разу на три роки або ж 1 раз на п"ять років. Таким чином, просить визнати дії щодо включення підприємство до Плану та дії по призначенню такої перевірки протиправними.

Представник позивача до суду прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача до суду прибув, проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Держекоінспекції України від 21.12.2015 р. №141 затверджено План здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Житомирській області на І квартал 2016 року.

До вказаного Плану відповідачем включено ПП "Аскольд-Сервіс" як суб"єкта господарювання із середнім ступенем ризику його господарської діяльності для навколишнього середовища та призначено планову перевірку підприємства з 25.01.2016 р. по 12.02.2016 р. (а.с.11-23).

30.12.2015 р. начальником Державної екологічної інспекції у Житомирській області позивачу було направлено повідомлення №4549/03-14 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері навколишнього середовища ПП "Аскольд-Сервіс" у термін з 25.01.2016 р. до 12.02.2016 р. (а.с.24).

Не погоджуючись з призначенням такої перевірки, 12.01.2016 відповідачу було направлено запит з проханням повідомити на яких підставах ПП "Аскольд-Сервіс" віднесено до суб"єктів господарювання із середнім ступенем ризику господарської діяльності для навколишнього середовища. (а.с.51)

15.01.2016 р. на вказаний запит заступником начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області було надано письмову відповідь №168/10-26. (а.с.52)

Згідно вказаного листа, позивачу було повідомлено про те, що відповідно до п.30 Постанови КМУ від 28.08.2016 №808 господарська діяльність в охоронних зонах територій та об"єктів природно-заповідного фонду, на територіях, прилеглих до водоохоронних зон, прибережних захисних смуг водних об"єктів, зон санітарної охорони становить підвищену екологічну небезпеку, що в свою чергу є одним з критерії віднесення суб"єкта господарювання до відповідної групи. Оскільки об"єкти ПП "Аскольд-Сервіс Транзит" знаходяться в прибережній захисній смузі водойм, є всі підстави для проведення перевірки.

26.01.2016 р. позивач відмовив посадовим особам Державної екологічної інспекції у Житомирській області у проведенні перевірки, про що було складено акт від 26.01.2016 р..

Вважаючи дії відповідача щодо призначення перевірки протиправними, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи оскаржувані дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №ХІІ (із змінами та доповненнями) державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Постановою КМУ від 10.09.2014 р. N 442 на Державну екологічну інспекцію (Держекоінспекцію) покладено функції зі здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства (Держсільгоспінспекції).

Відповідно до п. 6.4 Положення про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 р. №136, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

Порядок призначення і проведення відповідних перевірок регулюється Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п. 3.2. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року №464 (в редакції від 02.10.2012), планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Відповідно до ч.2,3 ст.5 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Аскольд-Сервіс Транзит" відповідачем включено до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на І квартал 2016 року, як суб"єкта із середнім ступенем ризику його господарської діяльності для навколишнього середовища.(а.с.11-23)

Разом з тим, у письмових запереченнях та в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні 05.04.2016 р., представник відповідача зазначив, що ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" відноситься до суб"єктів господарювання з високим ступенем ризику, у зв"язку з чим у План здіснення заходів контролю було внесено відповідні зміни.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Так, постановою КМУ від 19.03.2008 №212 затверджено критерії розподілу суб"єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.1,2 Критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища.

Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів з високим ступенем ризику є:

1) наявність в них об'єктів, що:

становлять підвищену екологічну небезпеку, або потенційно небезпечних об'єктів, в обігу яких перебувають небезпечні речовини I і II класу небезпеки, або таких, що забезпечують перевезення небезпечних вантажів; забезпечують життєдіяльність населених пунктів, зокрема водопровідно-каналізаційні господарства та підприємства, що провадять діяльність у сфері поводження з відходами;

2) провадження ними діяльності, що:

спричиняє викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в обсязі більш як 5 тис. тонн на рік, водоспоживання і водовідведення - більш як 25 тис. куб. метрів на рік чи призводить до утворення та розміщення відходів I і II класу небезпеки - більш як 100 тонн на рік або інших відходів - більш як 1 тис. куб. метрів на рік; пов'язана з вирубкою лісу, використанням водних живих ресурсів, веденням мисливського господарства та збереженням природно-заповідного фонду; пов'язана з видобуванням корисних копалин та геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до п.3 Критеріїв критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів із середнім ступенем ризику є:

1) наявність в них об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, або потенційно-небезпечних об'єктів, в обігу яких перебувають небезпечні речовини III і IV класу небезпеки;

2) провадження ними діяльності, що спричиняє викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в обсязі близько 5 тис. тонн на рік, водоспоживання і водовідведення - до 25 тис. куб. метрів на рік чи призводить до утворення та розміщення відходів I і II класу небезпеки - близько 100 тонн на рік або інших відходів - близько 1 тис. куб. метрів на рік;

3) діяльність, пов'язана з геологічним вивченням надр.

В п.5 цієї постанови визначено, що планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб"єктів господарювання проводяться: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік, із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки, з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки.

Крім того, постановою КМУ від 27.12.2008 р. №1139 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем).

Відповідно до п. 4. Критеріїв до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться:

1) суб'єкти, що провадять діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами), в таких галузях згідно з Класифікатором видів економічної діяльності: нафтодобувна та нафтопереробна промисловість; вугільна промисловість; видобування, первинне збагачення та переробка руд; чорна та кольорова металургія; хімічна промисловість; нафтохімічна промисловість; целюлозно-паперова промисловість; трубопровідний транспорт; комунальне та побутове водопостачання і водовідведення;

2) суб'єкти господарювання, яким належать: гідротехнічні споруди, що відносяться до 1 і 2 класу згідно з таблицею 1 додатка 1 до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1788 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 47, ст. 2163) (далі - Порядок і правила); водосховища об'ємом більш як 5 млн. куб. метрів; хвостосховища, шламонакопичувачі і накопичувачі токсичних відходів, що відносяться до I класу згідно з таблицею 2 додатка 1 до Порядку і правил; об'єкти поводження з твердими побутовими та промисловими відходами на відстані до 50 метрів від межі прибережної захисної смуги; прибережні захисні смуги водних об'єктів та смуги відведення гідротехнічних споруд та водогосподарських систем;

3) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність, пов'язану із: забором та/або використанням води обсягом більш як 500 тис. куб. метрів на рік; скидом забруднених зворотних вод обсягом більш як 100 тис. куб. метрів на рік; будівництвом гідротехнічних споруд, днопоглибленням, видобуванням корисних копалин, прокладанням кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами).

Відповідно до п.5. Критеріїв до суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться:

1) суб'єкти, що провадять діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами), в таких галузях згідно з Класифікатором видів економічної діяльності: електроенергетика (теплові та атомні електростанції); лісохімічна промисловість; текстильна промисловість; шкіряна, хутряна та взуттєва промисловість; харчова промисловість (цукрова, олієжирова, м'ясна, молочна та спиртова промисловість); сільське господарство (рослинництво, тваринництво, рибницькі та рибальські господарства, що займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах - річках, озерах, водосховищах та ставках);

2) суб'єкти господарювання, яким належать:

гідротехнічні споруди, що відносяться до 3 класу згідно з таблицею 1 додатка 1 до Порядку і правил; водосховища об'ємом від 1 до 5 млн. куб. метрів; хвостосховища, шламонакопичувачі і накопичувані токсичних відходів, що відносяться до II класу згідно з таблицею 2 додатка I до Порядку і правил; об'єкти поводження з твердими побутовими та промисловими відходами на відстані від 50 до 100 метрів від межі прибережної захисної смуги;

3) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність, пов'язану із: забором та /або використанням води обсягом від 100 до 500 тис. куб. метрів на рік; скидом забруднених зворотних вод обсягом від 50 до 100 тис. куб. метрів на рік.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що підставою для віднесення суб"єкта господарювання до одного із ступенів ризику є наявність у нього хоча б одного із визначених критеріїв.

Під час розгляду справи представник відповідача зазначив, що ні до одного з вищевказаних критеріїв ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" не відноситься.

Крім того, в листі від 15.02.2016 р. №168/10-26 відповідач посилається як на одну з підстав призначення перевірки, що відповідно до п.30 Постанови КМУ від 28.08.201 №808 господарська діяльність в охоронних зонах територій та об"єктів природно-заповідного фонду, на територіях, прилеглих до водоохоронних зон, прибережних захисних смуг водних об"єктів, зон санітарної охорони становить підвищену екологічну небезпеку, що в свою чергу є одним з критерії віднесення суб"єкта господарювання до відповідної групи.(а.с.52)

Вказаною постановою КМУ від 28.08.2013 №808 затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Відповідачем не заперечується, що видів діяльності які становлять підвищену екологічну небезпеку позивач не веде та таких об"єктів у нього немає. Крім того, відповідачем не заперечується, що основним видом діяльності підприємства є діяльність кафе, що відповідає меті та предмету, визначених у статуті ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" (а.с. 9-10).

Разом з тим, відповідачем не надано пояснення та їх документального підтвердження щодо того, чому позивача включено до Плану заходів як суб"єкта господарювання з середнім ступнем ризику, а також до якого конкретно ступеня ризику відноситься ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" - до середнього чи до високого.

У відповідності до приписів ч.4 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України судом вживалися заходи по витребуванню доказів на підтвердження цих обставин.

Зокрема, протокольною ухвалою суду від 21.03.2016 р., для усунення вказаних розбіжностей, відповідача було зобов"язано надати суду матеріали, що стосуються формування плану проведення перевірки з 25.01.2016 р. по 12.02.2016 р. ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" (а.с.71).

Однак, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем будь-яких документальних доказів суду надано не було.

З огляду на те, що відповідачем не було доведено правомірність його дій щодо призначення перевірки, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для віднесення позивача до суб"єктів господарювання з високим, а також з середнім ступенем ризику.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо включення ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Житомирській області на І квартал 2016 року та щодо призначення планової перевірки позивача є неправомірними. А тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1378,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Житомирській області.

Керуючись статтями 86, 94, 128, 158-162, 254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо включення ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на І квартал 2016 року та щодо призначення планової перевірки з 25.01.2016 р. по 12.02.2016 р..

Відшкодувати ПП "Аскольд Сервіс-Транзит" (ЄДРПОУ 33671514) 1378,00 грн. (тисячу триста сімдесят вісім гривень ) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Житомирській області (код ЄДРПОУ 38035679)

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос