Постанова № 57455490, 21.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 р. Справа №805/822/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15год.18хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представників позивача Кравченка В.Г., Савенок І.В.

представника відповідача Пожидаєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2016 року №0000041701/126/10/05-15-17-01, №0000031701/126/10/05-15-17-01, податкової вимоги від 09 лютого 2016 року №256-23,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач або Підприємство) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Відповідач або Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2016 року №0000041701/126/10/05-15-17-01, №0000031701/126/10/05-15-17-01, податкової вимоги від 09 лютого 2016 року №256-23/а.с.4-9/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі виявлених порушень податкового законодавства відображених в акті документальної позапланової перевірки від 31 грудня 2015 року №168/05-15-22-02-34190827 ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2016 року №0000041701/126/10/05-15-17-01, №0000031701/126/10/05-15-17-01, про застосування до Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату військового збору та податку з доходів фізичних осіб, а також винесено податкову вимогу 09 лютого 2016 року прийнято податкову вимогу №256-23, якою Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" визначено податковий борг з пені по військовому збору у сумі 960,77грн. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення та як наслідок податкову вимогу неправомірними та такими, що підлягають скасуванню оскільки штрафні санкції та\або пеня за несвоєчасність сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників податків не застосовуються.

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 січня 2016 року №0000041701/126/10/05-15-17-01, №0000031701/126/10/05-15-17-01, податкової вимоги від 09 лютого 2016 року №256-23/а.с.4-9/.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу прийняті на підставі встановлених документальною позаплановою перевіркою порушень податкового законодавства є законними та обґрунтованими. Закон України 1669 не розповсюджується. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі /а.с.144-145/.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00100227), місцезнаходження юридичної особи: 00100227, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25. Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є структурним підрозділом Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" без статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Статуту ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго". Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області/а.с.11-18/.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову перевірку Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ЄДРПОУ 34190827) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.10.2012 р. по 18.12.2015 р. з питання дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2012р. по 18.12.2015р., за наслідками якої складено акт від 31 грудня 2015 року №168/05-15-22-02-34190827.

Згідно акту ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 31 грудня 2015 року №168/05-15-22-02-34190827 встановлено порушення ВП «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" вимог:

- п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.5 п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України у вигляді несвоєчасності надання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІ квартал 2014 року терміном надання 11.08.2014 року, фактично наданий 12.12.2014 року; за ІІІ квартал 2014 року терміном надання 10.11.2014, фактично наданий 12.12.2014 року; за ІV квартал 2014 року терміном надання 09.02.2015, фактично наданий 19.02.2015 року;

- п.п.1.4 та 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України у вигляді несвоєчасно перерахованого (сплаченого) до бюджету військового збору за серпень 2014 року у сумі 17233,88грн.; за вересень 2014 року у сумі 17038,87грн..; за жовтень 2014 року у сумі 16404,02грн.; за листопад 2014 року у сумі 17094,34грн.; за грудень 2014 року у сумі 20897,07грн.; за січень 2015 року у сумі 4365,68грн.; за лютий 2015 року у сумі 5,45грн./а.с.19-39/.

З урахуванням висновків акту перевірки, Податковим органом 27 січня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0000031701 яким Відокремленому підрозділу «Держенергонагляд» у Донбаському регіоні» ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору у сумі 56902,84грн. /а.с.53/;

- №0000041701, яким Відокремленому підрозділу «Держенергонагляд» у Донбаському регіоні» ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 510грн./а.с.60/.

Відповідно до вимог пункту 129.4 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору нарахована пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб у розмірі 960,77грн.

На дану суму заборгованості Податковим органом була сформована податкова вимога від 09 лютого 2016 року №256-23 /а.с.108/.

15.02.2016 року позивачем на адресу ГУ ДФС у Донецькій області подано скаргу на податкові повідомлення-рішення ( ар.с.109-112)

03.03.2016 року за № 1146/10/05-99-10-01-12-1 ГУ ДФС у Донецькій області надано відповідь про розгляд скарги, відповідно до якої залишено без розгляду скаргу позивача/ а.с. 113-114/.

Адміністративне оскарження спірних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги до бажаного результату не призвело, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, що послугували підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства з питань сплати єдиного внеску , контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Відповідно до п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

12 грудня 2014 року Відокремленим підрозділом «Держенергонагляд» у Донбаському регіоні» ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області надано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІ-ІІІ квартали 2014 року, за ІV квартал 2014 року 19.02.2015 року. Так, позивачем зазначений звіт за формою 1-ДФ за 2 квартал 2014 року, терміном надання 11.08.2014 р. фактично наданий 12.12.2014р.,за 3 квартал 2014 року терміном надання 10.11.2014 р., фактично наданий 12.12.2014р., за 4 квартал 2014 року терміном надання 09.02.2015 року, фактично наданий 19.02.2015р. /а.с.61-107/.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем, як податковим агентом було сплачено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, із порушенням строків сплати, визначених Податковим кодексом України. у вигляді несвоєчасно перерахованого (сплаченого) до бюджету військового збору за серпень 2014 року у сумі 17233,88грн.; за вересень 2014 року у сумі 17038,87грн..; за жовтень 2014 року у сумі 16404,02грн.; за листопад 2014 року у сумі 17094,34грн.; за грудень 2014 року у сумі 20897,07грн.; за січень 2015 року у сумі 4365,68грн.; за лютий 2015 року у сумі 5,45грн. /а.с.54-59/.

Тобто,спірним питанням при вирішенні даного адміністративного позову є недотримання строку подання звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого податку» за формою 1ДФ та не своєчасне перерахування (сплата) до бюджету військового збору.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України " від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до приписів частини 2 статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Зокрема загальновідомим є факт того,що з березня 2014 року на території Донецької області розпочалось проведення антитерористичної операції, а саме що протягом квітня-липня 2014 року у м. Краматорську Донецької області, на території якої проводив свою господарську діяльність позивач, здійснювалась активна фаза антитерористичної операції.

Як зазначалося вище, відповідач по справі зареєстрований у м. Краматорську Донецькій області, а також здійснює господарську діяльність на території м. Краматорська Донецької області. Зазначений факт підтвердив також у судовому засіданні і представник відповідача.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до п.4 ст.14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» частину першу статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" доповнити абзацом другим такого змісту:" У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності".

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ .

Відповідно до ст.10 Закону України № 1669-VІІ єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України .

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо

Крім того, суд, звертає увагу на те, що Податковий кодекс України передбачає можливість встановлення податкової пільги.

Згідно з п. 30.1. ст.30 Кодексу , податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Відповідно до п.30.2. ст.30 Кодексу, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пунктом 30.9. ст.30 Кодексу передбачено, що податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Податкові пільги , порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового кодексу України, тобто є чітка норма Податкового кодексу України, якою передбачені права та обов'язки контролюючого органу.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», передбачено списання безнадійного податкового боргу. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється: в тому числі податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).Документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявні сертифікати Донецької Торгово-промислової палати №5819 та №5820 про настання форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили), яким засвідчено настання форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили) зокрема : акти тероризму, збройний конфлікт, військові дії на території Донецької області з 14 квітня 2014 року для Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд» у Донбаському регіоні» ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", які відповідно підтверджують обов'язок платника податків сплати військового збору, які унеможливили його виконання в зазначений термін період дії форс-мажорних обставин /а.с.125-126/.

Відповідно до ст.10 Закону України № 1669-VІІ єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України .

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на позивача розповсюджується дія Закону України № 1669-VІІ.

Отже, діючим законодавством на дату спірних правовідносин існує дві норми права для звільнення платника податків від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань у випадку настання обставин непереборної сили: загальна норма - Податковий кодекс України та спеціальна норма - Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, в матеріалах справи є заява від 27.10.2014 р., адресована начальнику ГУ УМВС в Донецькій області щодо захоплення представниками ДНР офісного приміщення позивача, ГУ УМВС від 09.02.2015 р. за № 4/716 на звернення , щодо початку кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення . передбаченого ст.. 187 КК України (ар.с.116-118)

Також, в період з 26.08.2014 року по орієнтировно 15.11.2014 року підприємство знаходилось в вимушеному простої, що підтверджується наявними в матеріалах справи наказами за підписом керівника ( ар.с.119-124)

Стосовно прийнятої вимоги від 09.02.2016 року № 256-23 , суд зазначає наступне

Пунктом 1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Отже, податкова вимога не визначає розмір грошового зобов'язання, а лише інформує платника податків про наявність податкового боргу, який обчислений самостійно (декларування), у відповідності до вимог законодавства (перехід на різні системи оподаткування), або податковим органом (прийняття податкового повідомлення-рішення). Таким чином, з надісланням податкової вимоги не виникають нові обов'язки для платника податків, оскільки вони виникли ще до її одержання.

Отже, податкова вимога від 09.02.2016 року за № 256-23 про нарахування пені також підлягає скасуванню, враховуючи, що в неї зобов'язання за податком військовий збір в сумі 960,77 грн. визначені на підставі акту перевірки від 31 грудня 2015 року №168/05-15-22-02-34190827.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, податкова вимога прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" " судові витрати у розмірі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2016 №0000041701/126/10/05-15-17-01, №0000031701/126/10/05-15-17-01, податкової вимоги від 09 лютого 2016 року №256-23 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 січня 2016 №0000041701/126/10/05-15-17-01, яким Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" визначено податкове зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати за кодом 11010100 за штрафними санкціями у сумі 510,00грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 січня 2016 №0000031701/126/10/05-15-17-01, яким Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" визначено податкове зобов'язання з військового збору за кодом 11010100 за штрафними санкціями у сумі 56 902,84грн.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 09 лютого 2016 року №256-23, якою Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" визначено податковий борг з пені по військовому збору у сумі 960,77грн.

Стягнути на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 квітня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 квітня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.