Рішення № 57454629, 19.04.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 675/782/15-ц

Провадження № 22-ц/792/664/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Карпусь С.А.

суддів: Федорової Н.О., Кізюн О.Ю.

секретаря Бондаря О.В.

з участю: представника Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів ОСОБА_1, адвоката Кедруна Л.С., представника Хмельницької обласної ради Присяжного В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_4 до Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вона вказувала, що з 14 жовтня 2009 року працювала на посаді бухгалтера в Плужнянській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті I-II ступенів та наказом №94 від 18 квітня 2015 року звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з скороченням чисельності працівників. Вважає таке звільнення незаконним, оскільки з наказом про скорочення посади бухгалтера за два місяці до звільнення не була ознайомлена, натомість 18 лютого 2015 року була ознайомлена з попередженням №104 від 18.02.2015 року, підписаним директором Плужнянської СЗОШ, про приведення штату Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів до існуючих норм. Питання її звільнення не було предметом розгляду первинної профспілкової організації школи-інтернат і на розгляд такого питання вона не запрошувалась, хоча є членом профспілкової організації. В порушення порядку вивільнення працівників, питання скорочення чисельності працівників було винесене директором школи-інтернат на розгляд загальних зборів трудового колективу школи, а питання скорочення конкретної особи було проведено шляхом таємного голосування відповідно до протоколу №4 від 27 березня 2015 року. В порушення вимог ст. 49 КЗпП України у день звільнення їй

_______________

Головуючий у першій інстанції - Янішевська О.С. Провадження № 22-ц/792/664/16

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 53.54

було відмовлено у видачі довідки про роботу та заробітну плату. Також в день звільнення їй не було виплачено заробітну плату, розрахункові кошти та вихідну допомогу. З 18 квітня 2015 року вона не працює. Внаслідок незаконного звільнення та відсутності коштів на прожиття вона перенесла моральні страждання, була змушена взяти кошти в кредит для оплати навчання у вищому навчальному закладі. Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, позивач просила поновити її на раніше займаній посаді бухгалтера з 18 квітня 2015 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2015 року по день вирішення спору, 1000 грн. витрат на правову допомогу та відшкодувати з відповідача на її користь 50 тис. грн. моральної шкоди. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 серпня 2015 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Хмельницьку обласну раду та Департамент освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Постановлено поновити ОСОБА_4 на посаді бухгалтера Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів з 18 квітня 2015 року.

Стягнуто з Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 квітня 2015 року по 12 лютого 2016 року в сумі 16858 грн. 02 коп., з яких необхідно провести утримання податків та обов'язкових платежів.

Стягнуто з Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів на користь ОСОБА_4 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів на користь ОСОБА_4 1000 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Вирішено питання про судові витрати. В решті позову відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного висконання.

В апеляційній скарзі Плужнянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат I-II ступенів вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначається, що звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера відбулося з дотриманням норм діючого трудового законодавства, зокрема положень ст.ст. 40,42,43 КЗпП України. Під час звільнення позивача враховувалась думка трудового колективу та профспілкового комітету і її трудові права жодним чином не були порушені. На виконання вимог директора Департаменту Хмельницької ОДА від 30.01.2015 року №230-41/15 щодо скорочення чисельності працівників до 06 лютого 2015 року дирекція школи-інтернат довела до відома працівників установи відомості щодо скорочення чисельності працівників на 3%, в тому числі було повідомлено письмово ОСОБА_4 про зміну штатного розпису. Штатним розписом Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації на 2015 рік штатна кількість бухгалтерів приведена до існуючої норми, тому за ініціативи директора питання скорочення посади бухгалтера мало розглядатися на загальних зборах трудового колективу за два місяці від вручення попередження.

З наказом №22 від 17.02.2015 року про скорочення з 18.04.2015 року однієї посади бухгалтера, позивач була ознайомлена у встановленому законом порядку, тому висновок суду щодо її неповідомлення про наступне вивільнення є незаконним.

Штатним розписом школи-інтернат на 01.10.2014 року було передбачено три посади бухгалтерів, а штатним розписом станом на 19.04.2015 року передбачено дві посади бухгалтерів.

Під час розгляду справи профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_4 з займаної посади, надавши перевагу залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, проте судом не досліджувались дані обставини.

На час вивільнення позивача вільних вакансій не було.

Суд не врахував думки трудового колективу та думки профспілкового комітету школи, невідповідність професійних якостей позивача займаній посаді.

Обраховуючи середній заробіток, суд не врахував надану підприємством довідку про доходи ОСОБА_4 за січень-квітень 2015 року.

Під час розгляду справи інтереси позивача в судовому засіданні представляв Кедрун Л.С., який під час судового процесу користувався лише процесуальними правами представника позивача. Суд не допускав останнього до участі в справі в якості адвоката згідно договору про надання правової допомоги, тому витрати на правову допомогу стягнуті з навчального закладу неправомірно.

Задовольняючи частково вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди, суд не звернув уваги на відсутність у ОСОБА_4 обставин організації свого життя та сім'ї.

В засіданні апеляційного суду директор санаторної школи-інтернат підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Представник Хмельницької обласної ради підтримав апеляційну скаргу.

Адвокат Кедрун Л.С. заперечував апеляційну скаргу.

ОСОБА_4 та представник Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в порядку ч.5 ст. 76 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права.

Згідно з вимогами ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_4 з займаної посади було проведено відповідачем з порушенням встановленого законом порядку. Керівництво Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів не попередило ОСОБА_4 про наступне вивільнення за 2 місяці, іншої вакантної посади їй не запропонувало, попередня згода трудового колективу школи на звільнення її з роботи не має юридичного значення, попередньої згоди профспілкового комітету на її звільнення не було отримано, а також не було враховано переважне право працівника на залишення на роботі.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

На підставі ч.ч.1,9 ст 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Згідно статуту, затвердженого головою Хмельницької обласної ради від 13.04.2006 року, Плужнянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат I-II ступеню заснована і діє на базі майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Хмельницької області, управління яким здійснює Хмельницька обласна рада. Школа є юридичною особою, фінансування санаторної школи-інтернату, її матеріально-технічне забезпечення здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету та коштів, отриманих від надання платних послуг.

Встановлено, що ОСОБА_4 працювала бухгалтером в в Плужнянській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті I-II ступенів з 14 жовтня 2009 року по 13 жовтня 2014 року. Рішенням Ізяславського районного суду від 29 грудня 2014 року була поновлена на раніше займаній посаді, а наказом по школі поновлена на посаді бухгалтера з 04 лютого 2015 року.

Наказом директора санаторної школи-інтернат від 17.04.2015 року № 94 ОСОБА_4 звільнено з займаної посади бухгалтера згідно п.1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності працівників) з 18.04.2015 року.

На виконання протоколу селекторної наради Кабінету міністрів України №913/0/1-15 від 14 січня 2015 року з питань підготовки і прийняття місцевих бюджетів та додаткових джерел їх доходів у зв'язку з проведенням податкової реформи, яким голів обласних держадміністрацій було зобов'язано вжити заходів до забезпечення скорочення на три відсотки чисельності працівників бюджетних установ та листа директора Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації від 30 січня 2015 року №230-41/2015 року в Плужнянській загальноосвітній санаторній школі-інтернат I-II ступенів, за погодженням з Хмельницькою обласною радою, в лютому 2015 року були проведені заходи щодо скорочення чисельності працівників на 3%.

Штатний розпис школи-інтернату було приведено у відповідність з положеннями постанови Ради Міністрів УРСР від 23 серпня 1979 року №421 «Про типові штати загальноосвітніх шкіл інтернатів» та скорочено одну штатну посаду бухгалтера, 0,5 посади кастелянки та 0,5 посади лаборанта, і в такий спосіб роботодавцем загальна чисельність працівників мала скоротитися на три відсотки.

Згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 23 серпня 1979 року №421 «Про типові штати загальноосвітніх шкіл інтернатів» (яка є чинною на даний час) пунктом 17 передбачено, якщо бухгалтерський облік не централізовано, то в штати шкіл інтернатів вводиться посада старшого бухгалтера на правах головного і рахівника.

Штатним розписом на 01.10.2014 року, в школі було передбачено три посади бухгалтерів (а.с.102-103 Т.1), одну посаду кастелянки та одну посаду лаборанта, а штатним розписом, погодженим заступником голови

Хмельницької обласної ради 14.04.2015 року та затвердженим директором Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, було передбачено із числа бухгалтерських працівників - посаду головного бухгалтера та бухгалтера, тобто дві посади та по 0,5 посади кастелянки та лаборанта (а.с. 84-85 Т.1). Внесення змін до штатного розпису було проведено в порядку встановленому статутом санаторної школи-інтернату за погодженням з органом управління майном школи, яке здійснює Хмельницька обласна рада.

17 лютого 2015 року директором санаторної школи-інтернату було видано наказ №22 про скорочення посади працівників бухгалтерського обліку, яким було передбачено скоротити з 18 квітня 2015 року одну посаду працівників бухгалтерського обліку, дане питання винести на загальні збори трудового колективу та 18 лютого 2015 року попередити працівників бухгалтерського обліку ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_4 про наступне вивільнення.

18 лютого 2015 року усім трьом бухгалтерським працівникам було вручено попередження про наступне вивільнення, в тому числі ОСОБА_4 за №104, з яким вона ознайомлена персонально 18 лютого 2015 року (а.с. 6 Т.1).

Посилання суду першої інстанції, що таке попередження не є попередженням про наступне вивільнення, є помилковим.

Чинним законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівника, проте таке попередження, яке вручено ОСОБА_4 18 лютого 2015 року підтверджує, що її було повідомлено за два місяці про скорочення однієї посади бухгалтера.

Керівництво школи не запропонувало ОСОБА_4 іншу вакантну посаду у зв'язку з її відсутністю, що підтверджується штатними розписами на день вручення попередження та на день звільнення працівника, останньою не зазначено наявність вільних посад в школі-інтренаті.

Профспілковий комітет школи дав згоду на звільнення ОСОБА_4 з займаної посади в зв'язку із скороченням однієї посади працівника бухгалтерії, що підтверджується витягом з протоколу №20 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації шкоди від 02 грудня 2015 року (а.с. 8-13 Т.2).

Згідно ст 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва та іншим категоріям працівників.

Встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 працювали бухгалтерами в школі-інтернаті, мають однакову кваліфікацію бухгалтера, на час звільнення ОСОБА_4 здобула кваліфікацію бакалавра з економіки підприємств. Під час роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мали дисциплінарних стягнень та зауважень щодо виконання посадових обов'язків, в той час, як ОСОБА_4 допускалися порушення при нарахуванні заробітної плати працівникам школи-інтернату, порушення нормативно-правових актів з питань соціального страхування, невиконання нею обов'язку по складанню квартального звіту в жовтні 2014 року, що підтверджується актом ревізії фінансово-господарської діяльності в школі-інтернат, проведеної Шепетівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією від 26 червня 2012 року №3-35/25, актом №24 правильності використання та своєчасності повернення страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 березня 2014 року, постановою №16 від 13 травня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності бухгалтера ОСОБА_4 та витягами з протоколів засідання профспілкового комітету школи від 09 жовтня 2014 року №35, від 12 червня 2015 року та 20 червня 2015 року.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що за таких професійних якостей ОСОБА_4 не мала переваг залишення на посаді бухгалтера. ЇЇ твердження про наявність у неї тривалого безперервного стажу та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, навчання на заочній формі не мають правового значення для вирішення спору, оскільки в першу чергу з'ясовуються кваліфікація та продуктивність праці.

Пунктом 5.2. Статуту Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів передбачено, що вищим органом громадського самоврядування санаторної школи-інтернату є загальні збори трудового колективу, право на скликання яких має також директор школи інтернату. Відповідно до наданих їм п. 5.4. повноважень загальні збори розглядають питання навчально-виховної, методичної і фінансово-господарської діяльності санаторної школи-інтернату; затверджують основні напрями навчально-виховного процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності санаторної школи-інтернату.

Згідно змісту попередження, питання вивільнення бухгалтерських працівників було винесено на загальні збори трудового колективу фактично на виконання вимог ст. 42 КЗпП України, на що вказав директор школи-інтернату в судовому засіданні. Рішенням загальних зборів трудового колективу школи від 27 березня 2015 року за підсумками таємного голосування скороченню підлягала посада бухгалтера ОСОБА_4, за звільнення якої проголосували 72 члена із 78 присутніх членів трудового колективу, що підтверджується протоколом №4 загальних зборів трудового колективу школи-інтернату від 27 березня 2015 року (а.с. 221-225 Т.1).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_4 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України проведено з дотриманням закону, вона була попереджена про звільнення, немала переваг на залишення на роботі, за відсутністю вакантних посад інша робота їй не пропонувалась, згода профспілкового комітету на звільнення була надана.

Наведеним дослідженим доказам суд першої інстанції дав невірну оцінку і безпідставно вважав доведеним порушення роботодавцем норм трудового законодавства при звільненні працівника по п.1 ст. 40 КЗпП України, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 42 КЗпП України, тому його рішення підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів задовольнити.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-II ступенів про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ С.А. Карпусь

Суддя /підпис/ Н.О.Федорова

Суддя /підпис/ О.Ю.Кізюн

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь