Ухвала суду № 57452617, 27.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2763/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2015 року за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення у звязку із нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_2) до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_2) про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2003 року ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_2І.) звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_2І.) про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, судом визначено порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні №6-А по вул. Костанді в м. Одесі шляхом виділення ОСОБА_4 у користування 454 кв.м. земельної ділянки, яка прилягає до його частини будинку, межі якої визначені таким чином: - поворот ліворуч по похилій лінії по існуючому паркану та по лінії продовження загальною довжиною 7 м.; - поворот праворуч довжиною 29 м. до перетинання з правою бічною межею ділянки на відстані 14,20 м. від фасадної межі ділянки, а останню земельну ділянку площею 843 кв.м. наділити у користування ОСОБА_3.

Судом стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1626,40 грн..

У зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 06.03.2006 року змінено шляхом зазначення в резолютивній частині рішення: поворот праворуч довжиною 29 м. до перетинання з правою бічною межею ділянки на відстані 13,30 м. від фасадної межі ділянки.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, заявник ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою у якій просить суд скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, та задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, посилаючись на те, що судове рішення, що переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами мотивовано висновками судово-будівельної експертизи №510/511 від 24.05.2004 року, якою встановлено, що на момент придбання 720 частин домоволодіння 6-А по вул. Костанді у м. Одесі у 1969 році фактична частка не відповідала зазначеній частці, що було повязано з помилкою у розрахунку вартості даного домоволодіння, у звязку з чим частка позивача була зменшена на 1/50. Також висновком судово-будівельної експертизи встановлено невідповідність частки 7/20 частин, належних ОСОБА_4, що пропорційно не відповідає площі земельної ділянки на 41 кв.м., що підтверджує самозахоплення відповідачами земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_4

В той же час, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2015 року звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_5, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у звязку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Як вбачається з зазначеного судового рішення до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Форманюка В.В. про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160010000013, ОСОБА_5, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 358 КК України. З клопотання прокурора вбачається, що в жовтні 2002 року ОСОБА_5, працюючи спеціалістом 1-ї категорії в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості (ОМБТІ та РОН), на прохання ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_4, який звернувся до ОМБТІ та РОН з метою виготовлення йому технічного паспорту на домоволодіння розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, буд. № 6-А, виготовила підроблені документи на зазначене домоволодіння, а саме: технічний паспорт на домоволодіння розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, буд. № 6-А від 17.10.2002 року, в якому внесено роздільну лінію по земельній ділянці із значним зміщенням вліво, тобто збільшено розмір земельної ділянки ОСОБА_4, що підтверджується висновком технічної експертизи документів № 671 від 29.06.2010 року та поставила підроблений підпис від імені ОСОБА_6, як виконавця технічного паспорту від 17.10.2002 року по домоволодінню розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, буд. № 6-А. Таким чином, своїми навмисними діями ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.358 КК Українипідроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою. В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вказуючи що є обґрунтовані підстави передбаченіст.49 КК Українидля звільнення підозрюваної ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності. Захисник ОСОБА_7 підтримала думку прокурора. Підозрювана ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1ст.358 КК Українивизнала у повному обсязі та пояснила суду що, дійсно в жовтні 2002 року виготовила підроблені документи технічний паспорт на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, буд. № 6-А від 17.10.2002 року. У скоєному щиро розкаялася, запевнила суд, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень та просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності. Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, та звільнив від кримінальної відповідальності ОСОБА_5, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у звязку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Заявник ОСОБА_3 вважає, що зазначеним судовим рішенням встановлені обставини підробки технічної документації останньої технічної інвентаризації від 17.10.2002 року, та ці обставини є тою нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року.

Позивач ОСОБА_4 13.07.2010 року помер. Його правонаступником є його дружинаОСОБА_2.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено, скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, та ухвалено нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_2 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні №6-А по вул. Костанді в м. Одесі по вже сформованому порядку користування, який склався між першими власниками домоволодіння та землекористувачами земельної ділянки, - ОСОБА_8, та ОСОБА_9, та узгоджений ними на підставі нотаріально-посвідченої заяви ОСОБА_8 до Третьої одеської державної нотаріальної контори від 09.06.1975 року, згідно технічної документації Одеського міського бюро технічної інвентаризації від 18.03.1975 року №424.

Виділено у користування ОСОБА_3 884 кв.м. земельної ділянки прилягаючої до її частини будинку, межі ділянки визначивши таким чином: - поворот ліворуч по похилій лінії по існуючому паркану довжиною 2,63 м.; - поворот праворуч по похилій лінії довжиною 5 м.; - поворот праворуч довжиною 27,0 м. до перетинання з правою бічною межею ділянки на відстані 11,95 м. від фасадної лінії.

Іншу частину земельної ділянки площею 413 кв.м. виділено у користування ОСОБА_2

В задоволенні іншої частини позовних вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2015 року та залишити в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2005 року.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.365 ЦПК України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2005 року суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено.

Судом визначений порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні № 6-А по вул. Костанді в м. Одесі шляхом виділення ОСОБА_4 у користування 454 кв.м. земельної ділянки, яка прилягає до його частини будинку, межі якої визначені таким чином: поворот ліворуч по похилій лінії по існуючому паркану та по лінії продовження загальною довжиною 7 м.; поворот праворуч довжиною 29 м. до перетинання з правою бічною межею ділянки на відстані 14,20 м. від фасадної межі ділянки, а останню земельну ділянку площею 843 кв.м. наділити у користування ОСОБА_3.;

Судом стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1626,40 грн..

У зустрічному позові ОСОБА_3 судом відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.03.2006 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом зазначення в резолютивній частині рішення: поворот праворуч довжиною 29 м. до перетинання з правою бічною межею ділянки на відстані 13,30 м. від фасадної межі ділянки.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, заявник ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою у якій просила суд скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, та задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_3

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою, так як такий порядок не був визначений, що привело до того, що він користується земельною ділянкою, яка не відповідає його частці у домоволодінні, що істотно порушує його права та інтереси.

Даний факт було встановлено у висновку експерта, який зазначив, що частка 7\20, яка належить ОСОБА_4 пропорційно не відповідає площі земельної ділянки на 41 кв.м., що підтверджує самозахоплення відповідачами земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_4

Суд першої інстанції посилався у рішенні на технічний НОМЕР_1 року і зазначав, що паркан, що знаходиться на ділянці при домоволодінні існував і тоді, коли домоволодіння належало єдиному власнику ОСОБА_10 І у подальшому, як вбачається з технічних паспортів за 1974,1976,1977 роки, а також наступні роки, місце розташування паркану не змінювалось. Однак, угоди між сторонами про порядок користування та розміри земельних ділянок не існувало. Про існування паркану ще при первісному власникові свідчить також і те, що уздовж паркану висаджені зелені насадження та згідно акта фіто-санітарного обстеження, дерева такі як черешня, груша, вік яких 20-40 років, а також виноград висаджені задовго до придбання ОСОБА_3 домоволодіння.

Отже, про технічний паспорт станом на 17.10.2002 р. як на доказ ,в тексті даного рішення нічого не зазначено. Таке посилання є і в ухвалі апеляційного суду від 23.05.2007 року.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини,що не були та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою,на час розгляду справи.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.З постанови від 30.03.2013 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснив,що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1,2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України , є те що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказані ОСОБА_3 обставини , а саме, що є ухвала Київського райсуду м.Одеси від 1.10.2015року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності , де ОСОБА_5 зізналась, що виготовила підробні документи - технічний паспорт на домоволодіння та поставила підробний підпис від імені ОСОБА_6 не є нововиявленими обставинами.

Підставами для такого перегляду є: істотні для страви обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається і і заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; і т. д.

При цьому наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 ЦПК, с вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже , відсутній вирок суду відносно ОСОБА_5

Крім того, ухвалою суду встановлено, що технічний паспорт є фальшивим документом, що не потягло за собою незаконного та необгрунтованого рішення.

Доводи ОСОБА_3В про те, що технічний НОМЕР_2 року є «підробленим документом» вже в судах різних інстанцій розглядалися неодноразово, в тому числі ОСОБА_3 звинувачувала і ОСОБА_4 в підроблені документу.

Згідно до п.8 Постанови Пленуму ВСС України від 30.03.2012р. №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»,зазначено, що у випадках коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчено постановленням вироку на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову органів дізнання та досудового слідства, а також постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у ст .7-1 КПК України, прийнятих за результатами проведеного в порядку кримінального судочинства розслідування за умови визнання істотною для справи обставиною відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України.

В даному випадку, ця обставина ніяким чином не вплинула на висновки суду при ухваленні судового рішення ,це вбачається із тексту рішення суду першої інстанції та у подальшому відображено судом другої інстанції.

Заявник посилається на те, що коли є вирок суду, це с незаперечним доказом фальшивості наданих до суду документів,які спростовували факт узгодженого порядку користування земельною ділянкою між співвласниками.

Однак, матеріалами справи, висновком проведеної експертизи, технічними паспортами за різні роки підтверджується, що узгодженого порядку не існувало, тому рішенням суду був визначений порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток щодо права власності на домоволодіння.

Не відповідає дійсності також і ствердження ОСОБА_3 стосовно того, що саме зараз встановлено вироком суду, що на основі фальшивого технічного паспорту від 17.10.2002 року була проведена експертиза. Ці ствердження суперечать даним викладеним в тексті експертизи, де зазначено, що вихідними даними є матеріали цивільної справи та інвентаризаційна справа . Технічний НОМЕР_2 року лише був зазначений експертом як остання інвентаризація.

Так. з інвентаризаційної справи експертом було зазначено, що за даними останньої технічної інвентаризації від 17.10.2002 року земельна ділянка в плані за площею складає 1328 кв.м. І далі зазначено, що фактична площа земельної ділянки складає 1297 кв.м. і у подальшому експертом зроблені всі розрахунки з фактично встановленого ним розміру земельної ділянки. Тобто, відсутні будь-яке посилання експерта на технічний НОМЕР_2 року та не зроблені ніякі висновки з цього приводу. Отже, як на висновки експерта так і на рішення суду ніяким чином не вплинула розподільча лінія в технічному паспорті за 2002 рік.

Досліджуючи акт комісії від 17.01.2009 року та висновок про технічну можливість збереження реконструкції частини одноповерхової будівлі від 2008 року, долучені до справи за клопотанням заявника в процесі апеляційного розгляду, колегія суддів не вважає їх доказами нововиявлених обставин та не досліджує їх, оскільки вони повинні досліджуватися судом першої інстанції.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд помилково, без достатніх законних підстав дійшов висновку, що фальшивість документів встановлених ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2015 року є підставою для скасування рішення суду від 24 травня 2004 року.

Завідомо неправильний висновок експерта, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, як підстави для перегляду за нововиявленими обставинами мають бути підтверджені вироком суду, що набрав законної сили. Проте пленум ВССУ від 30 березня 2012 року № 4 у пункті 8 розяснив, що особа, яка вчинила злочин, провадження по якому може бути закінчено у звязку з закінченням строків давності, суд може врахувати постанову про закриття справи та встановлені у зазначеній постанові умови істотними для справи відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду постановлено з порушенням зазначених норм права тому підлягає скасуванню.

Заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2005 року у звязку із нововиявленими обставинами підлягає поверненню до суду першої інстанції для перегляду відповідно до ст. 363 ч. 1 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У ХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2015 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2005 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

ОСОБА_11