Ухвала суду № 57451152, 20.04.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

20.04.16

Справа №2/489/39/16

УХВАЛА

20 квітня 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Іваніцькій А.О., розглянувши у відкритому судому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Одеська залізниця» (далі - ДП «Одеська залізниця»), за участю третьої особи без самостійних вимог - приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» (далі - ПАТ «УСД») про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «УСК» з вимогами про відшкодування шкоди.

Ухвалою суду від 13 січня 2015 р. до участі в справі в якості співвідповідача залучене ДП «Одеська залізниця» (а.с.52).

Ухвалами суду від 24 березня 2015 р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ДП «Одеська залізниця» розєднані і виділені в самостійне провадження і того ж дня позовні вимоги до ПАТ «УСД» залишені без розгляду (а.с.1, 64).

У квітні 2015 р. ОСОБА_1 письмовою заявою змінила підставу позову та уточнила позовні вимоги.

В обґрунтування цих остаточних вимог зазначила, що 09 липня 2012 р. внаслідок нещасного випадку отримала травму перелам правої руки зі змішенням уламків при падінні при спуску з верхньої полиці купе перебуваючи в якості пасажиру на поїзді «Миколаїв - Київ», перенесла тривале медикаментозне лікування і 11 липня 2012 р. та 23 жовтня 2013 р. хірургічні операції по вживлянню металевого фіксатора і видаленню його.

Строк її непрацездатності згідно довідки з лікарні складає період з 09 липня 2012 р. по 16 травня 2014 р., а втрата загальної працездатності у відповідності до висновку додаткової судово - медичної експертизи №435/330-14 г. становить 30% (а.с.16,17).

Просила стягнути на свою користь з відповідача: 1) на підставі ч. 2 ст. 1195 ЦК України 27161,40 грн. суми мінімальної заробітної плати за період з 09 липня 2012 р. по 16 травня 2014 р. ; 2) відшкодування втраченого заробітку в сумі 4078,30 грн. внаслідок зменшення працездатності на 30% за період з 17 травня 2014 р. по 21 квітня 2015 р.; 3) по 365,40 грн., які є еквівалентом 30% втрати нею працездатності починаючи з 22 квітня 2015 р. і довічно; 4) відшкодування додаткових витрат на придбання ліків 18477,14 грн.; 5) придбання рекомендованого їй санаторно курортного лікування 15900 грн. та придбання квитків для проїзду на лікування на 2 осіб (неї та супроводжуючого) в сумі 1473 грн., 6) 6211,80 грн. одноразової виплати у звязку зі стійкою втратою професійної працездатності.

В судовому засіданні позивачка на пропозицію суду просила призначити комісійну судово медичну експертизу для зясування наявності причинно - наслідкового звязку травми отриманої 09 липня 2012 р. із втратою загальної працездатності, тривалості втрати загальної працездатності, тимчасового або постійного (довічного) характеру втрати працездатності.

Представник відповідача в судове засідання в черговий раз не зявився, надав заяву про відкладання розгляду у звязку із відрядженням.

Третя особа ПАТ «УСД» свого представника та відзиву в судове засідання не направила.

Суд при вирішенні клопотання не вважає за потрібну участь представника відповідача. Відповідачем є юридична особа, тож не можливість явки до суду одного й того самого представника та за відсутності даних про відсутність на підприємстві інших юристів у відповідному підрозділі, не може слугувати поважною причиною не явки до суду.

Крім того, за приписом ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров'я.

Таким чином клопотання позивачки слід задовольнити і призначити в справі у відповідності до вимог п. 2.4.3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженою наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. №6 комісійну судово-медичну експертизу за поставленими позивачкою питаннями, проведення якої доручити експертам Миколаївського обласного бюро судово медичної експертизи.

Суд звертає увагу експертів, що предметом експертного дослідження є саме травма отримана ОСОБА_1 09 липня 2012 р. та її наслідки, а не інші наявні у ОСОБА_1 захворювання, які також можуть впливати на ступінь втрати загальної працездатності (у травні 2015 р. ОСОБА_1 визнана інвалідом 3 групи загального захворювання за інвалідизуючою ознакою патологія дихальної системи).

Керуючись ст. 143-145 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивачки задовольнити.

Призначити в справі комісійну судово-медичну експертизу проведення якої доручити експертам Миколаївського обласного бюро судово медичної експертизи, яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертів поставити такі запитання:

1.Чи мала наслідком травма отримана ОСОБА_1 08 липня 2012 р. в поїзді, що перебував у русі, втрату загальною працездатності?

1.1.Якщо так, то який процент втрати загальної працездатності ОСОБА_1 має місце з дня отримання нею травми і на день проведення експертного дослідження?

1.2.Чи є втрата ОСОБА_1 загальної працездатності стійкою або довічною?

Експертам для проведення експертизи направити матеріали цивільної справи №2/489/39/16 і ОСОБА_1

Зобовязати ОСОБА_1 оплатити проведення експертизи.

Провадження у справі зупинити до отримання до отримання висновку

Ухвала в частині зупинення провадження в справі може бути оскаржена протягом 5 днів до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя д.г. губницький