Постанова № 57447607, 27.04.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/240/16-а

Провадження № 2-а/242/19/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Нарижній О.Г., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 26.01.2016 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про скасування рішення та зобовязання здійснити призначення пенсії, в якому зазначила, що 04.09.2015 року вона звернулася до УПФУ в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням від 02.11.2015 року УПФУ в м. Селидове Донецької області їй було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що вона не має необхідного пільгового стажу в підземних умовах. Зокрема це обумовлено тим, що до пільгового стажу за Списком № 1 не було зараховано періоди роботи на ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління з 29.10.1986 року по 05.11.1990 року, так як в довідці зазначено, що даний період роботи відноситься до умов Списку № 1 розділу XXIV «Атомна енергетика та промисловість», який затверджено постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10, натомість в Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, який був чинним на період її роботи зазначений розділ відсутній. Вважає такі дії відповідача незаконними, просить суд визнати незаконним та скасувати рішення УПФУ в м. Селидове Донецької області про відмову в призначені пенсії від 02.11.2015 року, зобовязати відповідача зарахувати до стажу роботи за Списком № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та за Списком № 1, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10, що дає прав право на пільгову пенсію із зниженням пенсійного вік період роботи на ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління з 29.10.1986 року по 05.11.1990 року та зобовязати призначити пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку.

Позивач ОСОБА_2 та її представник за довіреністю ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання провести розгляд справи без їх участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Надали уточнення позовних вимог, а саме: в прохальній частині позовної заяви зазначили назву підприємства ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління на якому працював позивач, посилання на ст. «а» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та дату з якої необхідно призначити пенсію 04.09.2015 року.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та надав суду заперечення в якому вказав, що ОСОБА_2 04.09.2015 року звернулася до УПФУ в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії згідно п. «а» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 02.11.2015 року УПФУ в м. Селидове Донецької області їй було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що вона не має необхідного пільгового стажу в підземних умовах. Зокрема це обумовлено тим, що до пільгового стажу за Списком № 1 не було зараховано періоди роботи на ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління з 29.10.1986 року по 05.11.1990 року, так як в довідці зазначено, що даний період роботи відноситься до умов Списку № 1 розділу XXIV «Атомна енергетика та промисловість», який затверджено постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10, натомість в Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, який був чинним на період роботи позивача зазначений розділ відсутній. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обовязком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідноч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

04.09.2015 року ОСОБА_2 надала до УПФУ в м. Селидове документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, згідно п. «а» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням № б/н від 02.11.2015 року УПФУ в м. Селидове Донецької області ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що у неї не має необхідного пільгового стажу в підземних умовах. До пільгового стажу за Списком № 1 не було зараховано періоди роботи позивача на ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління з 29.10.1986 року по 05.11.1990 року, так як в довідці зазначено, що даний період роботи відноситься до умов Списку № 1 розділу XXIV «Атомна енергетика та промисловість», який затверджено постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10, натомість в Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, який був чинним на період роботи ОСОБА_2 зазначений розділ відсутній.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Як вбачається з копії трудової книжки серія БТ-І № 3416029 ОСОБА_2 з 29.10.1986 року по 05.11.1990 року працювала на ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління, зокрема на таких посадах: з 29.10.1986 року по 16.01.1987 року учень лаборанта-хіміка до фізико-хімічної лабораторії; з 17.01.1987 року по 21.04.1987 року учень дробильника сировини; з 22.04.1987 року по 31.03.1988 року дробильник сировини по 4 розряду; з 01.04.1988 року по 22.10.1989 року у звязку із переходом на нові умови оплати праці і введенням нового ТКС переведена дробильником по 4 розряду; з 23.10.1989 року по 19.08.1990 року дозиметрист 5 розряду; з 20.08.1990 року по 05.11.1990 року дозиметрист 5 розряду Центральної лабораторії контролю умов праці і охорони навколишнього середовища.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, учасницями якої є Україна та Республіка Узбекистан, Для встановлення права на пенсію , в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років , громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж , придбаний на території будь-якого з цих держав , а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цим Угоди .

Статтею 11 Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи , видані в належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав , що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації .

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Згідно довідки, що уточнює особливий характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії № 18-15/901 від 28.03.2013 року, виданої Державним підприємством Навоійський ордена «Дустлик» горно-металургійний комбінат центрального управління Республіка Узбекистан, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно працювала повний робочий день при повній робочій неділі на Навоійському горно-металургійному комбінаті імені 50-річчя СРСР. Східне рудоуправління вело видобуток уранової руди у спосіб підземної розробки (підземні рудники, шахти) і у спосіб підземного вилуговування. 01.04.1990 року Східне рудоуправління реорганізовано в рудник підземних робіт «Схід» Центрального рудоуправління. Період роботи ОСОБА_2 з 22.04.1987 року по 22.10.1989 року відноситься до умов Списку № 1 розділ XXIV «Атомна енергетика та промисловість», підрозділ «Гірничі роботи» пункт 1 «Робота на шахтній поверхні», шифр 12401010-17531, який затверджено постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10, період роботи з 23.10.1989 року по 05.11.1990 року відноситься до умов праці Списку № 1 розділ XXIV «Атомна енергетика та промисловість», підрозділ «Роботи в лабораторіях підприємств і в виробництвах, перелічених в підрозділах 1-3 і 5-14 даного розділу, шифр 12415000-17541, Списку № 1 розділ XXIV «Атомна енергетика та промисловість», затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10. З 17.02.1980 року по 23.12.1980 року та з 05.07.1985 року по 17.07.1988 року знаходилася у відпустці по догляду за дітьми, відповідно до записів в особових картках форми Т-2 за 1979р.-1984р., 1986р.-1990р. В адміністративних, з причин простою підприємства, учнівських, без збереження заробітної плати за власною заявою відпустках не знаходилася, на інші роботи не відволікалась, на курсах підвищення кваліфікації навчалась без відриву від основного виробництва.

П. 1 розділ 2 XIII «Радіотехнічне виробництво» Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (чинний на момент навчання позивача) відносив до стажу пільгової роботи, зокрема роботи, пов'язані з радіоактивними речовинами:а) робітники, зайняті повний робочий день на роботах з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань;б) інженерно технічні працівники: майстри і старші майстри, технологи, лаборанти і механіки, зайняті повний робочий день на роботах з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань.

Статтею 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначено загальні поняття, зокрема: вихідний матеріал уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані; уран, збіднений на ізотопи 235; торій; будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концентрації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки; джерело іонізуючого випромінювання фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання; радіоактивні матеріали джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи.

Як вже зазначалося вище, підприємство на якому працював позивач вело видобуток уранової руди у спосіб підземної розробки (підземні рудники, шахти) і у спосіб підземного вилуговування. ОСОБА_2, як вбачається з уточнюючої довідки, постійно працювала повний робочий день при повній робочій неділі на Навоійському горно-металургійному комбінаті імені 50-річчя СРСР.

Слід також зазначити, що Міністерство соціального захисту населення України та Міністерство праці України в п. 6 свого розяснення від 10.05.1994 року № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» зазначили, що якщо в Списках N 1 і 2 зазначені виробництва без переліку професій і посад, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади, яку вони займають. Наприклад, до розділу X Списку N 1 включені робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництві технічного вуглецю. Отже, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники, зайняті у цьому виробництві, незалежно від назви професії і посади, яку вони займають.

В звязку з чим, суд приходить до висновку, що не зарахування УПФУ в м. Селидове Донецької області періоду роботи ОСОБА_2 Державному підприємстві Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління до пільгового стажу за п. 1 розділ 2 XIII «Радіотехнічне виробництво» Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 є неправомірним.

Натомість вирішуючи позовні вимоги в їх обсязі, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, згідно із підпунктом «з» пункту 109 «Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 (чинний на момент навчання позивача), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також, зокрема, навчання в системі професійно-технічної освіти. При цьому, вказаний в підпункті прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

На підставі вищезазначеної норми, суд вважає, що період перебування позивача в Державному підприємстві Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління з 29.10.1986 року по 16.01.1987 року у якості учня лаборанта-хіміка до фізико-хімічної лабораторії не може бути включено до пільгового стажу, оскільки в подальшому вона була переведена учнем дробильника сировини, тобто попереднє навчання не передувало основній роботі, що відноситься до пільгового стажу.

Натомість, суд вважає, що період з 17.01.1987 року по 21.04.1987 року у якості учня дробильника сировини необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, оскільки в подальшому ОСОБА_2 було переведено на посаду дробильника сировини 4 розряду.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу позивача за п. 1 розділ 2 XIII «Радіотехнічне виробництво» Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 період її роботи на Державному підприємстві Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління з 17.01.1987 року по 05.11.1990 року.

В свою чергу суд вважає, необґрунтованими доводи позивача щодо зарахування вищевказаного періоду її роботи до пільгового стажу в порядку передбаченому Списком № 1 розділ XXIV «Атомна енергетика та промисловість», затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року № 10, оскільки, як вбачається з п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом N 383 від 18.11.2005 року Міністерства праці соціального захисту населення України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Крім того, Конституційний Суд України в пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 9лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що загальновизнаний принцип права про дію нормативно-правових актів у часі закріплено в частині першій статті 58 Конституції України. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. При цьому Конституційний Суд України розяснив, що положення частини першої статті 58 Основного Закону України про дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що «вона починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Наведене дає підстави для висновку про те, що дія нормативно-правового акта Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, не може поширюватися на правовідносини, повязані з виконанням трудових функцій на вищевказаних посадах позивачем, які мали місце до набрання цим Списком чинності, оскільки трудова діяльність позивача закінчилася 05.11.1990 року, тоді як, вищезазначений список було прийнято лише 26.01.1991 року.

Згідно з статтею 100 Закону України«Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Судом встановлено, що при включенні вищезазначених періодів до пільгового стажу стажу, у позивача вистачає необхідного стажу, який дає йому право на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку.

В звязку з чим, суд вважає, що рішення УПФУ в м. Селидове Донецької області від 02.11.2015 року підлягає скасуванню, а період роботи ОСОБА_2 з 17.01.1987 року по 05.11.1990 року на ДП Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління необхідно зарахувати до пільгового стажу відповідно до п. 1 розділ 2 XIII «Радіотехнічне виробництво» Списку № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 із зобовязанням відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись Конституцією України, ст.ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дій задовольнити частково.

Визнати неправомірним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № б/н від 02.11.2015 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_2.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати період роботи ОСОБА_2 з 17 січня 1987 року по 05 листопада 1990 року на Державному підприємстві Навоійський ордена «Дустлик» гірничо-металургійного комбінату Центрального рудоуправління за Списком № 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, як такий, що дає право на пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 04 вересня 2015 року.

В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя