Рішення № 57443667, 28.04.2016, Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/249/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді -Крівоклякіної Н.В.,

за участю секретарів Рєзнікової Л.В.,Соломіної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із дійсним позовом в обґрунтування якого зазначила, що 03 лютого 2014 року помер її чоловік та батько відповідача ОСОБА_4. На момент смерті ОСОБА_4 вона була зареєстрована та мешкала разом з ним за адресою АДРЕСА_1, а тому фактично прийняла спадщину. Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про відмову від спадщини після смерті батька приватному нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Інших спадкоємців у ОСОБА_4 немає. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді: 1/3 частки квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 50,0 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м.; квартира №134, яка знаходиться за адресою місто Луганськ, 26 квартал, буд.30, загальна площа якої 23,1 кв.м., житлова 17,5 кв.м; легковий автомобіль НОМЕР_1, 2007 року випуску; частка у статутному капіталі ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» у розмірі 61,44% вартістю 94000,00 грн. Оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця була відкрита приватним нотаріусом ОСОБА_5С у м.Луганськ, яка на даний час у звязку із проведенням антитерористичної операції не здійснює свою діяльність, отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в іншому порядку, ніж звернення до суду, не видається можливим. Тому позивач просить визнати за нею. право власності на спадкове майно на підставі рішення суду.

Сторони в судове засідання не зявились. Позивач та її представник просили розгляд справи провести без їх присутності, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, про що надали до суду заяви.

Відповідач також просила розгляд справи провести за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, про що надала заяву.

Суд, вивчивши та проаналізувавши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 10 ЦПК встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, подані відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків,

письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір.

Судом встановлено наступне.

03.02.2014 року, згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 І-ЕД №401567 від 04.02.2014 р., помер ОСОБА_4 (а.с.27).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії ІІ-ЕД №274206 від 08.08.1981 р. померлий ОСОБА_4 та позивач по справі ОСОБА_1 є чоловіком та дружиною (а.с.23).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ІІІ-ЕД №316517 від 13.05.1982 р., ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками відповідача ОСОБА_3 (а.с.23).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.11.2004 року та копії технічного паспорту на приватизовану квартиру №22, 1/3 частина даної квартири належить померлому ОСОБА_4. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 також належить по 1/3 частині вищезазначеної квартири (а.с.32, 33-34).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.12.2003 року, копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2582108 від 16.01.2004 року, копії технічного паспорту та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо нерухомого майна №54463471 від 03.03.2016 року житлова квартира №134, що знаходиться у м.Луганську, 26 квартал, будинок 30 належить ОСОБА_4 на праві власності(а.с.35-36, 37, 72-73).

Згідно з копією протоколу про проведення аукціону №23/089/12/А 08.10.2012 року померлий ОСОБА_4 придбав на аукціоні автомобіль марки ВАЗ 211010, держ.№ВВ 0199ВА 2007 року випуску, сплатив як переможець аукціону вартість придбаного майна і додаткову суму винагороди за послуги з реалізації майна (а.с.29).

Відповідно до копії статуту ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» померлий ОСОБА_4 є його учасником та має частку статутного капіталу у розмірі 61,44%, яка складає 94000,00 грн (а.с.42).

Згідно зі ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Як вбачається зі змісту ст..1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу ст., ст.. 1268, 1274 ЦК України спадкоємці за заповітом чи законом мають прийняти спадщину , або не прийняти її, чи відмовитися від прийняття спадщини на користь будь- кого із спадкоємців незалежно від черги.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до копії довідки №36 від 16.01.2015 року, яка видана міським комунальним підприємством «ЦЕНТРОЖИЛКОМ Філіал №5», померлий ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. На день його смерті та протягом шести місяців з дня його смерті по даній адресі були також зареєстровані його дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3, а тому вони фактично є такими, що прийняли спадщину (а.с.28).

Як було встановлено рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 23.06.2015 року, ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилась, а позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 як його дружина (а.с.21).

Відповідно до ч.3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, єдиною спадкоємицею після смерті спадкодавця ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та кв. №134 у буд. №30 що знаходиться за адресою 26 квартал у м.Луганськ є його дружина, позивач по справі ОСОБА_1.

Вирішуючи питання про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на легковий автомобіль НОМЕР_2 2007 року випуску суд виходить з наступного.

Згідно листа Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області від 24.03.2016 року №31/12/9-854, станом на 24.03.2016 року автомобіль марки ВАЗ 211010, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, дата реєстрації 23.08.2007 року, зареєстрований на ім'я громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.84).

Відповідно до копії Протоколу про проведення аукціону №23/089/12/А від 08.10.2012 року у м.Луганськ був проведений аукціон, лотом якого був автомобіль марки ВАЗ 211010, зеленого кольору, 2007 року випуску, д.н. ВВ 0199ВА, номер шасі VIN-Y6D21101071065398XTA2 21101071065398, стартова ціна якого була встановлена у розмірі 20272,00 грн. Переможцем даного аукціону став ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою вуд.Інтернаціональная, буд.132/22 у м.Луганськ. Протягом семи днів переможцю необхідно було внести кошти за придбане майно у сумі 17317,85 грн на рахунок, зазначений у протоколі, а також сплатити 11,62 грн у якості додаткової суми винагороди за послуги реалізації майна (а.с.29).

Згідно копій квитанцій №к7/В/40 та № к7/В/41 від 11.10.2012 року ОСОБА_4 здійснив необхідні розрахунки, сплативши на зазначені у Протоколі реквізити грошові кошти у сумі 17317,85 грн та 11, 62 грн (а.с.30).

Враховуючи те, що аукціон був проведений у 2012 році, на час його проведення діяв Порядок реалізації арештованого майна, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 р. № 42/5 відповідно до п. 7.1 якого право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно, тобто закон не ототожнює виникнення права власності на транспортний засіб з моментом його державної реєстрації у підрозділі Державтоінспекції, тому суд вважає, що померлий набув право власності на даний автомобіль у встановленому законом порядку, а тому даний автомобіль увійшов до складу спадкового майна після його смерті.

Стосовно спадкування позивачем частки у статутному капіталі ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» після смерті ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000820475 від 08.04.2016 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРОІТЕЛЬ» зареєстроване та знаходиться у м.Луганськ за адресою вул..Фрунзе, буд.121.

Як вбачається зі змісту ст..1 та ст..4 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. До господарських товариств належать, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю. Товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до розділу 4 копії Статуту ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» його учасниками є ЛУГАНСЬКЕ ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТО «ПОДРЯД АГРО» та ОСОБА_4.

Згідно п.6.1 копії Статуту ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» статутний капітал Товариства утворюється у розмірі 153000,00 гривень і розподілений між учасниками: ВАТ «ПОДРЯД АГРО» - 59000,00 грн (38,56%) та ОСОБА_4 94000,00 грн (61,44%).

Відповідно до ч.5 ст.147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

З відповіді ПАТ «ПОДРЯД АГРО» від 29.02.2016 р. №23 , яке є правонаступником ТОВ «ПОДРЯД АГРО», яка була надана на звернення ОСОБА_1 стосовно включення її до складу ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» замість померлого учасника ОСОБА_4 в порядку спадкування, ПАТ «ПОДРЯД АГРО» не заперечує проти визнання за позивачем права власності на частку розміром 61,44% вартістю 94000,00 грн у статутному капіталі ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2014 року, з її подальшим вступом до складу учасників ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» (а.с.95-96).

За таких обставин позивач також є спадкоємцем майна у вигляді автомобіля НОМЕР_2 2007 року випуску та частки у статутному капіталі ТОВ «СТРОІТЕЛЬ» після смерті її чоловіка ОСОБА_4

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», в якій зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до ст..67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх

бажанням кожному з них окремо.

Як вбачається зі змісту ст.. 66 вищезазначеного закону на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер у м.Луганськ, а тому спадщина після його смерті відкрилася в місті Луганську, який згідно із Розпорядженням КМ України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» входить до складу територій, що тимчасово непідконтрольні України і де проводиться антитерористична операція.

Позивач посилається на те, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса у звязку із проведенням антитерористичної операції у м.Луганську, оскільки відповідно до Наказу № 953/5 від 17.06.2014 року Міністерства юстиції України «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2014 року за № 640/25417, з 20.06.2014 року тимчасово припинений доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Спадкового реєстру, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру довіреностей, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, до закінчення антитерористичної операції на сході України на території, зокрема м. Луганська Луганської області.

З листа Головного територіального управління юстиції в Луганській області від 27.03.2015 року №4704/16/5 вбачається, що у спадкових справах, відкритих на території м.Луганська до початку антитерористичної операції, видача свідоцтв про право на спадщину уповноваженими нотаріальними конторами України є неможливим.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки використати позивачем реалізацію її права на спадкове майно через такий механізм, як звернення до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право власності на спадкове майно і їх отриманнявиявляється неможливим з незалежних від неї причин. Тому реалізувати своє право на спадкове майно позивач може лише через суд , у відповідності до ст. 16 та ст..392 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яку ратифіковано Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі викладеного, ст.ст., 16, 147, 392, 1216, 1223, 1268, 1270, 1274 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 57, 60, 61, 88, ч.3 ст. 209 , 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/3 частки квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 50,0 кв.м, житловою площею 29,3 кв.м в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2014 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на квартиру №134, яка знаходиться за адресою місто Луганськ, 26 квартал, будинок №30 загальною площею 23,1 кв.м, житловою площею 17,5 кв.м в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2014 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на легковий автомобіль НОМЕР_2, 2007 року випуску, колір зелений, номер шасі VIN-Y6D21101071065398 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2014 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на частку розміром 61,44% вартістю 94000,00 грн у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРОІТЕЛЬ» (код 30995365) в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня ознайомлення з мотивувальною частиною рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 28 квітня 2016 року

Суддя: Н.В. Крівоклякіна