Ухвала суду № 57442584, 18.04.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6508/13-к

Провадження № 11-кп/779/80/2016

Категорія ч. 2 ст. 121 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів : Вилки С. С.,

Гандзюка В. П., Кавацюка М. Ф.

з участю секретарів с/з Римарук М. І., Василаш Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013090020000333 щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_4 за ст. ст. 121 ч. 2, 187 ч. 4, 357 ч. 3 КК України за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2015 року, з участю прокурорів Свірідова Д. І., Доскоча М. М., захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_9, -

в с т а н о в и л а :

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у апеляційних скаргах просять вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження у зв'язку з непричетністю обвинуваченого до скоєння злочинів, а захисник ОСОБА_8 - вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок.

Оскарженим вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, групою осіб; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть потерпілого; незаконне заволодіння шляхом розбою паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Його дії кваліфіковано за ст. ст. 121 ч. 2, 187 ч. 4, 357 ч. 3 КК України з призначенням покарання :

за ч. 2 ст. 121 КК України - сім років позбавлення волі ;

за ч. 4 ст. 187 КК України - вісім років позбавлення волі із конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 357 КК України - один рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів - вісім років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обрано ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього відповідних обов'язків.

Стягнуто у користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні вартість лікування потерпілого ОСОБА_10

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_9, стягнуто на її користь 8 562 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів.

Стягнуто в користь держави судові витрати.

Згідно з вироком суд першої інстанції встановив, що у січні 2010 року, невстановлена слідством особа, з метою особистого збагачення та вчинення розбійного нападу та нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_10, який на той час займався операціями по обміну валют у м. Івано-Франківську по вул.Дністровській, достеменно володіючи інформацією про те, що потерпілий зберігає при собі значні суми грошей, а також попередньо володіючи інформацією про час повернення потерпілого додому та знаючи адресу його проживання, вступивши у злочинну змову із обвинуваченим ОСОБА_6, з яким спільно підготували план нападу та озброївшись знаряддя вчинення злочину, а саме бейсбольними битами для нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та подолання опору, 29 січня 2010 року близько 18 год., з метою реалізації вищевказаного спільного злочинного наміру, прибувши заздалегідь за адресою проживання потерпілого, вчинили напад на останнього біля підїзду № 3, будинку № 17, що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Миколайчука, коли потерпілий прибув до даного під'їзду, використовуючи при цьому заздалегідь принесені із собою бити, якими нанесли потерпілому близько 12-ти тілесних ушкоджень, окремі з яких виявились тяжкими тілесними ушкодженнями небезпечними для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв'язку із смертю потерпілого, яка настала протягом певного проміжку часу, а саме 04 лютого 2010 року.

Окрім того, 29 січня 2010 року, близько 18 год., обвинувачений ОСОБА_6 разом із невстановленою слідством особою, озброївшись заздалегідь заготовленими палицями, з метою вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10, прибули до під'їзду вищевказаного будинку та стали очікувати потерпілого. А коли в короткому проміжку часу потерпілий ОСОБА_10 прибув за вищевказаною адресою до під'їзду свого помешкання, обвинувачений ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, відкрито напали на потерпілого, коли останній перебував біля вхідних дверей даного під'їзду, нанісши при цьому палицями близько дванадцяти ударів у різні ділянки тіла, внаслідок чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, яка ускладнилась набряком, набуханням та розміжченням головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв'язку із смертю потерпілого, яка наступила в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні 04 лютого 2010 року. Також у потерпілого виявлено три забійні рани голови, чотири синці в ділянках обличчя, правої вушної раковини та шиї справа, один синець в ділянці грудної клітки зліва, три синці в ділянці правої верхньої кінцівки, два садна лівої виличної ділянки, які згідно висновку експерта є легкими.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, заволоділи сумкою потерпілого вартістю 100 грн., яка перебувала в його руках та в якій знаходились кошти : 10 000 доларів США, які згідно курсу НБУ становили 80 012 грн; 7000 Євро, які згідно курсу НБУ становили 78 405 грн.60 коп; 240 англійських фунтів стерлінгів, які згідно курсу НБУ становили 3 120 грн; 200 канадських доларів, які згідно курсу НБУ становили 1 511 грн 18 коп; 27 000 російських рублів, які згідно курсу НБУ становили 7 101 грн.; 250 польських злотих, які згідно курсу НБУ становили 687 грн. 92 коп.; 160 000 гривень, золотий ланцюжок з хрестиком вартістю 30000 грн; золотий годинник із золотим браслетом вартістю 45 000 грн; карточки поповнення рахунків операторів «Київстар», "МТС", "Білайн", «Лайф» на загальну суму 4000 грн. А всього, обвинувачений ОСОБА_6 разом із невстановленою слідством особою, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 409 937 грн. 70 копійок., що більше, а ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах та незаконно заволоділи паспортом громадянина України та паспортом для виїзду за кордон потерпілого, які теж пребували у вищевказаній сумці, а з місця злочину втекли.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою позицію мотивує тим, що він непричетний до вчинення злочинів, а підставами для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції вважає невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального провадження, що обґрунтовує наступним.

Докази, якими оперували в суді прокурори, вважає сфальсифікованими.

ОСОБА_11 як свідок дав під незаконним тиском працівників міліції неправдиві показання про те, що знайдені у нього гроші частково отримані від обвинуваченого. Що його ( обвинуваченого ) катували, застосовували фізичне насильство, заставляли написати явку з повинною. В судовому засіданні ОСОБА_11 весь час давав різні показання, що гроші йому передав то в під'їзді, то під під'їздом, то в машині, то в жовтому кульку, то в темно-синьому.

Що доказова база обвинувачення базується на трьох основних позиціях :

Висновку експерта про співпадіння крові потерпілого ОСОБА_10 з слідами крові на його одязі, вилучених 25 березня 2010 року у ОСОБА_11 грошових коштах та його показаннях, що ці гроші передав йому на зберігання саме обвинувачений, показаннях свідка ОСОБА_12, що під час огляду грошових коштів 05 квітня 2010 року, які були вилучені у ОСОБА_11, купюра 50 євро, саме 29 січня 2010 року була в сумці її брата, хоч до цього вона двічі давала пояснення, що не знає і їй не відомо, які купюри і яка їх сума того дня була в братовій сумці.

Його ж позиція, що кров потерпілого ОСОБА_10 нанесена на його одяг штучно працівниками міліції в період часу з 31 березня по 02 квітня 2010 р. так як 31 березня 2010 року в його квартирі працівники міліції провели обшук і вилучений його одяг в цей період невідомо де перебував. Його мама ОСОБА_13 дала показання в суді, що 31 березня 2010 р. працівники міліції дали їй підписати чотири листки формату А-4, на яких вже були підписи понятих та печатки Вовчинецького МВМ, в кількості не менше 4 разів на кожному аркуші. Опечатавши шість великих чорного кольору пакетів з його одягом, працівники міліції лишні бірки забрали з собою. Наявність резервних бірок з підписами понятих та його мами ОСОБА_13 дало можливість оперативним працівникам міліції до несанкціонованого доступу до його речей та відповідного до них втручання з метою залишення слідів злочину ( крові потерпілого ).

Супровідним листом № 4878 від 02 квітня.2010 р. начальником міліції ОСОБА_14, який не мав процесуального відношення до розслідування кримінальної справи, але керував кримінальним розшуком, на ім'я начальника НДЕКЦ відправлено 6 пакетів з його речами, опечатаних бірками з підписами понятих та ОСОБА_13, а повернуто в МВ 6 пакетів опечатаних вже бірками з печатками НДКЦ, а вже 05 квітня 2010 р. експерт НДЕКЦ ОСОБА_15 описує в своєму висновку експерта, що до неї поступив пакет, що опечатаний біркою з підписами понятих та ОСОБА_13 На бірці, яку добре видно на фото, написано - «Речі вилучені по місцю обшуку», підписи понятих і ОСОБА_13 ( фотоілюстрація 1-3, том 4, а. с. 103 ).

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_16 не зміг пояснити на яких законних підставах 26 березня 2010 р. забрав в облбюро СМЕ другий зразок крові потерпілого, коли в слідства на той час уже був один зразок крові потерпілого ОСОБА_10, а сам працівник міліції ОСОБА_16 не був в складі слідчої групи, яка займалась розслідування цієї кримінальної справи.

Свідок ОСОБА_15, експерт, даючи свідчення колегії суддів в минулому суді, що підтверджується аудіозаписом судового засідання, при головуючій судді Деркач Н.І., пояснила, що 05 квітня 2010 р. їй на експертизу було надано чорний поліетиленовий пакет без будь яких пошкоджень, пакет був зав'язаний ниткою з біркою опечатаною печаткою з надписом «Речі вилучені під час обшуку АДРЕСА_1» підпис понятих та ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_17, експерт, також в судовому засіданні пояснив, що 02 квітня 2010 р. він особисто провів огляд речей ОСОБА_13 під ультрафіолетовими променями і виявив сліди схожі на кров. Далі речі поклав в кульок зав'язав, наклеїв бірку і опечатав своєю печаткою та повернув з супровідним листом ініціатору МВ. А звідки ж взялася бірка з місця обшуку знову 05 квітня 2010 р. невідомо.

І що наступні показання як свідків експертів ОСОБА_15 і ОСОБА_9 слід вважати неправдивими.

Що про фальсифікацію кримінальної справи свідчить і відео сюжет, що був відзнятий журналістами громадського телебачення «Гром ТВ» - «Група крові на рукаві». В сюжеті, тодішній начальник слідства Івано-Франківського МВ ОСОБА_18, якого він й не знав, відкрито сказав, що кров на одязі ОСОБА_13 появилася штучно, її накапали.

Відношення суду до нього було упередженим.

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2015 р. постанову судді Тисменицького районного суду від 01 квітня 2010 р. щодо нього, згідно з якою його було незаконно арештовано на догоду оперативним працівникам Івано-Франківського МВ за ст. 185 КУпАП на 4 доби, скасовано, а провадження в справі закрито в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В своєму останньому слові він повідомив, що ці обставини мають істотне значення для справи і просив суд долучити копію цього судового рішення до справи, як це вимагається в ст. 365 КПК України, але суд залишив це клопотання без задоволення.

Пробувши у нарадчій кімнаті біля 30 хвилин суд після читав вирок на 20 сторінках протягом 60 хвилин.

Суд не дав належної оцінки, що частина доказів, які суд поклав в обґрунтування його вини, є недопустимими в розумінні ст.ст. 84-89 КПК України.

Суд не дав належної оцінки тому факту, що згідно супровідного листа НДЕКЦ ( т. 4, а. с. 79 ) ініціатору - начальнику Івано-Франківського МВ, а не слідчому Кулюшину, в провадженні якого з знаходась кримінальна справа, повернуто 6 пакетів з його одягом.

Того ж дня начальник Івано-Франківського МВ Фелик листом направив начальнику СВ ОСОБА_42 речі вилучені в нього. В додатку значаться пакети, скріплені бірками з печаткою Вовчинецького МВМ та підписами понятих та ОСОБА_13

Того ж дня слідчий Кулюшин виніс постанову про призначення в справі судово-імунологічної експертизи з питанням чи є на речах ОСОБА_43, сліди крові ОСОБА_10 Він надав до постанови, серед іншого, пакет з двома його речами : штанами та курткою ( т. 4, а. с. 99 ).

Суд не дав об'єктивної оцінки висновку експерта ОСОБА_15 від 05 квітня 2010 р. № 0419 ( т. 4, а. с. 103-1-5 ) у якому містяться фотознімки, що були виконані експертом під час проведення експертизи з відповідним описом, які свідчать про те, що експерт прийняла на дослідження об'єкти, отримані не з процесуального джерела, чим грубо порушено КПК України та відомчий наказ МВС України від 30.08.1999 р. № 682 «Настанова про експертно-криміналістичну діяльність МВС».

В оскаржуваному вироку суд, як на доказ його вини, оперся на висновок експерта від 09.04.2010 р. № 20-820, що згідно молекулярно-генетичного дослідження сліди крові на його штанах та куртці співпадають з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_10, але цей висновок експерта ( т. 4 , а. с. 113-116 ) також мав бути визнаний недопустимим доказом, як про це заявлялось клопотання стороною захисту.

Звертає увагу, що ні в першому, ні в другому висновку експерт не досліджувала самі зразки крові потерпілого ОСОБА_10

Вважає, що суд обійшов увагою важливий, на його переконання, висновок експерта від 05.05.2015 р. № 107-МК про судово-медичну експертизу його одягу, де експерт вказав, що дефекти тканини на спортивній куртці та спортивних штанах були зроблені при раніше проведеній судово-імунологічній експертизі в НДЕКЦ УМВС в Івано-Франківській області ( висновок експерта від 05.04.2010 р. № 0419 ), з чого слід зробити висновок, що при наступних експертизах ( ОСОБА_19 та комісійній комплексній судово-імунологічній і молекулярно-генетичній експертизі від 14.06.2010 р. ) вже не було що оглядати. Експерти бачили лише дірки на його одязі.

Захисник ОСОБА_7 вважає, що вирок суду першої інстанції слід скасувати з закриттям провадження у справі в зв'язку з непричетністю обвинуваченого до скоєння злочинів. Підставами для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, вважає, є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального провадження, що обґрунтовує по суті тими ж самими фактичними обставинами та доводами, що і обвинувачений. Що обвинувачення підтверджує вину ОСОБА_6 вказаним висновком експертизи про співпадіння генетичних слідів зразків крові потерпілого ОСОБА_10 з генетичними слідами крові на одязі ОСОБА_6 ( спортивних штанах та курточці ), який вважає недостовірним доказом з тих же підстав, вилученими при обшуку 25.03.2010 р. грошовими коштами вдома у свідка ОСОБА_11 та його показань, що ці гроші передав ОСОБА_6 йому на зберігання, що вважає недостовірним теж з тих же підстав, показання свідка ОСОБА_12, що під час огляду грошових коштів 05.04.2010 р., котрі були вилучені у квартирі ОСОБА_11, нею впізнана купюра вартістю 50 євро, котра напередодні події 29.01.2010 р. була в сумці її брата, які теж вважає недостовірними з тих же підстав, що зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого.

Посилається на те, що згідно з п. 8 Перехідних положень КПК України, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Однак, аналізуючи докази, що були надані стороною обвинувачення суд не дав належної оцінки явній незаконності низки цих доказів.

В порушення вимог ст. 67 КПК України ( в ред. 1960 р.) , яка зобов'язує суд оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд не дав належної оцінки явній незаконності такому доказу як «попередній огляд речей» 02.04.2010 р. спеціалістом НДЕКЦ ОСОБА_9 за письмовою вказівкою органу дізнання в час проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_44

У оскаржуваному вироку суд назвав цей доказ «терміновою перевіркою» речей ОСОБА_6 ( а. с. 9,13 вироку ). Ні в КПК України 1960 р., ні в чинному КПК України таких слідчих дій законодавцем не передбачено. КПК України ( в ред. 1960 р.) зазначено проведення слідчим таких слідчих дій як огляд місцевості, приміщення, предметів та документів ( ст. 190 КПК ) та проведення експертизи ( ст. 196 КПК ).

Слідчий ОСОБА_45., який з 01.04.2010 р. провадив досудове слідство у цій кримінальній справі, як видно з його показань та підтверджено письмовими доказами, не давав окремого доручення органу дізнання в порядку ст. 118 КПК України ( 1960 р.) на виконання цих слідчих дій.

За таких обставин, суд повинен був належним чином оцінити, чому вилучені працівниками карного розшуку Івано-Франківського МВ 31.03.2010 р. речі ОСОБА_6 в 6 пакетах невідомо де перебували до 02.04.2010 р. ( майже 2 доби ) та в порушення вимог КПК України ( в ред. 1960 р.) не процесуальним шляхом надавались оперативними працівниками Івано-Франківського МВ для так званої «термінової перевірки» в НДЕКЦ без відома слідчого.

Суд не дав належної оцінки тому факту, що виконання органом дізнання окремого доручення - проведення обшуку 31.03.2010 р. в квартирі ОСОБА_6 та вилучення там його речей, згідно вимог ст.118 КПК України ( в ред. 1960 р.), вимагало передачі вилучених речей слідчому, який видав окреме доручення.

Захисник ОСОБА_8 свою позицію мотивує тими ж самими фактичними обставинами та підставами, що і обвинувачений та захисник ОСОБА_7 Посилається також і на недотримання вимог ст. ст. 113, 191 КПК України ( 1960 р. ), ст. 86 КПК України 2012 р.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений та його захисники свої апеляційні вимоги та апеляційні вимоги інших сторін підтримали.

Прокурор та потерпіла просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши за клопотаннями апелянтів докази, що мали значення для вирішення апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з роз'ясненнями, які Пленум Верховного Суду України дав у п. п. 16 і 17 Постанови від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ та постановлення вироку", суду, при постановленні вироку, належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться з показах свідків, потерпілих, підсудного, у висновку експерта, а також суд, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

При розгляді даного кримінального провадження та складанні вироку суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дотримався цих вимог закону і постановив судове рішення яке відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Колегія суддів, погоджуючись з вироком, як і суд першої інстанції, теж виходить з того, що незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винність у вчиненні вказаних злочинів підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів, а також приходить до висновку, що викладені в апеляційних скаргах доводи не ґрунтуються на фактичних обставинах як доказах, що були встановлені в ході судового розгляду.

Вина обвинуваченого у вчиненні вказаних злочинів підтверджується доказами, наведеними у вироку.

Зокрема, показаннями потерпілої, свідків :

Так, потерпіла ОСОБА_9 ствердила, що її син з 2007 року займався операціями з обміну валют по вул.Дністровській. Востаннє він їй телефонував 29.01.2010 року о 16 год. 30 хв. Цього ж дня, близько 18 год., коли її дочка, свідок ОСОБА_12, повернулась додому та повідомила, що ОСОБА_46 підвіз її на вул. Стуса, неподалік її помешкання, а сам пішов до співмешканки ОСОБА_20 в ТзОВ "Насолода - ІФ", що по вул. Стуса, 17а. Того вечора вона кілька разів телефонувала до сина, однак, він не відповідав на дзвінки. Коли зателефонувала до ОСОБА_20, то остання повідомила, що біля будинку №17, що по вул. Миколайчука, на її сина вчинили напад, а тому його забрали до лікарні. Коли разом із дочкою, свідком ОСОБА_12, прибула до будинку по вул. Миколайчука, то на площадці біля під»їзду було багато крові. Від співмешканки сина дізналась, що сина побили, а сумку з грошима та особистими речами викрали. Внаслідок отримання тяжкої травми голови син лікувався в ОКЛ, однак 04.02.2010 року помер, так і не повернувшись до свідомості.

Свідок ОСОБА_20 підтвердила, що потерпілий ОСОБА_10 був її співмешканцем з 2006 року, вони разом проживали за адресою вул. Миколайчука, третій під'їзд, будинок 17 кв. 9. 29.01.2010 р. близько 18 год. їй повідомили, що біля підїзду будинку лежить потерпілий ОСОБА_10 Коли зійшла вниз, то потерпілий лежав в калюжі крові, яка в більшій кількості витікала з голови. Їй відомо, що він носив із собою велику суму готівкових коштів, оскільки займався обміном валют. Окрім того, в нього були золоті вироби та особисті документи. Дані предмети вдома в сейфі були відсутні. Також, в нього були картки для поповнення телефонних рахунків від різних операторів. Всі ці предмети, а також зошит із записами про боржників він носив у матерчатій сумці, якою заволоділи нападники.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, що її брат, потерпілий ОСОБА_10, працював охоронцем та одночасно займався обміном валют не офіційно. 29.01.2010 року вона разом із братом перебувала на робочому місці приблизно до 17 год. Близько 17 год вони сіли в його автомобіль марки «Тойота Такума» та поїхали в напрямку вул. Стуса до кафе «Жако». Там вона вийшла з машини та пішла до свого помешкання на тій же вулиці, а потерпілий направився до кафе «Жако». Їй відомо, що потерпілий зберігав при собі великі суми готівкових коштів з грошовими знаками різних держав. Окрім того, в нього були на час нападу картки поповнення операторів «Київстар», «МТС», «Білайн» та «Лайф», які вона особисто придбала для потерпілого за його ж кошти з метою реалізації в майбутньому. Окрім того, саме 29.01.2010 року близько 15 год. брат під заставу золотого годинника, а також золотого ланцюжка з хрестиком, надав 2 000 дол. США. Дані вироби були загорнуті в папір і на час нападу були в сумці, якою заволоділи нападники. При опізнанні грошових купюр, серед інших, впізнала 50 євро із «поцвівшими цяточками» та надірваним краєм, які появились в брата напередодні нападу.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив, що був понятим при впізнанні купюр свідком ОСОБА_12, однак вказати, на даний час, які саме купюри вона впізнавала йому складно, оскільки пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що 29.01.2010 року, коли проходив повз магазин «Сідней» та металічний кіоск, з напрямку вул. Миколайчука, став спостерігати за двома хлопцями на зріст близько 180-190 см., одягнених в чорний одяг та взуття, середньої спортивної тілобудови, в чорних рукавицях, підборіддя, губи та ніс прикриті чорними шарфами. Пробігали на відстані від нього близько 4-х метрів. Один із них тримав двома руками чорну невеличку сумку типу чоловічої барсетки. Бігли не зупиняючись через проїзджу частину дороги поки зовсім не скрились з поля його зору в арці, яка розташована навпроти магазину «Сідней». В сусідньому дворі біля будинку № 17 по вул. Миколайчука бачив скупчення людей поряд лежачого на землі невідомого на той час йому чоловіка. Потерпілий намагався щось говорити, був в стані шоку, його тримали, на землі була велика кількість крові. З побаченого він зробив висновок, що його побили. Саме за його описом працівниками міліції було зроблено фотопортрет нападників.

Свідок ОСОБА_23 підтвердила, що її мати, свідок ОСОБА_24, працює двірником та, зокрема, прибирає будинок № 17, що по вул.Миколайчука. 29.01.2010 року вона разом із матірю, близько 18 год., перебувала біля підсобного приміщення четвертого підїзду даного будинку, чула, що позаду неї хтось швидко пробіг. Коли повернула голову, то побачила молодого хлопця орієнтовно 20-ти років спортивної тілобудови, худощавого, на зріст близько 180 см, обличчя було замотане в чорний шарф. В цей час із сторони третього підїзду хтось кричав, що необхідно викликати швидку. Коли підійшла, то на землі лежав побитий чоловік в калюжі крові.

Свідок ОСОБА_24 підтвердила, що на вул. Миколайчука, 17 проходила повз 3-й підїзд. Машина потерпілого в той час стояла паралельно до будинку. Вона пройшла до четвертого під'їзду та стала відкривати підсобне приміщення, коли почула спочатку діалог, потім, що когось бють, а потім тупіт. Жодного крику не чула. Від дочки, яка чекала її на вході до підсобного приміщення дізналась, що повз неї швидко пройшли якісь невідомі. Коли з дочкою повертались назад, то від інших людей чула, що біля третього під'їзду побили ОСОБА_10, а також чула, що нападників було двоє.

Свідок ОСОБА_25 підтвердив, що 29.01.2010 року, близько 18 год. 15 хв., бачив, що поряд вхідних дверей підїзду, на сходовій площадці лежав потерпілий ОСОБА_10 лицем до землі. Він викликав швидку, повідомив свідка ОСОБА_20 та разом із ОСОБА_26 надавали допомогу потерпілому до приїзду швидкої допомоги. Останній був в стані больового шоку, голова розбита, поводив себе неадекватно, намагався вставати та не розмовляв.

Свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27 дали аналогічні по суті показання.

Свідок ОСОБА_28 підтвердив, що знав потерпілого ОСОБА_10, як особу, яка займалась обміном валют та 29.01.2010 року він був очевидцем, коли його інший знайомий на імя ОСОБА_7, позичав у потерпілого 2000 доларів США та в якості застави залишав потерпілому золотий годинник та золотий ланцюжок з хрестиком.

Свідок ОСОБА_29 підтвердив, що працюючи оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, отримав доручення слідчого Галицького РВ УМВС ОСОБА_30 про проведення обшуку в житлі свідка ОСОБА_11, відповідно до постанови Галицького районного суду. 25.03.2010 року в присутності понятих та батька свідка, ОСОБА_11, було виявлено малий металевий сейф в якому знаходились кошти з різними грошовими валютами, зокрема : гривні, євро, долари та польські злоті, окрім того, було вилучено певну кількість речей свідка. Всі речі було упаковано в поліетиленові пакети та опечатані бирками на яких розписувались як поняті так і ОСОБА_11 Всі вищезазначені предмети після їх вилучення було передано слідчому в Галицький районний відділ міліції.

Свідок ОСОБА_31 підтвердив, що працюючи оперуповноваженим Івано-Франківского МВ УМВС в області, 31.03.2010 року, близько 17-18 год., спільно з оперуповноваженими ВКР, свідками ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, проводили обшук за місцем проживання ОСОБА_6 в присутності матері обвинуваченого, свідка ОСОБА_13 Обшук проводили за письмовою вказівкою слідчого ОСОБА_47 на підставі постанови суду. В процесі обшуку було виявлено та вилучено темний одяг та взуття, деякі цінні речі, а також сім картки операторів "Джинс", "Лайф", "Білайн", "Київстар" і МТС та мобільний телефон марки "Нокіа 5800" з сервісною книжкою та чек, який належав обвинуваченому ОСОБА_6, про що було зазначено в протоколі обшуку.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_33 підтвердив, що 31.03.2010 року він разом з свідками ОСОБА_32, ОСОБА_34 та ОСОБА_31 проводили обшук за місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6 Дана слідча дія проводилась в присутності понятих та батьків обвинуваченого. В процесі обшуку вилучали ряд спортивних речей обвинуваченого, зокрема речі темного кольору, сім картки операторів "Джинс", "Лайф", "Білайн", "Київстар" та МТС, та мобільний телефон марки "Нокіа 5800" з сервісною книжкою та чек, який належав обвинуваченому ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_35, ОСОБА_32 дали аналогічні по суті показання.

Свідок ОСОБА_16 підтвердив, що з 2008 року пребував на посаді начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоровя особи СУ УМВС України в Івано-Франківській області. У 2010 році в провадженні відділу пребувала кримінальна справа по факту умисного вбивства ОСОБА_10 з корисливих мотивів по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні вказаних злочинів. А тому ним, як керівником відділу, було доручено слідчим, які перебували в слідчій групі, призначити молекулярно - генетичну експертизу слідової інформації на одних із штанів, які було вилучено у свідка ОСОБА_11 для з»ясування генетичної належності крові виявленої на штанах свідка, а тому для цього потрібен був взірець крові потерпілого ОСОБА_10 Такого взірця у слідчого ОСОБА_49 не було. Підготували відповідного листа на начальника відділу імунологічних досліджень Івано-Франківського ОБСМЕ ОСОБА_36, і 28.03.2010 року остання видала йому опечатаний в паперовому конверті із печаткою Івано-Франківського ОБСМЕ, взірець крові потерпілого на марлі, який ним було передано слідчому ОСОБА_48 та 28.03.2010 року даний взірець, разом із всіма матеріалами було направлено в НДКЦ при МВС для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Свідок ОСОБА_36 суду підтвердила показання свідка ОСОБА_16 в частині, що стосується видачі марлевого взірця крові потерпілого ОСОБА_10 для проведеня судово-імунологічної експертизи, що даний взірець був виданий в опечатаному паперовому конверті на якому було поставлено печатку Івано-Франківського НДКЦ 28.03.2010 року.

Свідок ОСОБА_15, головний експерт відділу спеціальних видів досліджень НДКЦ при УМВС України в області підтвердила, що 02.04.2010 р. нею, разом із начальником відділу, свідком ОСОБА_17, проводився попередній огляд речей, які належали обвинуваченому ОСОБА_6 на предмет будь-якої слідової інформації. Ними було оглянуто близько шести пакетів одягу. ОСОБА_17, перед оглядом, дані пакети було сфотографовано разом із бирками на випадок необхідності ілюстрування обєктів досліджень. При візуальному огляді із застосуванням відповідного ультрафіолетового освітлення та спецзасобу " Гемофан" нею було виявлено плями подібні до плям крові на чорній куртці з капюшоном та сірими манжетами та на спортивних штанах чорного колору з написом "адідас". Дані речі було виділено з поміж усіх та упаковано в окремий пакет. Всі решту переглянуті речі теж було упаковано та опечатано бирками НДЕКЦ та направлено до Івано-Франківського МВ УМВС, а про результати перевірки та про виявлені сліди повідомлено листом адресата. Цього ж дня, а саме 02.04.2010 року, від начальника ОСОБА_17 вона отримала постанову про призначення судово-імунологічної експертизи, а також штани і куртку, які вона вже попередньо оглядала та виявила плями подібні на кров, які були в цілісній упаковці та з бірками НДЕКЦ. Провівши відповідну експертизу та оформляючи експертний висновок, в процесі опису одягу обвинуваченого з екрана монітора, вона, припустившись неуважності, помилково вставила в текстовий документ один із фотознімків з тих шести пакетів, які перед первинним оглядом сфотографував ОСОБА_17 Така помилка носила виключно технічний характер, оскільки вона разом із ОСОБА_17 користувалась одним фотоапаратом та на результати обєкту дослідження вона жодним чином не вплинула.

Свідок ОСОБА_17 дав суду аналогічні показання та додав, що про виявлені слідів на двох речах обвинуваченого він в телефонному режимі повідомив слідчого Кулюшина, який того ж дня виніс постанову про призначення судово-імунологічної експертизи та для дослідження залишив штани і куртку на яких при попредньому огляді було виявлено характерні сліди, а решту речей йому було повернуто.

Свідок ОСОБА_19 підтвердила, що має право проведення судово-імунологічної і молекулярно-генетичної експертиз. 30.03.2010 року нею було проведено молекулярно-генетичне дослідження слідів крові на джиносових штанах гр. ОСОБА_11, з надписом - "4 ю" та встановлено, що генетичні ознаки слідів крові на джинсових штанах ОСОБА_37 не співпадають з генетичними ознаками зразків крові потерпілого ОСОБА_10 і належать іншій невстановленій особі. Окрім того, додала, що вона двічі описала зразок крові ОСОБА_37 та вважає це виключно технічною помилкою і на обєктивність та результати дослідження це не вплинуло.

Вина ОСОБА_6 підтверджена також і письмовими доказами, дослідженими судом першої та апеляційної інстанції, зокрема :

Протоколом огляду місця події від 29.01.2010 року, обєктом огляду є сходова площадка біля третього підїзду будинку № 17 в м. Івано-Франківську по вул. Миколайчука, де виявлено плями бурого кольору, а також вилучено відрізок тканини з футболки з аналогічними слідами, що підтверджується також фототаблицею до даного протоколу та додатковим протоколом огляду місця події від 30.03.2010 року з план-схемою до протоколу огляду та фото таблицями підїзду будинку, що по вул. Миколайчука,17 з плямами крові, які згідно висновків експертів № 83 та № 84 від 18.02 2010 року за груповою належністю можуть належати особі ( особам ), групи А з ізогемаглютиніном анти В системи АВО, що не виключає можливості належності потерпілому ОСОБА_10

Актом про застосування розшукової собаки, сліди вели через дорогу до будинків парної номерації вул. Миколайчука в напрямку магазину «Арсен», що підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_22, де останній вказував на двох осіб, які бігли не зупиняючись через проїзджу частину дороги поки зовсім не скрились з поля його зору.

Протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 26.07.2010 року за участю свідка ОСОБА_22, який послідовно розповів та показав всі обставини на місці, що підтверджується фототаблицею до протоколу.

Фотороботами, які було складено суб'єктивно, зі слів свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_38, що нападниками були двоє осіб, які перебігали дорогу в напрямку будинку № 8, що по вул. Миколайчука і були в чорному одязі з повязками на лиці, середньої спортивної тілобудови, на зріст близько до 175-180 см і мали в руках бити світлого кольору, які виділялись на фоні чорного одягу.

Висновком експерта № 60 від 05.02.2010 року, згідно з яким смерть потерпілого ОСОБА_10 настала 04.02.2010 року о 20 год. від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки в речовину та шлуночки головного мозку, яка ускладнилась набряком, набуханням та розміжченням головного мозку. На трупі ОСОБА_10 малися тілесні ушкодження : відкрита черепно-мозкова травма з преломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, яка ускладнилась набряком, набуханням та розміжченням головного мозку, що викликало необхідність проведення двох декомпресійних трепанацій кісток черепа; три забійні рани голови; чотири синці в ділянках обличчя, правої вушної раковини та шиї справа; один синець в ділянці грудної клітки зліва; три синці в ділянці правої верхньої кінцівки; два садна лівої виличної ділянки. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну вказаному в постанові, а саме 29.01.2010 року близько 18 год. Відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, яка ускладнилась набряком, набуханням та розміжченням головного мозку має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Решту тілесних ушкоджень мають ознаки - легких. Розташування тілесних ушкоджень на різних протилежних ділянках тіла свідчать, що вони не могли утворитись при одноразовому падінні з висоти власного росту, а могли утворитись при нанесенні ударів по голові, шиї, грудній клітці та правій верхній кінцівці. При цьому, розташування потерпілого та нападаючих було різним. Потерпілому ОСОБА_10 було нанесено не менше 9-11 ударів тупими твердими предметами по голові та шиї, не менше 3-х ударів по правій верхній кінцівці, не менше 1-го удару по грудній клітці справа. Наявність осколкових переломів кісток черепа та ран голови свідчить про те, що удари по голові наносились із значною силою та виключає можливість нанесення їх руками та ногами. Інші тілесні ушкодження могли утворитись як при нанесенні ударів руками, ногами так і іншими предметами. Судово-медичні дані про знаряддя злочину ( металеві деревяні палиці ), відсутні. Після спричинених тілесних ушкоджень потерпілий міг пересуватись, кричати до поступлення на лікування в ОКЛ, перебував на лікуванні 6 днів будучи в тяжкому стані.

Висновком експерта ОСОБА_36 № 81 від 01.02.2010 року, згідно з яким рідка кров потерпілого ОСОБА_10, яка була вилучена прижиттєво, 31.01.2010 року в кількості 5 мл. в одноразовому шприці та доставлена слідчим у відділення експертної установи 01.02.2010 року, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В». Дану кров виливали на марлю і в чашці Петрі висушували при кімнатній температурі.

Висновком експерта ОСОБА_36 № 94 від 08.02.2010 року, згідно з яким кров з трупа ОСОБА_10 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Дана кров була направлена на дослідження експертом ОСОБА_39 у флаконі ємністю 15 мл.

Протоколом обшуку від 25.03.2010 року, за місцем проживання свідка ОСОБА_11 за адресою : АДРЕСА_5, згідно якого в процесі обшуку вилучено кошти, а саме : 6780 євро, 1612 доларів США, 20 польських злотих та 34 000 грн. Серед вказаних коштів знаходилась грошова купюра номіналом 50 Євро серії S 21948522046.

Протоколом огляду від 05.04.2010 року, коли свідок ОСОБА_12 впізнала цю купюру як таку, що напередодні обмінював її брат, потерпілий ОСОБА_10 Дану купюру вона впізнавала по слідах плісняви, зношеності та невеликому розриві, оскільки він приносив її до кантора, а потім забрав із собою разом з іншими грошима.

Протоколом обшуку від 31.03.2010 року по місцю проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3, коли було вилучено темний одяг в кількості 6-ть пакетів, серед якого також знаходилась куртка чорного кольору з капюшоном і манжетами сірого кольору та спортивні штани чорного кольору з надписом «Адідас».

Протоколом очної ставки від 31.03.2010 року між обвинуваченим ОСОБА_43 та свідком ОСОБА_11, коли останній підтвердив, що підтримував тривалі дружні стосунки з обвинуваченим та ствердно вказав, що кошти, які вилучені в його помешканні, а ні йому, а ні його родині не належать і були предані на зберігання обвинуваченим 1-2 лютого 2010 року. Вказав, що причин оговорювати обвинуваченого в нього немає.

Дана очна ставка була засвідчена підписами як свідка так і обвинуваченого, що частково узгоджується з показами свідка ОСОБА_11, який суду вказав, що поряд з тим, що на час обшуку він не міг вказати звідки в нього наявні кошти, однак дещо пізніше, коли його допитували в якості свідка та коли проводили очну ставку з обвинуваченим він вказав, що дані кошти йому дав саме обвинувачений ОСОБА_6 на початку лютого 2010 року на зберігання. Яка сума коштів йому не відомо. Відмовити не зміг, оскільки з ОСОБА_6 в нього були давні дружні стосунки. Вони разом займались спортом.

Висновком експерта № 0419 від 05.04.2010 року про те, що плями речовини бурого колору, які виявлені на спортивних штанах та спортивній куртці чорного кольору з капюшоном в якому з внутрішньої сторони - синтетичне хутро коричневого кольору, виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Дані сліди могли утворитись від особи з групою крові А(11), в тому числі від потерпілого ОСОБА_10, походження від підозрюваного ОСОБА_6 виключається.

Висновком есперта від 09.04.2010 року № 20-820, згідно проведеного молекулярно-генетичного дослідження, де, зокрема, вказується, що генетичні ознаки слідів крові в яких виявлено антиген А на спортивній куртці та штанах співпадають з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_10 А(11), походження від обвинуваченого виключається.

Висновком експерта № 0518 від 05.04.2010 року згідно з яким кров обвинуваченого ОСОБА_6 відноситься до групи В(111) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічною системи АВО.

Висновком експерта № 396 від 28.03.2010 року про те, що кров свідка ОСОБА_11 відноситься до групи О(1) з ізогемаглютинінами анти А та анти В ізосерологічної системи АВО.

Пунктами 1- 4 висновку експерта від 26.04.2010 року № 0397 про те, що антиген Н, який виявлено в плямах бурого кольору на джинсових штанах ОСОБА_37 "Робот Фіш" міг утворитись від особи (-іб) з групою крові О(1), в тому числі від свідка ОСОБА_37, походження від потерпілого ОСОБА_10 виключається.

Оцінюючи інші докази в їх сукупності суд першої інстанції дав правильну критичну оцінку, з чим погоджується і колегія суддів, і що детально зазначено по тексту вироку, показанням свідка ОСОБА_13, яка є матірю обвинуваченого, доказам в частині відібрання крові у потерпілого, стосовно показань свідка ОСОБА_40, свідка ОСОБА_41, посиланням на показання свідка ОСОБА_18, правильно не взяв до уваги та відкинув як недопустимий доказ диск, на якому відзнято сюжет на тему : « Група крові на рукаві» всеукраїнською правозахисною організацією "Обєднання Богдана Хмельницького» за зверненням матері обвинуваченого, свідка ОСОБА_13, який надано стороною захисту,

Суд також прийшов до правильного висновку, про що вказано у вироку, що в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження посилання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників, про застосування до останнього у період перебування під контролем відповідних органів влади, неналежного поводження з метою отримання органами досудового розслідування визнавальних показів в процесі досудового слідства. У матеріалах справи немає жодного доказу, і на таке не вказує ні обвинувачений ні його захисники, котрий був би отриманий під таким впливом, в тому числі і під час того як його було притягнуто до адміністративної відповідальності і він відбував адмінарешт і з якого би вбачалось, що у той період обвинувачений дав ті чи інші визнавальні показання. Не було порушено і його права на захист, про що теж в деталях вказав суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів.

Показання обвинуваченого про те, що він не винен і не вчиняв зазначених дій є безпідставними та не підтвердженими в ході судового слідства.

Позиція обвинуваченого та захисників про те, що мали місце суттєві порушення вимог чинного законодавства при направленні в НДЕКЦ вилученого під час обшуку одягу обвинуваченого спростовується вказаними як у вироку так і в листах начальника Івано-Франківського МВ УМВС України в області та НДЕКЦ даними, тим що орган дізнання отримавши ті чи інші докази вправі спершу надати їх для огляду спеціалістам перш ніж направити слідчому як речовий доказ з зазначенням про те, що на такому речовому доказі виявлено ті чи інші сліди, показаннями допитаних в якості свідків експертів які підтвердили фактичні обставини та допущені неточності, що в сукупності дає підстави прийти до висновку, що по суті жодних фальсифікацій з речовими доказами та їх опечатуванням не було, відповідно, на експертизу було надано належні речові докази і немає підстав сумніватись у правильності отриманих експертних висновків. Так само немає підстав сумніватись у показаннях свідка ОСОБА_37, в тому числі даних ним в ході очної ставки, протокол по якій без зауважень до нього підписав і сам обвинувачений, про те, що вилучені у свідка грошові кошти були передані йому саме обвинуваченим, виходячи в тому числі і з того, що ні обвинувачений ні свідок не вказали, що між ними були з тих чи інших підстав неприязні стосунки, що могло б бути підставою для оговорювання свідком обвинуваченого. Так само немає підстав вважати недостовірними показання свідка ОСОБА_12 про те, що вона впізнала конкретно окрему грошову купюру у 50 євро по вказаних нею конкретних ознаках, оскільки будучи допитаною в якості свідка в ході досудового слідства вона теж вказувала, що у брата в сумці були гроші різних купюр та валюта різних держав у великих кількостях, зокрема, долари, євро, злоті, рублі ( том 2 а. п. 123-125 ), і таких пояснень як це вказує в апеляційній скарзі обвинувачений свідок не давала. А висновок експерта від 05.05.2015 р. № 107-МК, на який вказав обвинувачений, не містить в собі жодного висновку по суті справи. Показання свідка ОСОБА_16 спростовують сумніви у позиції обвинуваченого щодо повторного отримання зразків крові потерпілого для проведення експертних досліджень.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в сукупності, суд правильно вважав вину обвинуваченого в скоєних ним злочинах доведеною, з чим погоджується і колегія суддів оскільки досліджені судом першої інстанції докази достовірно підтверджують, що вказані злочини вчинено саме обвинуваченим і його дії кваліфіковано правильно.

Посилання ОСОБА_6 і його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на те, що як досудове розслідування по даному провадженні так і його розгляд в суді першої інстанції проведено всупереч вимогам чинного законодавства поверхнево, без належного дослідження всіх наявних доказів, що вирок суду є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи таеж є необґрунтованими і не вмотивованими жодними конкретними обставинами.

Покликання апелянтів на те, що вирок суду був оголошений в досить короткий термін як на обставину, що свідчить про його незаконність, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки діючим процесуальним законом не встановлено нормативи часу перебування суду в нарадчій кімнаті та не регламентовано порядок його написання. Відповідно до вимог ст. 368 КПК України суд в нарадчій кімнаті повинен обговорити та дати відповіді на зазначені в ній питання, і не виключає завчасної підготовки проекту відповідного судового рішення, остаточний варіант якого колегія суддів погоджує перебуваючи в нарадчій кімнаті, що є цілком реальним в конкретному провадженні. Жодних даних про те, що склад суду порушив правила перебування в нарадчій кімнаті чи постановив своє рішення за її межами в апеляції не наведено та матеріалами справи не встановлено.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку дослідженим доказам і правильно кваліфікував дії ОСОБА_6, а посилання обвинуваченого та захисників в апеляційних скаргах на відсутність його вини спростовуються зазначеними вище дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявлених апеляційних вимог. Покарання призначено правильно, з врахуванням обставин справи. Цивільний позов вирішено з врахуванням обставин, що були встановлені судом в ході судового розгляду справи.

При призначенні покарання суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та інші зазначені у вироку обставини.

І з врахуванням положень ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування обвинуваченому покарання, передбаченого санкціями зазначених статей КК України у виді позбавлення волі. На думку колегії суддів призначене судом покарання відповідає як тяжкості скоєного так і особі винного і не може вважатись надто суворим.

При викладених вище обставинах колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг захисників та обвинуваченого.

24 грудня 2015 року набрала чинності нова редакція ч.5 ст.72 КК України, викладена Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" №838-VIII від 26 листопада 2015 року, якою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання.

Зазначеною нормою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, в порядку ч.2 ст.404 КПК України, вважає необхідним виконати положення Закону України від 26.11.2015 року №838-УІІІ та зарахувати ОСОБА_6 термін його попереднього ув'язнення з 05.04.2010 року по 18.06.2015 року включно згідно з новою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2015 року відносно ОСОБА_6- без змін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_43 строк відбування ним покарання час його перебування у місцях попереднього ув'язнення в період з 05.04.2010 року по 18.06.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та вважати його таким, що відбув призначене йому покарання у виді позбавлення волі повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її оголошення.

Судді С. С. Вилка

В. П. Гандзюк

М. Ф. Кавацюк