Постанова № 57442562, 26.04.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/269/16-а

26 квітня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Безбородько В.А.

секретаря Дмитрук С.І.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання вчинити дії.

Причиною звернення до суду послужило те, що він , ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об»єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по віку.

Перед виходом на пенсію, він зібрав всі необхідні документи і подав до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

Однак, Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі нарахували йому пенсію з розміром якої він не згідний. Адже, йому при розрахунку заробітної плати, яка врахована за період його роботи розміри його заробітку обмежено коефіцієнтом 5,6.

Про це він дізнався в січні 2016 року, коли подав 21 січня 2016 року письмову заяву до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі з проханням надати інформацію, чи було, при призначенні йому пенсії, зараховано районний коефіцієнт без обмеження. У не зарахування просив до призначення пенсії за віком врахувати заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за період його роботи в районах Крайньої Півночі та районах прирівняних до Крайньої Півночі з 01.01.1992 року по 13.04.1994 року, а також при обчисленні пенсії зняти обмеження коефіцієнту заробітної плати 5,6 за період з 01.11.1991 року по 30.03.1994 року які обмежують його пенсійну виплату.

Також застосувати періоди оптимізації заробітної плати при обчисленні пенсії оскільки після вступу в законну силу рішення Львівського апеляційного адміністративного суду його стаж роботи становить 34 роки 18 днів., з врахуванням кратності 1,35 він становить 0,59400, враховуючи вищенаведене просив виключити з розрахунку періоди його заробітної плати з 01.11.1989 року по 30.04.1991 року, з 01.07.1992 року по 31.08.1992 року, з 01.02.1993 року по 28.02.1993 року, з 22.09.2006 року по 31.05.2007 року в загальній кількості 28 місяців, що дозволяє його стажу роботи ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Проте, 25.01.2016 року йому була надіслана відповідь , в якій Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі вказує, що управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області не задовільняє його прохання щодо зарахування районного коефіцієнту без обмеження коефіцієнтом 5,6 за період роботи його в районі Крайньої Півночі яка бралася при призначенні йому пенсії.

Дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з обмеження коефіцієнтом 5,6 за період роботи в районі Крайної Півночі яка бралася при призначенні пенсії за період роботи є неправомірними і не обґрунтованими.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить постановити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати його вчинити дії .

Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, підтримала надані письмові заперечення на позов, зазначаючи, що, порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у ст..40 Закону № 1058-ІУ. Абзацом першим частини першої цієї статті передбачено врахування для обчислення пенсії не лише заробітної плати, а й іншого доходу за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Тобто, при цьому законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 1.07.2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

Єдиний виняток із цього правила встановлювався в абзаці третьому частини першої ст..40 Закону № 1058-ІУ, який передбачав допустимість за вибором особи, яка звернулася за пенсією, виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Чинне законодавство на час виникнення спірних правовідносин, а саме положення статей 24,40,41 Закону № 1058-ІУ передбачало обмеження заробітної плати коефіцієнтом 5,6 за період з 01.07.2000 року по 31.12.2004 року.

Таким чином, вимоги позивача є безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та зясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об»єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по віку.

Однак, Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі нарахувало йому пенсію з розміром якої він не згідний. Адже, йому при розрахунку заробітної плати, яка врахована за період його роботи розміри його заробітку обмежено коефіцієнтом 5,6.

Про це він дізнався в січні 2016 року, коли подав 21 січня 2016 року письмову заяву до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі з проханням надати інформацію, чи було, при призначенні йому пенсії, зараховано районний коефіцієнт без обмеження. У не зарахування просив до призначення пенсії за віком врахувати заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за період його роботи в районах Крайньої Півночі та районах прирівняних до Крайньої Півночі з 01.01.1992 року по 13.04.1994 року, а також при обчисленні пенсії зняти обмеження коефіцієнту заробітної плати 5,6 за період з 01.11.1991 року по 30.03.1994 року які обмежують його пенсійну виплату.

Також застосувати періоди оптимізації заробітної плати при обчисленні пенсії оскільки після вступу в законну силу рішення Львівського апеляційного адміністративного суду його стаж роботи становить 34 роки 18 днів., з врахуванням кратності 1,35 він становить 0,59400, враховуючи вищенаведене просив виключити з розрахунку періоди його заробітної плати з 01.11.1989 року по 30.04.1991 року, з 01.07.1992 року по 31.08.1992 року, з 01.02.1993 року по 28.02.1993 року, з 22.09.2006 року по 31.05.2007 року в загальній кількості 28 місяців, що дозволяє його стажу роботи ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Проте, 25.01.2016 року йому була надіслана відповідь , в якій управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі вказує, що не задовільняє його прохання щодо зарахування районного коефіцієнту без обмеження коефіцієнтом 5,6 за період роботи його в районі Крайньої Півночі яка бралася при призначенні йому пенсії.

Досліджуючи докази по справі, суд прийшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із частиною 2 статті 41 зазначеного Закону суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до впровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

В трудовій книжці зКостика І.Г. зазначено, що він працював з 16.08.1981 р. по 30.06.1987 р„ з 01.07.1987 р. по 16.09.1989 р., з 11.04.1991 р. по 10.11.1992 р. та з 19.1.1992 р. по 13,04.1994 р. в Івано-Франківському УБР вахтово-експедиційним методом в районі Крайньої Півночі.

Із всіх сум заробітної плати за період його роботи в районі Крайньої Півночі яка бралася при призначенні йому пенсії за період роботи справлялися внески на соціальне страхування.

Відповідно до раніше чинної редакції статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. І тільки з 10.06.2003 р. до вказаної вище статті Законом України від 22.05.2003 р. були внесені зміни, якими передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто не поширюються на правовідносини, які виникли до їх видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт.

Крім того, згідно із статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

ОСОБА_1 пенсія призначена за Тимчасовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 р.

Згідно з статтею 4 зазначеної Угоди при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає

тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 доку, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Тобто у такому випадку норми чинного законодавства України щодо застосування обмежень до розміру заробітної плати як такі, що обмежують права позивача щодо отримання пенсії в більшому розмірі, не підлягають до застосування.

Крім того, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком не враховано заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за період його роботи в районах Крайньої Півночі та районах прирівняних до Крайньої Півночі з 01.01.1992 року по 13.04.1994 року, а також при обчисленні пенсії обмежено коефіцієнтом заробітної плати 5,6 за період з 01.11.1991 року по 30.03.1994 року які обмежують його пенсійну виплату.

Таких обмежень, максимальної величини заробітної плати не існувало, оскільки вони були встановлені лише постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 р. № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів».

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

В даному контексті слід наголосити, що відповідно до пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 р. страхові внески нараховувалися на всю суму заробітної плати включаючи районні і поправочні коефіцієнти без урахування будь-яких відрахувань та незалежно від джерел виплати в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією прав на "соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція і закони України видокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким, як і в випадку позивач, пенсія призначається за спеціальними умовами.

У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення від 06.07.1999р. № 8-ргП99, від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 р., від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004 р. та від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004 р.).

Відповідно до рішень Конституційного Суду України втратили чинність законодавчі акти, згідно яких заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справлялись страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу), тобто і статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і в частині обмеження заробітної плати максимальною величиною фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Працюючи на Крайній Півночі позивач одержував заробіток з якого утримувався податок і сплачувалися внески до Пенсійного фонду із загальної суми, тоді як при обчисленні пенсії враховують не повний розмір заробітної плати, а обмежений коефіцієнтом 5,6.

Відповідно до абзаців 2 та 3 статті 6 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації пре трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордони своїх країн» від 14.01.1993 р. трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії для громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районі) Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993року передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01 січня 1991 року.

У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, обчислюються з нормами законодавства Російської Федерації. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом цієї статті здійснюється згідно законодавства України.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії враховується заробітна плата за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Таким чином, з вищевказаного випливає, що згідно чинного законодавства України не має жодних приписів щодо виключення з розміру заробітної плати районних коефіцієнтів чи північних надбавок. Тому, неврахування відповідачем сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи позивача па території Крайньої Півночі при розрахунку йому пенсії є протиправним.

Про порушення своїх прав позивач дізнався в січні 2016року із листа відповідача №7/К-15 від 25.01.2016 року.

Статтею 99 ч.2 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивачем не надано суду доказів про те, що він з поважних причин пропустив строк звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що дії Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо виключення з розрахунку пенсії деякі періоди заробітної плати , неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи в районіах Крайньої Півночі та застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії є неправомірними .

Позов підлягає до задоволення.

На підставі абз. 2,3,5 п.5 Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 8, 9, 18, 19, 104, 105-106, 160-163,167,102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити частково.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6 та відмови провести оптимізації його заробітної плати при обчисленні пенсії.

Зобовязати Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1992 року по 13.04.1994 року, зробити перерахунок пенсії з 25.07.2015 року, виплатити недоплачені грошові кошти та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Зобовязати Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зняти обмеження коефіцієнту заробітної плати 5,6 за період з 01.11.1991 року по 31.03.1994 року, зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 25.07.2015 року, виплатити недоплачені грошові кошти та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Зобовязати Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виключити з розрахунку пенсії ОСОБА_1 періоди заробітної плати з 01.11.1989 року по 30.04.1991 року, з 01.07.1992 року по 31.08.1992 року, з 01.02.1993 року по 28.02.1993 року, з 22.09.2006 року по 30.04.2007 року в загальній кількості 26 місяців, зробити перерахунок пенсії з 25.07.2015 року, виплатити недоплачені грошові кошти та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя Безбородько В.А.

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2016 року