Ухвала суду № 57441972, 28.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4070/16 Справа № 203/4998/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Калиновського А.Б., Міхеєвої В.Ю.,

за участі секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у серпні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.1-4).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було залишено без розгляду з підстав передбачених п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України (а.с.118, 119).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Згідно ст. 1, ст. 5 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

За змістом ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно ізЗаконом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими субєктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

Незалежно від предмета й підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року № 6-2712цс15.

Однак, суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не врахував та не перевірив, чи підлягає розгляду у третейському суді зазначений позов, не врахував, що спірні відносини виникли на підставі споживчого кредиту, на забезпечення виконання якого було укладено договір іпотеки, який є похідним від основного зобовязання, не перевірив, чи є відповідач споживачем у цих правовідносинах, а отже, чи може бути цей спір передано на вирішення до третейського суду, не надав цим обставинам відповідної оцінки, зробив передчасний висновок про залишення позову ПАТ «Укрсоцбанк» без розгляду і, у порушення вимог ст.ст.207-210 ЦПК України, 17 березня 2016 року постановив ухвалу про залишення позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки без розгляду з підстав передбачених п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене ухвала суду від 17 березня 2016 року про залишення позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2016 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді