Ухвала суду № 57440765, 26.02.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6783/14-ц

Провадження № 2/0203/49/2016

УХВАЛА

26 лютого 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Науменко А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_5, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Валора ЛТД», ОСОБА_6, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні своєю власністю шляхом повернення незаконно отриманого майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, РС Дніпропетровського МУЮ, ОСОБА_5 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні своєю власністю шляхом повернення незаконно отриманого майна, який позивач до початку розгляду справи по суті неодноразово змінював і уточнював та врешті 28 грудня 2015 року (т.3 а.с.205-215) просив суд:

встановити факт того, що нежитлова будівля №9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську є тією ж самою будівлею зазначеною за адресою: вул. Плеханова, 38 у м. Дніпропетровську;

визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю №9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську (колишня адреса: вул. Плеханова, 38);

зобовязати відповідача ОСОБА_3 МУЮ в особі його Реєстраційної служби скасувати державну реєстрацію права власності у державному реєстрі та анулювати свідоцтво на право власності на нежитлову будівлю по вул. Плеханова, 38 у м. Дніпропетровську, видане ОСОБА_4 за №747904 від 29 лютого 2012 року;

встановити факт відсутності передачі нежитлової будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, 9 (колишня вул. Плеханова, 38) від ОСОБА_4 до статутного капіталу ТОВ «Валора ЛТД», що засвідчене актом приймання-передачі від 23 серпня 2013 року;

визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності і свідоцтво про право власності ТОВ «Валора ЛТД» від 12 вересня 2013 року за №9323766 на нежитлові будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, 9 (колишня вул. Плеханова,38);

визнати незаконним договір купівлі-продажу від 31 січня 2014 року і скасувати свідоцтво про право власності на будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, 9 (колишня вул. Плеханова, 38), видане ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному між нею та ОСОБА_7 31 січня 2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_8 за реєстровим №130 від 31 січня 2014 року;

прийняти рішення суду про усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні та володінні нежитловою будівлею №9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську шляхом зобов?язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 вільного доступу та користуванні вказаною вище будівлею, передачі ключів від вхідних дверей, передачі всіх правовстановлюючих документів щодо будівлі 9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську.

Після початку розгляду справи по суті, в судовому засіданні 26 лютого 2016 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала позовну заяву до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи ТОВ «Валора «ЛТД», ОСОБА_6 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та про витребування майна із чужого, незаконного володіння, в якому поставлені наступні вимоги:

встановити факт того, що нежитлова будівля №9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську є тією ж самою будівлею зазначеною за адресою: вул. Плеханова, 38 у м. Дніпропетровську;

визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю №9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську (колишня адреса: вул. Плеханова, 38);

встановити факт відсутності передачі нежитлової будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, 9 (колишня вул. Плеханова, 38) від ОСОБА_4 до статутного капіталу ТОВ «Валора ЛТД», що засвідчене актом приймання-передачі від 23 серпня 2013 року;

витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 нежитлову будівлю, яка належить ОСОБА_1 та має загальну площу 369,8 кв.м. і розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, 9 (колишня вул. Плеханова, 38).

Відповідачі та треті особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, представників не направили, причин неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши думку представника позивача, яка наполягала на прийнятті нової «уточненої» позовної заяви, розглянувши питання про прийняття поданої позовної заяви, приходить до наступних висновків.

Так, частиною 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Розгляд справи по суті згідно ч.1 ст. 173 ЦПК України розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання.

Відповідно, позивач може змінити або предмет, або підставу позову виключно до початку розгляду справи по суті.

При цьому, при уточненні позовних вимог суд зясовує предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав), про що роз?яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду».

Так, судом розпочато розгляд справи по суті 04 листопада 2015 року, про що свідчить журнал судового засідання (т.2 а.с.121-122) і до цього часу, а так само, після початку розгляду справи по суті представник позивача підтримувала позовні вимоги, зокрема, про усунення перешкод у користуванні власністю, наполягаючи на усуненні перешкод ОСОБА_1 у користуванні та володінні нежитловою будівлею №9 по вул. Половицькій у м. Дніпропетровську шляхом зобов?язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 вільного доступу та користуванні вказаною вище будівлею.

Разом з тим, після початку розгляду справи по суті позивач та його представник змінили позовні вимоги за предметом, заявивши про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 нежитлової будівлі, яка належить ОСОБА_1 і розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, 9 (Плеханова, 38), пред?являючи таким чином взагалі новий позов, а відтак, зважаючи на зміну предмету позову позивачем після початку розгляду справи по суті, належить дійти висновку про відмову у прийнятті до розгляду «уточненої» позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 у викладеній 26 лютого 2016 року редакції.

Керуючись ст.ст.31, 121, 173, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Валора ЛТД», ОСОБА_6, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно та про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її оголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста ОСОБА_3. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко