Постанова № 57439757, 25.04.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1116/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О.,

при секретарі - Якимович К. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про перерахунок пенсії.

Свої вимоги мотивує тим, що він до 10.11.2015 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказав, що з 10.11.2015 року він набув право на отримання пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач при призначенні пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати в розмірі 1 197, 91 грн. за 2007 рік.

Листом УПФУ в Подільському районі м. Києва повідомило, що оскільки він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а 10.11.2015 року йому було призначено пенсію за віком із застосуванням середнього показника за 2007 рік, тому це слід рахувати не як нове призначення пенсії, а як переведення з одного виду пенсії на інший.

Посилаючись на те, що відповідач неправомірно застосував при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати за 2007 рік у сумі 1 197,91 грн., ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить зобов'язати УПФУ в Подільському районі м. Києва здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за віком із застосувавнням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012, 2013 та 2014 роки, починаючи з 10.11.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву, в якій просила розглядати справу у відсутність представника УПФУ в Подільському районі м. Києва. Крім того, надала заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позову відмовити, оскільки пенсія призначена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства ( а.с. 71-72).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникли між учасниками даної справи, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва та з 10.11.2015 року отримую пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

До 10.11.2015 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

10.11.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком та з іншими визначеними законодавством документами для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( а.с. 5).

З 10.11.2015 року позивачу призначено пенсію за віком згідно вказаного вище Закону, але для обчислення пенсії було взято показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за 2007 рік в сумі 1 197, 91 грн.

Крім того, листом від 04.01.2016 року № 36/108 УПФУ в Подільському районі м. Києва повідомило позивача про те, що оскільки він отримував пенсію за вислугу років відповідно по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то згідно п. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином призначена пенсія за віком із застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік в сумі 1 197, 91 грн., оскільки пенсія за вислугу років призначена до 2007 року ( а.с. 8).

Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

У ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обрав пенсію за віком.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено переведення з одного виду пенсії за цим законом на інший.

Отже, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 09.06.2015 року справа №21-550а14 та постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року справа №21-612а14, де чітко визначено, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу при розрахунку пенсії за віком застосовувався показних середньої заробітної платні у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсія за 2007 рік - 1 197, 91 грн.

У випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

А, отже, даний перерахунок відповідачем проведений неправомірно, оскільки позивач не звертався до Управління Пенсійного фонду в Подільському районі м. Києва із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а просив призначити йому вперше інший вид пенсії за іншим Законом. А тому Постанова Кабінету Міністрів України №327 від 23.04.2012року, на яку в запереченнях посилається представник відповідача, не застосовується в даному випадку до вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком в 2015 році, необхідно було застосувати показники середньої заробітної плати за 2012-2014 роки, а не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за 2007 рік.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 183-2, 244-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про перерахунок пенсії задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосувавнням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012, 2013 та 2014 роки, починаючи з 10 листопада 2015 року, з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які не приймали участі в судовому засіданні мають право оскаржити постанову суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя М. О. Шаховніна