Ухвала суду № 57439297, 25.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7295/16-ц

Провадження № 2/760/3777/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним свідоцтв про право власності, визнання та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

19.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним свідоцтв про право власності, визнання та скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просить визнати договір дарування від 25.09.2013, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М., недійсним в ? частині, яка належить ОСОБА_1 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23.08.2013 у справі № 2609/10647/12 (№2-223/13), визнати недійсним свідоцтво про право власності, яке видане ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,03га кадастровий номер НОМЕР_1 свідоцтво НОМЕР_2, видане 05.11.2013 Управлянням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, визнати недійсним свідоцтво про право власності, яке видане ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,07га кадастровий номер НОМЕР_3 свідоцтво НОМЕР_4, видане 05.11.2013 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,03га кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 7610190 від 05.11.2013 14:21:53 Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,07га кадастровий номер НОМЕР_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 7603274 від 05.11.2013 12:35:19 Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Стаття 16 ЦПК передбачає, що «не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом».

Скасування державної реєстрації проводиться компетентним органом на підставі рішення суду. У разі відмовити компетентного органу такі дії оскаржуються в порядку, встановленому КАС.

Проте, позивач об'єднав у позові вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного і адміністративного судочинства, що суперечить вимогам статті 16 ЦПК.

Крім цього, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Позивач додав до позовної заяви квитанцію № 1734 від 18.04.2016 про сплату судового збору в розмірі 551,21 грн.

Абзац 2 частини третьої статті 6 Закону «Про судовий збір» передбачає, що «у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру».

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 грн.

Позивач подав цивільний позов, в якому об'єднав п'ять самостійних вимог немайнового характеру, однак оплатив судовий збір у розмірі 551,20 грн., тобто лише за одну позовну вимогу.

Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 2 204, 80 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок №31212206700010, отримувач коштів УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу:*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва.

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви та належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним свідоцтв про право власності, визнання та скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко