Ухвала суду № 57438302, 27.04.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа № 712/3677/16-к

Провадження № 1кп/712/209/16

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

27 квітня 2016 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: суддіРябухи Ю.В.при секретаріНагаєвській В.Б. з участю: прокурора Кошовської Є І. представника потерпілого захисника обвинуваченого - ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12015250040002503 від 21.07.2015року відносно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов обвинувальний акт, який затверджено прокурором Черкаської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні № 12015250040002503 від 21.07.2015року відносно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1ст.263 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору Черкаської місцевої прокуратури для оформлення у відповідності до положень КПК України.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання.

Представник потерпілого висловив думку на розсуд суду.

ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Суд заслухавши учасників процесу стосовно відповідності обвинувального акту вимогам КПК України, прийшов до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вивченням обвинувального акту встановлено, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Так, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже, в обвинувальному акті повинно бути як виклад фактичних обставин події, так і формулювання обвинувачення, тобто описова і його резолютивна частина.

В описовій частині зазначаються дані, які стали приводами та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону (статті ) підпадають дії підозрюваної особи ( фактично виклад обставин справи в довільній формі).

В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, в якому зазначається час, місце, спосіб, мотиви, що саме вчинила особа та наслідки кримінального правопорушення.

Вказані вимогу закону слідчим та прокурором були проігноровані. Так, у формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті сказано, що «...до квартири зайшов ОСОБА_5, який за допомогою кількох невстановлених досудовим розслідування осіб, що повалили ОСОБА_8 проти його волі на підлогу обличчям донизу... викрав з його кишені...». Оскільки вчинення грабіжу із застосуванням насильства та вчинення грабіжу за попередньою змовою групою осіб є самостійними кваліфікуючими ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 та ч 2 ст. 186 КК України, то формулювання обвинувачення в такому випадку суперечить правовій кваліфікації кримінального правопорушення. У правовій кваліфікації кримінального правопорушення прокурор вказує обидві кваліфікуючі ознаки: і насильство, і попередню змову групи осіб, тобто не конкретизовано саме дії ОСОБА_5 при скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Не визначено роль ОСОБА_5 у вчиненні конкретних дій, оскільки із формулювання обвинувачення вбачається, що саме ОСОБА_5 особисто викрав гроші з кишені потерпілого, викрав зі столу ноутбук із зарядним пристроєм, викрав 3 мобільні телефони після чого з місця події зник шляхом втечі. Отже, із такого формулювання обвинувачення випливає, що ОСОБА_5 нібито вчинив грабіж у співучасті з іншими особами, в той же час усі дії по викраденню майна здійснив лише ОСОБА_5, а дії інших осіб обмежилися лише тим, що повалили потерпілого на підлогу.

Крім того, в обвинувальному акті по епізоду відкритого викрадення чужого майна ( грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчиненого за попередньою групою осіб, не конкретизована суму матеріальних збитків, вартість викраденого ноутбуку із зарядним пристроєм вказана приблизно - 400 євро, що унеможливить в подальшому визначення нанесених збитків в повному обсязі.

Також за епізодом незаконного придбання та зберігання психотропних речовин - амфетаміну без мети збуту не вказано, яким шляхом було придбано вищевказану психотропну речовину.

Стосовно обвинувачення за ч .1 ст. 263 КК України з посиланням обвинувачення на приватний автомобіль ОСОБА_6, то відсутні докази належності такого автомобіля і, зокрема, ОСОБА_6, цим автомобілем він лише користувався.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 Грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісье та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58: рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34). Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «о» п. З ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє га Сассі проти Франції», п. 54. а також «Даллос проти Угорщини», и. 47. Істотні порушення норм кримінального процесуального закону, не усунення недоліків обвинувального акту, що були вказані в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2016 року, які допущені органами досудового розслідування, порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_5 та перешкоджають суду ухвалити законне, обгрунтоване рішення, а тому суд вважає за доцільне повернути обвинувальний акт прокурору, зобов*язавши прокурора усунути виявлені недоліки.

Керуючись ст. ст. 291, 314 - 316, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт, який затверджено у кримінальному провадженні № 12015250040002503 відносно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1ст.263 КК України - повернути Черкаській місцевій прокуратурі.

Зобов'язати прокурора Черкаської місцевої прокуратури усунути виявлені недоліки протягом 20 (двадцяти) днів з дня отримання даної ухвали, що на думку суду відповідає засадам розумного строку та є достатнім для виправлення допущених недоліків.

Ухвалу негайно направити прокурору Черкаської місцевої прокуратури для усунення зазначених в ній недоліків обвинувального акта. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення, через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Головуючий :