Постанова № 57437841, 18.04.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1994/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Панас О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м .Рівне про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

встановив:

До Рівненського міського суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що з 27 вересня 2011 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу». В 2015 р. він дізнався, що при нарахуванні йому пенсії відповідачем не було включено до заробітку і не враховано виплати за попередні 24 місяці перед виходом на пенсію, а саме: індексація заробітної плати (4288,72 грн.), матеріальна допомога на оздоровлення (2530,00 грн.), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (6739,03 грн.). Таким чином йому управлінням ПФУ в м.Рівне не додано до пенсії 81 відсоток від вказаних сум (за 11 років державного стажу), чим порушило його права згідно ст..ст.46,48,56 Конституції України. Вважаючи такі дії протиправними, він 11 січня 2016 року звернувся до УПФ України в м.Рівне з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог нормативних актів, чинних на момент первинного призначення пенсії, на підставі додатково наданих довідок про розмір отриманих всіх виплат за попередні 24 місяці перед зверненням за призначенням пенсії з яких фактично були нараховані внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, як того вимагає ст.. 37 Закону України «Про державну службу». Перерахунок (індивідуальний) вже призначеної пенсії проводиться у зв'язку з наданням додаткових документів, які дають право на подальший перехід розміру пенсії.

Листом від 14.01.2016 року за №17/10 відповідачем було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії безпідставно посилаючись на ЗУ «Про державну службу» та Постанову КМУ від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».Також однією з причин відмови в перерахунку пенсії відповідачем є невірне трактування вимог п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» де сказано, що з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до, в даному випадку, Закону України «Про державну службу». Але пенсія йому уже призначена ще у вересні 2011 року, тож ніякого відношення даний закон до відмови йому в перерахунку (донарахуванні) за додатковими даними не має.

22.01.2016 р. він звернувся листом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з вимогою взяти до уваги наведені ним нормативні акти та зобов'язати УПФУ в м.Рівне здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог нормативних актів, чинних на момент первинного призначення пенсії за весь період з 27.09.2011 року в розмірах, вказаних в заяві до УПФУ в м.Рівне від 11.01.2016 р. згідно довідок №10-3385 та №10-3386 від 01.10.2015 року.

У відповіді від 08.02.2016 р.№ К-39/07.1-15 Головне управління ПФУ в Рівненській області не знайшло законних підстав для перерахунку йому пенсії, тому що за їх висновком, до заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» матеріальні допомоги та індексація не включались.

Просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до нормативних актів, чинних на момент первинного призначення пенсії з врахуванням одержаних сум виплаченої індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані та сплачені внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідок від 01.10.2015 року № 10-3385 та №10-3386 та повернути йому суми недоплаченої пенсії в розмірах рівних 81 % за 11 років стажу державної служби, від сум, вказаних в заяві до УПФУ в м.Рівне та даному адміністративному позові, обрахованих на підставі довідок від 01.10.2015 р. № 10-3385 та № 10-3386 за весь період з 27 вересня 2011 року .

Ухвалою суду від 29.02.2016 року відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження щодо заявлених вимог позивача за період з 19.08.2015 року, в межах строку звернення до суду.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позову направлена судом відповідачу з наданням строку для письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову. У встановлений строк від відповідача надійшли до суду заперечення, в яких відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачено враховувати при обчисленні пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, сум виплат, пов'язаних з індексацєю заробітної плати та одноразової премії, оскільки вони не є складовими заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсій державного службовця. Просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.03.2016 року справа була призначена до розгляду за загальними правилами КАС України на 18.04.2016 р.

Позивач подав до суду заяву про слухання справи у його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження, без участі представника управління.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27 вересня 2011 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу».

В 2015 р. позивач дізнався, що при нарахуванні йому пенсії відповідачем не було включено до заробітку і не враховано виплати за попередні 24 місяці перед виходом на пенсію, а саме: індексація заробітної плати (4288,72 грн.), матеріальна допомога на оздоровлення (2530,00 грн.), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (6739,03 грн.). Таким чином йому управлінням ПФУ в м.Рівне не додано до пенсії 81 відсоток від вказаних сум (за 11 років державного стажу), чим порушило його права згідно ст..ст.46,48,56 Конституції України.

11 січня 2016 року звернувся до УПФ України в м.Рівне з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог нормативних актів, чинних на момент первинного призначення пенсії, на підставі додатково наданих довідок про розмір отриманих всіх виплат за попередні 24 місяці перед зверненням за призначенням пенсії з яких фактично були нараховані внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, як того вимагає ст.. 37 Закону України «Про державну службу».

Листом від 14.01.2016 року за №17/10 відповідачем було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії .

Встановлено, що 22.01.2016 р. позивач звернувся листом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з вимогою взяти до уваги наведені ним нормативні акти та зобов'язати УПФУ в м.Рівне здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог нормативних актів, чинних на момент первинного призначення пенсії за весь період з 27.09.2011 року в розмірах, вказаних в заяві до УПФУ в м.Рівне від 11.01.2016 р. згідно довідок №10-3385 та №10-3386 від 01.10.2015 року.

У відповіді від 08.02.2016 р.№ К-39/07.1-15 Головне управління ПФУ в Рівненській області не знайшло законних підстав для перерахунку йому пенсії, тому що за їх висновком, до заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» матеріальні допомоги та індексація не включались.

Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. В силу ст.ст. 22,64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Вирішуючи спір слід зазначити, що за змістом статті 37 Закону № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною 2 статті 33 цього ж Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.6 ст. 33 цього ж Закону державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Постанова КМУ від 31.05.2000 р. № 865 на яку відповідач посилається у запереченнях на позовну заяву, регулює порядок та умови визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії державним службовцям, а не складові заробітку.

Так, в п.1 Постанови КМУ розмір виплат визначається за вибором особи, що звернулася за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців такої роботи поспіль. Згідно з п.3 Постанови КМУ посадовий оклад, надбавка за ранг, за вислугу років при призначенні пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», враховуються в розмірах, установлених на день призначення пенсії. Згідно п.4 Постанови КМУ передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям , заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Відповідно до п.5 Постанови КМУ перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Суд вважає, що однією з причин відмови в перерахунку пенсії відповідачем є невірне трактування вимог п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» де сказано, що з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до, в даному випадку, Закону України «Про державну службу». Але пенсія позивачу призначена ще у вересні 2011 року, тож ніякого відношення даний закон до відмови позивачу в перерахунку (донарахуванні) за додатковими даними не має. Наведена у відповіді норма, що раніше призначені пенсії не перераховуються, для даного спірного питання в наведеному законі взагалі відсутня.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно п.2.3.3 ст. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до ЗУ «Про оплату праці», затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8813, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників ( на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Згідно Закону України «Про індексацію грошових коштів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових коштів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Таким чином, законодавство, як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат пов'язаних з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Приймаючи до уваги судову практику Верховного суду України в справах щодо ідентичних правовідносин в тій частині, що перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, суд приходить до висновку, що для вирішення спірних правовідносин в справі підлягають застосуванню саме такі спеціальні норми, що визначають виплати /доходи /для обчислення пенсії, зокрема ст. 41 Закону №1058-ІУ та стаття 66 Закону № 1788 ХІІ, а не положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними.

А тому, забезпечуючи захист порушених прав Позивача, враховуючи, що згідно законодавства перерахунок пенсії належить до обов'язків Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що Відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату пенсії по Закону України "Про державну службу" позивачу з урахуванням одержаних виплаченої індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані та сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно довідок від 01.10.2015 року № 10-3385, №10-3386, з 19.08.2015 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 64, 92 Конституції України, ст. 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м .Рівне про визнання дій неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії- задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівне здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до нормативних актів, чинних на момент первинного призначення пенсії з врахуванням одержаних сум виплаченої індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані та сплачені внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідок від 01.10.2015 року № 10-3385 та №10-3386 та повернути ОСОБА_1 суми недоплаченої пенсії в розмірах рівних 81 % за 11 років стажу державної служби, від сум, вказаних в заяві до УПФУ в м.Рівне обрахованих на підставі довідок від 01.10.2015 р. № 10-3385 та № 10-3386 за період з 19.08.2015 року.

В задоволенні решти вимог- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.В.Панас