Ухвала суду № 57435178, 28.04.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2193/16-ц

провадження № 2/361/1685/16

28.04.2016

УХВАЛА

28 квітня 2016 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Коваль А.В.,

в судовому засіданні у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановив:

Відповідач та його представник подали заяви про застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборони позивачу здійснювати будь-які роботи щодо обробки землі, посіву і насадження сільськогосподарських культур, інших видів роботи щодо обробки землі, посіву і насадження сільськогосподарських культур, інших видів робіт, які являють собою технологію виробництва сільськогосподарської продукції, на земельних ділянках, в тому числі тих, які знаходяться у приватній власності відповідача , в межах Княжицької сільської ради (заява за вхідним №12872 від 27.04.2016р.); і на земельних ділянках, в тому числі тих, які знаходяться приватній власності третьої особи, заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору (заява за вхідним №12851 від 27.04.2016р.). Заяви підписані відповідачем і його представником.

Оскільки заяви подані вже під час оголошеної в судовому засіданні перерви, то вони розглядаються згідно ст. ст.153 ЦПК України в судовому засіданні, і відсутність позивача та його представників не є перешкодою для їх розгляду. Так само відсутні підстави для відкладення розгляду заяв в інше судове засідання, з урахуванням вимог ч. 1 ст.153 ЦПК України.

Крім того , у судовому засіданні відповідачем і його представником подано додатково заяву про застосування заходу забезпечення, зазначеного у вказаних заявах, шляхом заборони продовження зазначених у заявах робіт трактором номер НОМЕР_1, яка розглядається в день подання, так само в даному судовому засіданні.

Відповідач і його представник необхідність застосування заходів забезпечення позову щодо позивача мотивували тим, що договори оренди, на які позивач посилається для підтвердження його права користування земельними ділянками, мають дефекти і недоліки і повинні бути визнані недійсними, що більшість орендодавців за даними договорами вже здійснили відчуження належних їм ділянок іншим особам, що позивач здійснює обробку земельних ділянок без жодних правових підстав; крім того, відповідач має на праві власності декілька земельних ділянок в межах Княжицької сільської ради, і коли він в березні почав їх обробляти, позивач йому почав створювати перешкоди, обробляючи поля, чим намагається обмежити законну діяльність відповідача на його власних земельних ділянках; і що існує велика ймовірність вчинення у подальшому позивачем дій, спрямованих на здійснення перешкод у користуванні земельними ділянками , які приводять до збитків з боку відповідача, та призведуть до виникнення нових судових спорів щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками; невжиття заходів забезпечення позову на думку відповідача надасть можливість позивачу здійснювати неправомірне користування земельними ділянками, навіть після ухвалення судом рішення на користь відповідача, і як наслідок призведе до неможливості відповідачу поновити його порушені права та інтереси на користування власними земельними ділянками.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбаченіЦПК України заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно дороз'яснень Пленуму Верховного Суду України в Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним.

Таким чином, відповідач є особою, яка може у відповідності до ст.151 ЦПК України подати заяву про забезпечення позову.

Разом з тим, заходи забезпечення позову застосовуються для забезпечення наявного у справі позову. Не можуть бути забезпечені не заявлені позовні вимоги, в тому числі і такі, на які посилається відповідач, і які він має намір заявити у подальшому на випадок можливого чи очікуваного порушення його прав у майбутньому. Підстави для застосування заходу забезпечення позову до його подання і прийняття судом, передбачених в ч.4 ст.151 ЦПК України, в даному випадку відсутні.

Метою застосування заходу забезпечення позову є забезпечення реальної можливості виконання рішення суду на випадок задоволення позову, і для усунення підстав, які зроблять утрудненим або неможливим виконання такого рішення.

Щодо доцільності застосування вказаного відповідачем і його представником заходу забезпечення позову, який розглядається в даній цивільній справі, то суд не вбачає для цього підстав, виходячи з наступного:

Суд відповідно до ст.10 та ст.11 ЦПК України розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог, і приймає рішення за результатом розгляд заявленого позову. Зазначені відповідачем заходи забезпечення позову шляхом заборони позивачу вчиняти певні дії ніяким чином не можуть вплинути на можливість виконання будь-якого рішення (про задоволення позову, чи про відмову у позові) у даній цивільній справі за тим позовом, який є предметом розгляду в ній.

Відповідач на власний розсуд обирає свій спосіб захисту, в тому числі і використовує право на звернення до суду з позовом про захист порушених, оспорених чи невизнаних прав.

Крім того, ухвалою суду від 22.04.2016р. вжиті судом щодо відповідача заходи забезпечення позову ТОВ «Княжичі» в частині заборони відповідачу вчиняти зазначені в ухвалі дії були частково скасовані в частині таких дій на належних йому на праві власності земельних ділянках, - саме з метою недопущення обмежень прав відповідача як власника під час розгляду даної цивільної справи і в межах її розгляду.

Таким чином, суд не вбачає на даний час законних підстав для застосування щодо позивача зазначених відповідачем заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.11, ст.151, ст.153 ЦПК України, суд

ухвалив:

В заяві відповідача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову відмовити за відсутністю підстав.

Ухвала згідно ст.151, 153 та ст.293 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Селезньова